Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри
Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри
11 липня, субота
Поширити у Facebook
Джерело: www-obozrevatel-com.cdn.ampproject.org

Легендарна українська оперна співачка Лариса Руденко добровільно залишила сцену в той момент, коли все ще перебувала на піку творчої кар'єри. Народна артистка СРСР не захотіла, щоб глядачі запам'ятали її голос ослабленим, тому вирішила завершити роботу з музикою, хоча могла співати ще багато років.


Сьогодні одна з найвидатніших солісток Київської опери спочиває на Байковому кладовищі, а її скромна могила майже не привертає уваги відвідувачів

Про долю артистки та місце її поховання розповів блогер Владислав Тимошенко.

Співачка померла у січні 1981 року у віці 62 років. Її поховали на Байковому кладовищі неподалік церкви Вознесіння Господнього.

На відміну від багатьох інших відомих діячів культури, місце поховання артистки не вражає розкішшю. Над могилою встановлено стриманий вертикальний пам'ятник із темного каменю, який прикрашає погруддя Лариси Руденко.

Лариса Руденко понад три десятиліття була провідною солісткою Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка. Її мецо-сопрано вважали одним із найкращих в Україні, а виступи збирали переповнені зали не лише на Батьківщині, а й за кордоном. Вона гастролювала у Норвегії, Польщі, Швеції, Румунії, Югославії, на Кубі та в інших країнах.

Найбільшу славу співачці принесли партії:
  • Кармен в однойменній опері Жоржа Бізе,
  • Амнеріс в "Аїді",
  • Марини Мнішек у "Борисі Годунові",
  • Солохи в "Різдвяній ночі",
  • Насті в "Тарасі Бульбі".

    Водночас сама артистка наголошувала, що особливе місце у її творчості займали саме українські опери, адже вона прагнула, щоб українська музика звучала нарівні зі світовою класикою.

    Попри всесоюзну популярність, Руденко уникала публічності. Колеги згадували її як надзвичайно скромну людину, яка ніколи не говорила про власні успіхи й не шукала зайвої уваги. Після вистав вона нерідко залишалася в театрі, аналізувала виконання та допомагала молодшим артистам удосконалювати майстерність.

    Наприкінці 1970-х років співачка ухвалила непросте рішення завершити сценічну кар'єру. За словами Тимошенка, вона свідомо пішла зі сцени, поки ще перебувала у чудовій вокальній формі, щоб шанувальники запам'ятали ї найкращі виступи.

    Після цього Лариса Руденко повністю присвятила себе викладацькій роботі в Київській консерваторії, де виховала не одне покоління майбутніх оперних співаків.







    Автор: Катерина Галущенко
    Джерело: www-obozrevatel-com.cdn.ampproject.org



  • Інші:

    Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри
    Київ в очікуванні сенсаційної прем’єри: «Матері Херсона» – концертне виконання (фрагменти)
    Нові фокуси української топ-театральної хореографині Ольги Семьошкіної
    Музика справді зближує людей: як це працює
    Музика поряд із війною: як працює ансамбль 3-го Луганського прикордонного загону
    Десять театрів в Україні, які заробляють найбільше грошей. Оприлюднено рейтинг
    Музикант з Великої літери
    З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
    Коріння ідентичности
    Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
    Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
    Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
    «Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
    Вітання Євгенові Савчуку!
    Згадуємо Діану Петриненко
    Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
    Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
    ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
    Корифей української музики
    Десять нових симфоній за рік
    Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
    Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
    “СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
    17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
    Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
    Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
    Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
    Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
    Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
    Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
    Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
    Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
    Згадаємо «Кобзаря у фраку»
    Згадуємо «батька хорової культури»
    Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
    Хобарт Ерл – ювіляр!
    Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
    Василь Василенко – ювіляр!
    Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
    «Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
          © 2008-2026 Music-review Ukraine






    File Attachment Icon
    12.jpg