Відважний проєкт | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Відважний проєкт
Бервецький Юрій
Вовкун Василь
Небесний Іван
Відважний проєкт
Прем’єра балету «Тіні забутих предків» у Львівській опері зумовила дуже складні за міркуваннями та емоціями очікування і не менш складні враження від перегляду
11 грудня 2023, понеділок
Поширити у Facebook

Взятися за прочитання знаної повісті М. Коцюбинського після визнаного шедевру Скорика-Параджанова – неймовірний виклик, завдання на яке справді непросто зважитися…

Аналізуючи побачене і пережите, заакцентую те, що вразило і здивувало насамперед.

В музикознавчій літературі аналізуючи балет – апріорі синкретичне дійство - з авторів традиційно вказують композитора, ну – ще автора лібрето, зрідка – хореографа. Від зламу ХХ - ХХІ століть цим обмежитися неможливо, принципово значимих складових стало значно більше, а вага в комплексі і якість звичних виразових засобів істотно переінтонувалась.

Почну зі змісту. У новому балеті сутність твору, винесена М. Коцюбинським у заголовок, виведена на рівень сталої присутності. Уродженець Вінниччини, він дуже по-особливому гостро відчув нерозривне злиття язичництва і християнства, культу предків і роду, поклоніння перед величчю природних стихій і гір серед жителів Карпат. У композиції це рельєфно виокремлено на рівні родинної звичаєвості, етнічної демонології і обрядовості – минаючи надмір показної етнографічності, але з активним застосуванням прочитуваної символіки.

Духи предків постають в світлих стилізованих слов’янських одежах, причому на передньому плані - жінки в намітках і коралях, прикрашених дисками з хрестами - символом Сонця (берегині) з гіперболізованими рукавами, на яких в техніці витинанки нанесено ромби – як важливу домінуючу форму гуцульської вишивки.

Ромб – символ родючості, це і засіяне поле, і борона. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках і одязі, сорочки із вишитими ромбами як обереги вагітні мали носити аж до народження дитини. Духи предків супроводять дійство обрядовим хоровим співом (колядки, весілля, голосіння) з містичними за реліктовими тембрами і символікою текстів соло сопрано, баритона і меццо. Вони обрамляють своїм розташуванням сценічний простір, обіймають його, не зливаючись із ним, але надаючи подіям світу живих сакрального сенсу. Голоси духів виведено і в позасценічний вимір (частина хору відзвучує каноном унісонну тему з ложі), що створює дивовижний ефект оперування звуковим простором.

Сценічний простір трактований лаконічно, сміливо, цікаво, переконливо. Тут використано своєрідне вертикальне озеленення правої стіни і кута – наші буйні Карпати, на оголених майже кубічних каменях-скалах на стіні дзеркально розташовані дерева (алюзії до живописних полотен закоханого в природу М. К. Чюрльоніса), світло і діапроекція перетворюють підлогу сцени то в квітучу полонину, то в долівку гуцульської хижі, то в стрімку ріку, то в лісову чащу.

Насичений колір (червоний, синій, золотий, зелений), який заливає простір, невпинно веде глядача услід за змістом і емоцією дії. Іще одна важлива складова візуального ряду – це тіні, які в окремих сценах переростають в самостійну художню складову дійства, у окремий смисловий ряд.

Сценічна пластика – дуже складний синтез класики, характерного танцю, пантоміми, модерну, контемпу і бальної хореографії. Вона передає почуття, характери, емоції, підтексти, компенсує лаконізм декорації, перетворюючи простір то в ватру серед пастушої ватаги, то в весільне застілля з гуцульською «грушкою», то в страхи, видіння, мрії, спогади, то в сільські плітки, то в невпинні гірські потоки і підступні вири. Дивовижно, що засобами гуцульської хореографії автори практично не скористалися (і це нагадує тембральне багатство Равелівського «Болеро», в якому задіяні можливі і неможливі інструменти - але - без кастаньєт!)

Одяг головних героїв за кольором, пластикою, стилізацією акцентує їх сутність у розгортанні повісті, їх душі, стосунки і цінності. І тут вже немає меж свободі експерименту: від прозорих кольорових полотен, пластичних і лаконічних повсякденних селянських одеж в натуральних барвах, вишуканих витинанкових стилізацій святкових плахт, чересів, вишиванок, до гіперболізованих маланкових масок, елементів європейських карнавальних костюмів і разючих за барвами та символікою образів Палагни і Чугайстра.

Дуже цікаво виокремлені пари-антиподи головних героїв: Іванко і Марічка – рідкісні обранці долі, для яких кохання – духовна близькість та прояв кришталево чистої і небесної висоти взаємного почуття. Палагна, яка не може в подружжі з Іваном осягнути гармонії - як вода і олія, - постає в парі з

Чугайстром як уособлення природної, земної, стихійної тілесної жаги, бурхливої непогамованої пристрасті (артистична і технічна складність її партії просто вражаюча!).

І, нарешті, - музика. Думаю, саме їй твір завдячує тією свободою оперування усім комплексом виразових засобів, вивільненням від канону фільму. Лише уявіть: період створення цього балету припав на ковідні карантини і дистанційні форми співпраці! До цього додайте, що хореографію створювали балетмейстери-постановники, працюючи дистанційно, а музика творилася – як при розкадровці у кінематографі – на готову сценічну пластику. Музика повинна була об’єднати сценарій, хореографію і сценічну дію в органічне ціле. Вона виникла як їх наслідок, і віддзеркалила закладені у них символи, образи і вибудувала об’єднуючу, проте власну драматургію.

Ми вже мали нагоду переконатися, що Іван Небесний, оперуючи доволі модерною музичною мовою, уміє балансувати на межі майже естрадної шлягерності, залишаючи абсолютну відкритість і доступність у світ своєї творчості найширшому слухачеві. І якщо говорити про гуцульський колорит, то тут ми почуємо етнофонічні наслідування трембіт, флояри, славетні витинання весільних гуцульських скрипалів, метричну перемінність, цікаву розробку-дефрагментацію коломийкових цитат.

Але поряд із цим у музичну тканину введено атональне і дуже вишукано технічно прописане соло флейти, яка звучить з ложі (виконавець – професор Андрій Карпяк) – своєрідне філософське осмислення, світ душі, яка підіймається над буденністю людської суєтності. І третім пластом інтонаційності є алюзії до європейської танцювальності, романсовості, розважальної сфери. І, звичайно ж – через увесь твір проходять наскрізні інтонації-лейтмотиви, серед яких - тема кохання – справжня мистецька знахідка у своїй вищій простоті. Звуковий ряд доповнено фонозаписом плюскоту стрімкої води і просторових шумів, що додає фонічному простору об'єму і розкоші природних звуків.

Всю дію супроводять трембіти – вони вістують відхід пастухів на літування і голосять «мертвої» на похорон, вони як численні труби (щоправда з стилізованим квадратним перерізом) нависають над сценою, змінюючи колір і висоту розташування - бо трактуються як портал між двома світами - живих і духів. І завершальним своєрідним гімном переможному коханню є поцілунок Іванка і Марічки на зеленій траві просценіуму, що відділяє їх від земного світу з серпанково-чорним поховальним ритуалом: доторк самими устами з піднятими руками-крилами – символ польоту-єднання їх душ.

Я бачила, як одразу після нього переповнений до краю зал, балкони, ложі встали в єдиному пориві захоплення.

Вітаю Львівську оперу з відважним проєктом, усю команду співтворців та виконавців – з абсолютно новим і цікавим творчим результатом. Балет однозначно викликатиме бурхливі дискусії, і це також прекрасно!

Роксалана ГАВАЛЮК, музикознавиця, Львів













Автор: Роксалана ГАВАЛЮК
Диригенти: Юрій Бервецький
Композитори:Іван Небесний
Діячі мистецтв: Василь Вовкун
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької



Інші:

Музика як зброя: у Празі відбувся показ фільму «Озброєні піснею»
Україна пам'ятає: у Національній філармонії України вшанували жертв голодоморів
Вперше в Одесі: філармонія представила Суму часу та Пісню без слів
«Пригоди Орфея» - французько-українська постановка в Національній опереті України
Дві українські організації в Чехії відзначили ювілеї своєї діяльності
В театрі Франка резентували виставу "Шевченко 2.0"  Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка "Березіль".
Відбувся перший концерт нового проєкту від INSO-Львів на сцені Barvy Hall
Концерт «Польська музика в Україні» ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою польсько-українського маестро Романа Реваковича
Обговорення дезінформації: показ фільму «Zinema» та дискусія з міжнародними експертами в Торонто
Камерна опера “Русалонька” у “Малярці”
Завершився проєкт з оцифрування кіноархіву «Національної кінематеки України»
У херсонському укритті відбулась прем’єра моновистави
У Венеції оперою GAIA-24 закрили публічну програму Українського павільйону
Композитор зіграв концерт на російській ракеті, компоненти якої замінили на струни
“Вечір аргентинського танго”
У Києві відбувся концерт із нагоди 85-річчя композиторки Лесі Дичко
Рефлексії про втрачене та мрії про майбутнє
Французький віртуоз без нот на відкритті XIV Міжнародного львівського органного фестивалю
У Херсонському укритті провели обряд ворожіння
«Трубадур» – нова версія класики
«Король Артур» від Open Opera Ukraine: у пошуках героїв, сенсів та актуальних меседжів
“Ці діти ще не раз повернуться до концертного залу”
Обʼєднані сакральною спадщиною
Одеська опера тріумфально провела IX Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері»
У Херсоні показали осінню терапію
Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова виступив під орудою польського диригента
Зшивання країни нитками культури
Доступний театр: додатки Earcatch і Subcatсh презентували в Національній опереті України
Мікс жанрів
У Харкові пройшов фестиваль "Арфові Барви 2024: акустика та цифрові технології"
Сьогодні на Одещині відкривається міжнародний органний фестиваль ім. Теофіла Ріхтера
Віват, Схід Опера!
В Україні вперше пройшли концерти кримськотатарської симфонічної музики
Веселе хуліганство, але з тонким смаком
Післямова до фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики»
Херсонці відвідали музично-терапевтичну програму
Символи війни у творах українських композиторок
Музика австрійського композитара, автора понад ста симфоній, звучала в чернігівській філармонії
Житомирська філармонія відкрила новий сезон виступом симфонічного оркестру з Черкас та столичного квартету тенорів
Національний президентський оркестр виступив у Кропивницькому з благодійним концертом 
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
408145422_6872388819493250_4108413898605387342_n.jpg