"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Сьогодні
Поширити у Facebook

Викладачі та студенти Харківського університету мистецтв імені Котляревського втратили житло, тікали від обстрілів, грали в різних країнах Європи, і повернулися зрештою до Харкова. Виш має декілька студентських оркестрів, зокрема, симфонічний та народних інструментів. У кожному з них нині по три десятки людей — до повномасштабного вторгнення було вдвічі більше, але музиканти поступово повертаються до міста, розповідає диригент Юрій Дяченко.

Їхні історії — у матеріалі Суспільне Харків.

Диригент університету мистецтв Юрій Дяченко повернувся до Харкова після влучання у його багатоповерхівку

Диригент Юрій Дяченко керує симфонічним оркестром університету та викладає для студентів з оркестру народних інструментів. Понад рік тому він повернувся працювати до Харкова з Закарпаття.

9 квітня 2022 року п’ятиповерхівка на Павловому Полі, де жив Дяченко, потрапила під російський обстріл. Квартира диригента зазнала пошкоджень.

"Коли ти щось створюєш для себе, і в тебе це забирають, незаконно забирають, це дуже тяжко. Дуже боляче, але найголовніше, що всі залишилися живі", — говорить Дяченко.

Нині Юрій орендує житло, зі студентами займається переважно онлайн. На репетицію в укритті збираються разом перед концертами.

"Найважливіша перепона, яка у нас є — відсутність живого спілкування з нашими здобувачами. Раніше можна було наочно показати, наприклад, грою на інструменті, підказати. Все одно наші цифрові технології не дозволяють стовідсотково передати експресію, емоцію", — зауважує диригент.

У симфонічному оркестрі нині близько 30 музикантів, говорить Дяченко, до вторгнення було вдвічі більше.

Флейтистка Аріана Гутман повернулася до Харкова після життя у Польщі, Італії та Німеччині

Студентка Аріана Гутман грає на флейті. Після влучання біля її будинку виїжджала до Польщі, жила в Італії та навчалася у Німеччині, але вирішила повернутися до Харкова.

"У місці курортному в Польщі був лише один дім культури, і мені не було де розвиватися. Я писала різні листи до різних консерваторій Європи. Італія відгукнулася, і я поїхала туди, тому що музикант не може без практики. Їздила в Німеччину навчатися. Там були дуже гарні умови, був гуртожиток для студентів. Мене поселили поряд з університетом, викладачі хороші, сталення до всіх хороше", — говорить Аріана.

      Саме у Харкові я відчуваю сенс музики. Мені це подобається, що наша музика доступна для всіх, і ми підтримуємо наших громадян. Мені цього дуже не вистачало у Європі.

Цимбалістка Вероніка Івоніна грала на розладнаному фортепіано під час евакуації в селі на Харківщині

Вероніка Івоніна грає на цимбалах, вона — музикантка студентського оркестру народних інструментів. У перші дні вторгнення виїхала з міста у село Козіївку на Харківщині.

"Це було дуже важко, у мене не було доступу взагалі до музики. Я не могла із собою взяти інструмент в область, тому я знайшла палац культури у цьому селі. Я ходила грати хоча б на розладнаному фортепіано", — розповідає Вероніка.
      Мені дуже подобається музика, я живу нею. Я вважаю, що моя місія — грати на моєму інструменті, дарувати тепло, емоції людям. Особливо, під час війни. Гуртове музикування дуже допомагає тобі відчути якусь підтримку, відчути інших музикантів. Мені подобається, коли приходять люди, пам’ятають тебе і кажуть: “Вау, у нас в Харкові лунають цимбали”. Як митця, це мене дуже заряджає.

Акордеоністка Ганна Черняк врятувала з друзями музичні інструменти вишу у перші дні вторгнення

Ганна Черняк — студентка третього курсу університету мистецтв. Грою на акордеоні захоплювалася з дитинства. Займається музикою вже 15 років. Родом з Полтави, але вирішила вступати до вишу у Харкові, куди приїжджає на концерти. У перші дні вторгнення виїхала сама та разом із волонтерами вивезла музичні інструменти, які залишилися в Харкові.

"Ми не змогли вчасно забрати інструменти. Нас не пустили у перший день початку повномасштабної війни. Коли зрозуміли, що треба виїжджати, по дорозі до волонтерів ми вирішили ризикнути й заїхати забрати інструменти. Ми вивезли чотири інструменти, передали нашим викладачам. Ми їх врятували, тому що за декілька днів після цього неподалік стався приліт", — розповідає Ганна.

Музиканти університету мистецтв грають для харків'ян в укриттях

У жовтні студентські оркестри університету мистецтв, симфонічний та народних інструментів, давали концерти у підвалі та метро.

"Заходи безпеки — для нас найголовніше, тому що життя і здоров’я кожного — найголовніше. Але життя триває, і творчий процес ніхто не скасовує. Наші музи стоять разом із нашими харківськими гарматами. Ми підтримуємо харків’ян. 1 жовтня ми проводили концерт на станції метро "Історичний музей".

Зараз працюємо над цікавою програмою з солістом-саксофоністом. Буде його сольний концерт, і ми вчимо твори, які надалі плануємо із ним виконати", — говорить диригент Юрій Дяченко.
      Переоцінка прийшла до кожного з нас: і до викладачів, і до студентів. Я дуже вражений відношенням студентів, підготовкою, жагою до репетицій, до знань. Відчуваю жагу студентів створити яскравий музичний продукт, який можна представити глядачам.


Наступні виступи заплановані на листопад — теж в укриттях.












Автор: Юлія Давидова, Лариса Говина
Фото: Лариса Говина
Навчальний заклад: Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського
Джерело: suspilne.media





Інші:

"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
12 вересня – народився Олександр Кошиць (1875 -1944 рр.)
10 вересня день пам'яті Станіслава Людкевича
Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн
Чому провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей?
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
Згадуємо Володимира Верменича
«Світ містики»: французька, литовська та українська музика у програмі піаніста-дослідника Юсуке Ішії
Маестро Павлу Муравському (Моравському) виповнилось би 111 років
Як працює Київська мала опера на Лук'янівці: від кінця XIX століття до концертів сьогодення
Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.jpg