|
|
У Великому залі НМАУ відбувся авторський концерт Богдани Фільц
Урок патріотизму
6 лютого 2013, середа
Поширити у Facebook
 Нині твори Богдани Михайлівни звучать у багатьох країнах світу, адже їхня слава давно перетнула кордони України й прокотилася містами Великобританії, Франції, Італії, Австрії, Німеччини, Польщі, Чехії, Сербії, Данії, Нідерландів, Фінляндії, Білорусі, Росії, Латвії, Литви, США, Канади тощо.
Хорові, інструментальні, вокальні твори, обробки народних пісень, духовні опуси Богдани Фільц, що загалом перевищують число 400! — ніколи не потребували якоїсь штучної «розкрутки» або додаткового піару.
Хорові композиції Богдани Фільц лунають у виконанні провідних колективів Києва — Національної чоловічої капели ім. Л. Ревуцького, камерних хорів «Київ», «Хрещатик», «Відродження», «Пектораль», «Благовість», Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України, дівочих хорів «Вогник», «Зоринка», хору хлопчиків «Дударик» та інших.
Вокальні твори Б. Фільц стали репертуарними в концертних програмах відомих співаків — Д. Петриненко, Л.Юрченко, Л. Кондрашевської, Л. Войнаровської. А.Мокренка, В. Буймістра, Т. Ходакової та інших. Так само й фортепіанну творчість композиторки (до речі, вона сама є прекрасною піаністкою) не оминають своєю увагою знані українські солісти-піаністи та іноземні виконавці.
Музика для дітей Богдани Фільц — це окремий, різнобарвний, веселковий, дзвінкоголосий образний світ. Увійти до нього, відтворити його зрозумілими й близькими дитячій натурі музичними засобами дано далеко не кожному композитору. Та напрочуд тонке власне проникнення до світу дитячих мрій авторка засвідчує вже впродовж півстоліття. Її фортепіанні мініатюри для дітей із барвистими назвами «Яворівські іграшки», «Шість візерунків» — це наче віддзеркалення нездійсненних мрій самої мисткині у спогадах про власне, зруйноване тоталітарним режимом, безбатченкове дитинство, своє раннє сирітство.
Композиторка ніколи не зраджувала у своїй музиці національно-ментальним цінностям, що завжди були незмінними дороговказами на шляху її мистецького самовдосконалення. Унікальний пласт українського закарпатського, лемківського фольклору став для композиторки невичерпною скарбницею натхнення.
Стало майже традицією відкривати урочисті мистецькі акції чудовим хоровим твором Б. Фільц «Любимо землю свою» (вірші Сингаївського), що за свою довгу концертну «біографію» вже набув рис справжнього гімну рідній землі й з особливим ентузіазмом виконується дитячими хорами. На цей раз його напрочуд світло й піднесено заспівав народний художній колектив — дівочий хор Київського палацу дітей та юнацтва «Вогник».
Музика для дітей Богдани Фільц — це окремий, різнобарвний, веселковий, дзвінкоголосий образний світ. Увійти до нього, відтворити його зрозумілими й близькими дитячій натурі музичними засобами дано далеко не кожному композитору. Та напрочуд тонке власне проникнення до світу дитячих мрій авторка засвідчує вже впродовж півстоліття.
Органічно в концертну програму вплелися й солоспіви на тексти Тараса Шевченка у виконанні Т. Ходакової. Саме у цих солоспівах на вірші Кобзаря відчувається майже ритуальне злиття вербальної та музичної інтонацій, фокусуючи увагу слухачів на сакральних глибинах поетичної образності Шевченка.
Втім, без сумніву, енергетичною домінантою першого відділу програми стало виконання прекрасною піаністкою Оксаною Рапітою разом із Державним академічним естрадно-симфонічним оркестром під орудою Миколи Лисенка Концерту для фортепіано з оркестром (друга редакція, 2009 р.). Сьогодні важко собі уявити, що цей зрілий, масштабний твір у першій редакції був дипломною роботою випускниці Львівської консерваторії. І, можливо, зайве говорити, що в цьому концерті враз унаочнилися символічні слова А. Кос-Анатольського, звернені ще в 1960-ті до тоді ще юної композиторки: «Ви будете творчою внучкою Великого Діда (тобто Миколи Лисенка. — Н. С.) і дочкою не гіршого Батька».
Композитор мав на увазі двох титанів української музичної культури, в яких довелося вчитися Богдані Фільц, — Станіслава Людкевича, її педагога у Львівській консерваторії, й Левка Ревуцького, наставника в аспірантурі ІМФЕ ім. М. Рильського АН у Києві. Насправді, золотий перетин символічних музично-генетичних кодів у цей вечір помітно употужнився ще й участю в концерті правнука Миколи Віталійовича Лисенка — диригента Миколи Лисенка-молодшого!
Програма концерту презентувала великий творчий потенціал Богдани Фільц. У першому відділі звучали монументальні полотна: дві кантати — «Пори року» (на вірші П. Тичини) і «Любіть Україну» (на текст знаменитого вірша В. Сосюри) у виконанні ансамблю «Благовість» (диригент С. Адаменко). Зрештою, саме остання кантата символічно перекинула образно-змістовну арку до початку концерту: «Любимо землю свою» і «Любіть Україну» — творче кредо композиторки, її мистецький заклик до своїх однодумців, її творча настанова всім прийдешнім поколінням. Свіжо, оригінально, по-дитячому безпосередньо прозвучала у другому відділі концерту опера «Лісова пісня» для дітей молодшого шкільного віку (лібрето й вірші Т. Савчинської-Латик) у виконанні молодшої групи Великого дитячого хору Національної радіокомпанії України.
Нагадаємо, Правління Національної спілки композиторів України висунуло маестро Богдану Фільц за Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру, кантати «Любіть Україну», «Юнакові» на вірші В.Сосюри та «Пори року» на вірші П. Тичини на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.
Автор: Наталія Семененко
Виконавці: Тамара Ходакова, Оксана Рапіта
Концертний зал: Великий зал Національної музичної академії
Джерело: Газета "День"
|