Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
11 травня 2019, субота
Поширити у Facebook

Прага – 100 років тому, 11 травня 1919 року, у Празі в Національному театрі відбувся перший концерт закордонного турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. І цей перший концерт за кордонами України став тріумфом. Так про виступ капели згадував її член Павло Корсуновський, а сам Кошиць, жартуючи, після концерту сказав: «Ага, взяли чехів за чуба!»




На першому концерті хору у Празі серед почесних гостей був історик, державний і політичний діяч Михайло Грушевський, а також військовий міністр УНР Олександр Жуковський, всього у Празі хор Олександра Кошиця з великим успіхом і завжди у переповнених залах дав сім концертів.

А свою історію капела почала писати 24 січня 1919 року, коли з ініціативи Симона Петлюри був підписаний спеціальний Закон УНР про заснування хору як «автономної мистецької організації при Міністерстві освіти УНР».

«Вести національно-українську пропаганду при помочі пісні» – таким було гасло капели, а практичною реалізацією задуму зайнялись композитор Кирило Стеценко і Олександр Кошиць, який із капелою пережив невідлучно від першої до останньої миті всі роки її історії. Помічником головного диригента була Платонида Щуровська-Россіневич, а учителем співу Григорій Тучапський.

Співаків до Капели на конкурсній основі відбирала комісія в Києві. Початково капела нараховувала 100 співаків, які отримали статус державного службовця, протягом виступів у Чехословаччині до капели входило 72 співаків, з них – 43 чоловіків.

Перше закордонне турне хору Олександра Кошиця розпочалось у Празі, далі було ще 7 міст у Чехословаччині, й повсюди співакам сердечно дякували, аплодували, просили співати ще і ще. Чехи, відомі своїм особливо вимогливим ставленням до пісні, до музики в цілому, не приховували свого захоплення, це була перемога не тільки виконавців, але насамперед української пісні, яка найбільше розповідала чехам про Україну і українців. А одна з газет навіть написала, що про хор можна сказати коротко: «Veni, vidi, vici» (з лат. «Прийшов, побачив, переміг»).

Саме у Празі Олександр Кошиць був уперше нагороджений лавровим вінком, який, за споминами хористів, «прорубав нам вікно в Європу». Також у Празі на честь капели дипломатична місія УНР на чолі з послом Максимом Славінським влаштувала прийом.

У Чехословаччині капела Олександра Кошиця почала вести «Пам’ятну книжку», до якої записували свої відгуки, рецензії, враження очевидці, серед них визначні представники культури і мистецтва, композитори, політичні діячі. Записи до «Пам’ятної книжки» вносились систематично до 1923 року, сьогодні для нас ця «Пам’ятна книжка» не тільки унікальне свідоцтво часу, а й хронологія виступів хору в Європі.

Серед тих, хто залишив свої відгуки про пісенну творчість капели, – письменник Володимир Винниченко, письменник, актор і режисер Микола Вороний, королева Бельгії Єлизавета, історик і дипломат Андрій Яковлів, мовознавець, член НТШ Василь Сімович, дружина Симона Петлюри Ольга Петлюра, посол УНР Максим Славінський, оперний співак Модест Менцинський, письменник Борис Лазаревський, мовознавець Зенон Кузеля, дипломат, політичний діяч Євген Бачинський. А чехословацький історик, музикознавець і державний діяч Зденєк Неєдлий у 1920 році присвятив хору працю «Ukrajinská republikánská kapela». «Метою капели було «виїхати на чужину, щоб там представити українську пісню й тим звернути увагу на особливий характер українського народу… Це було особливою політичною місією», – написав він.

«Пам’ятна книжка», а також низка плакатів і оголошень про виступи хору Олександра Кошиця в Чехословаччині нині зберігаються у фондах Слов’янської бібліотеки в Празі.


Автор: Оксана Пеленська
Джерело: Радіо Свобода



Інші:

"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
12 вересня – народився Олександр Кошиць (1875 -1944 рр.)
10 вересня день пам'яті Станіслава Людкевича
Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн
Чому провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей?
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
Згадуємо Володимира Верменича
«Світ містики»: французька, литовська та українська музика у програмі піаніста-дослідника Юсуке Ішії
Маестро Павлу Муравському (Моравському) виповнилось би 111 років
Як працює Київська мала опера на Лук'янівці: від кінця XIX століття до концертів сьогодення
Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
      © 2008-2025 Music-review Ukraine