Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
11 травня 2019, субота
Поширити у Facebook
Джерело: Радіо Свобода

Прага – 100 років тому, 11 травня 1919 року, у Празі в Національному театрі відбувся перший концерт закордонного турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. І цей перший концерт за кордонами України став тріумфом. Так про виступ капели згадував її член Павло Корсуновський, а сам Кошиць, жартуючи, після концерту сказав: «Ага, взяли чехів за чуба!»




На першому концерті хору у Празі серед почесних гостей був історик, державний і політичний діяч Михайло Грушевський, а також військовий міністр УНР Олександр Жуковський, всього у Празі хор Олександра Кошиця з великим успіхом і завжди у переповнених залах дав сім концертів.

А свою історію капела почала писати 24 січня 1919 року, коли з ініціативи Симона Петлюри був підписаний спеціальний Закон УНР про заснування хору як «автономної мистецької організації при Міністерстві освіти УНР».

«Вести національно-українську пропаганду при помочі пісні» – таким було гасло капели, а практичною реалізацією задуму зайнялись композитор Кирило Стеценко і Олександр Кошиць, який із капелою пережив невідлучно від першої до останньої миті всі роки її історії. Помічником головного диригента була Платонида Щуровська-Россіневич, а учителем співу Григорій Тучапський.

Співаків до Капели на конкурсній основі відбирала комісія в Києві. Початково капела нараховувала 100 співаків, які отримали статус державного службовця, протягом виступів у Чехословаччині до капели входило 72 співаків, з них – 43 чоловіків.

Перше закордонне турне хору Олександра Кошиця розпочалось у Празі, далі було ще 7 міст у Чехословаччині, й повсюди співакам сердечно дякували, аплодували, просили співати ще і ще. Чехи, відомі своїм особливо вимогливим ставленням до пісні, до музики в цілому, не приховували свого захоплення, це була перемога не тільки виконавців, але насамперед української пісні, яка найбільше розповідала чехам про Україну і українців. А одна з газет навіть написала, що про хор можна сказати коротко: «Veni, vidi, vici» (з лат. «Прийшов, побачив, переміг»).

Саме у Празі Олександр Кошиць був уперше нагороджений лавровим вінком, який, за споминами хористів, «прорубав нам вікно в Європу». Також у Празі на честь капели дипломатична місія УНР на чолі з послом Максимом Славінським влаштувала прийом.

У Чехословаччині капела Олександра Кошиця почала вести «Пам’ятну книжку», до якої записували свої відгуки, рецензії, враження очевидці, серед них визначні представники культури і мистецтва, композитори, політичні діячі. Записи до «Пам’ятної книжки» вносились систематично до 1923 року, сьогодні для нас ця «Пам’ятна книжка» не тільки унікальне свідоцтво часу, а й хронологія виступів хору в Європі.

Серед тих, хто залишив свої відгуки про пісенну творчість капели, – письменник Володимир Винниченко, письменник, актор і режисер Микола Вороний, королева Бельгії Єлизавета, історик і дипломат Андрій Яковлів, мовознавець, член НТШ Василь Сімович, дружина Симона Петлюри Ольга Петлюра, посол УНР Максим Славінський, оперний співак Модест Менцинський, письменник Борис Лазаревський, мовознавець Зенон Кузеля, дипломат, політичний діяч Євген Бачинський. А чехословацький історик, музикознавець і державний діяч Зденєк Неєдлий у 1920 році присвятив хору працю «Ukrajinská republikánská kapela». «Метою капели було «виїхати на чужину, щоб там представити українську пісню й тим звернути увагу на особливий характер українського народу… Це було особливою політичною місією», – написав він.

«Пам’ятна книжка», а також низка плакатів і оголошень про виступи хору Олександра Кошиця в Чехословаччині нині зберігаються у фондах Слов’янської бібліотеки в Празі.


Автор: Оксана Пеленська
Джерело: Радіо Свобода



Інші:

ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
      © 2008-2026 Music-review Ukraine