Феномен Авдієвського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Феномен Авдієвського
Національний заслужений академічний український народний хор імені Г.Г. Верьовки
Авдієвський Анатолій Тимофійович
Феномен Авдієвського
На 83-му році життя помер художній керівник та головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський
27 березня 2016, неділя
Поширити у Facebook

Анатолій Авдієвський керував Хором ім. Григорія Верьовки з 1966 року. Також він викладав у Національній музичній академії та мав звання Героя України.

Із 1995 року Авдієвський був головою музичного комітету України у міжнародній музичній раді ЮНЕСКО.

7 березня 2016 р. колектив відсвяткував 50-річчя під керівництвом А.Т.Авдієвського.

Анатолій Авдієвський, диригент. 8.04.11. Фото: Сергій Пірієв

«ГРИГОРІЙ ВЕРЬОВКА ПРИМІТИВ МОЛОДОГО ДИРИГЕНТА»

– Перегортаючи сторінки життя видатного музиканта сучасності Анатолія Тимофійовича Авдієвського, переді мною постає дуже талановита людина, титан хорового мистецтва нашої країни, який вивів Хор ім.Г.Верьовки на світовий рівень і зробив українським брендом, - розказала «Дню» відомий музикознавець, доктор філософії мистецтва Галина СТЕПАНЧЕНКО. – 7 березня виповнилося півстоліття, як він був призначений художнім керівником і головним диригентом цього славетного колективу, який заснував легендарний Г.Верьовка. Ще за своє життя Григорій Гурійович примітив талановитого 33-річного диригента і запросив Авдієвського працювати у хорі.

У чому феномен Авдієвського не лише для хорової, а й усієї музичної культури України? Він був видатним хормейстером, музикантом, педагогом і людиною з надзвичайним талантом душі й серця. Мені пощастило в житті, бо ще студенткою Київської консерваторії я 1969 р. відвідувала його репетиції, а перші концерти хору, під його орудою захопили нас своїми новими інтонаціями, новим підходом до національної спадщини, новим звучанням народної пісні. Репетиції молодого, красивого, талановитого маестро, його пластичні руки, його магнетичний погляд заворожував шанувальників хорового мистецтва. Я пригадую, як 1978 р. народжувалась фольк-опера «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича, написана на замовлення французького продюсерського центру ”Алітепа” і цю виставу готували до гастролей по Європі (але 1979-го, за дві години до прем’єри, опера була заборонена тодішніми радянськими ідеологами. І лише концертний варіант та окремі фрагменти глядачі змогли побачити і почути у Києві та у Москві. Тільки 2011 р. у Національній філармонії України відбулася прем‘єра – повне концертне виконання фольк-опери. – Т. П.). То було щось феєричне! Якось, після репетиції я (тоді молодий музикознавець) запитала Авдієвського: «Ваш хор заспівав новим звуком, але ж це не народний спів», а він відповів: «Виконувати сучасну партитуру Станковича можна лише універсальним звуком, у якому поєднується і народна й академічна манера співу». Анатолій Тимофійович був реформатором в українському хоровому мистецтві. Він першим ввів у народний хор академічне сопрано і колектив зміг розширити репертуар і заспівати «Щедрика» і «Дударика» Леонтовича та інші твори. Маестро збагатив хорове мистецтво України! Він пояснював, що у різних регіонах нашої країни по-різному співають народні пісні (колискові, ліричні, патріотичні, жартівливі) і кожна композиція має своє темброве забарвлення. Авдієвський із хором записали платівку на «Мелодії» творів Миколи Леонтовича зовсім у новій, оригінальній манері співу, розширяючи виконавські межі свого творчого колективу.

Авдієвський очолював Національну музичну спілку, яку ініціював. Завдяки Анатолію Тимофійовичу були започатковані хорові фестивалі, де відкривалися нові імена. Тисячі концертів Хор ім. Г. Верьовки провів, як у найпрестижніших залах, так і у простих клубах, площах міст і завжди мистецтву колективу лунали овації слухачів. Авдієвський був людиною, до якої тягнулися митці і шанувальники української пісні. У нього починав свою творчу стежку Євген Савчук (нині багаторічний художній керівник легендарної капели «Думка», педагог НМАУ). У хорі засвітилася зірка славетної співачки Ніни Матвієнко. Він благословив диригента Людмилу Байду – керівника відомого жіночого хору «Павана» і багатьох інших.

Анатолій Авдієвський дуже тепло ставився до всіх своїх помічників. Два роки тому я готувала буклет про маестро до його 80-річчя. Ходила на репетиції хору і це були справжні майстер-класи. Він умів навчити слухачів не тільки зрозуміти пісню, а у кожній інтонації ювелірно відшліфувати ноту, слово, і пісні ставали «перлинами». До речі, прочитавши підготовлений мною ювілейний буклет, Анатолій Тимофійович зробив тільки одне зауваження – попросив, щоб додати у тексті про його команду. Він сприймав Хор ім. Г. Верьовки, як велику мистецьку родину, де кожен віддавався на 100% улюбленій справі.

Авдієвський підносив народну пісню, як високий витвір світового мистецтва. В одному з інтерв‘ю він сказав: «Народ наш мудрий і такі ж його пісні. Це не лише високохудожня цінність, а наша історія. Без розуміння і поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю у склянці води»… Маестро все життя служив народній пісні. У пам‘яті він залишиться, як дивовижний диригент і як чародій української пісні. Дякувати Богу, що до його ювілею на Українському радіо вдалося записати чотири диски, які називаються «Майстер-клас із Анатолієм Авдієвським».

Так, його забрав Господь до себе, але він буде жити в українських піснях, записах і в пам‘яті людей.

Євген СТАНКОВИЧ, композитор:
Це велика втрата для України! Адже Анатолій Авдієвський утілював цілий пласт українського музичного мистецтва. Його багаторічна праця залишила величезний слід у розвитку національної культури.
Ми втратили могутнього, надзвичайно обдарованого митця якраз на активній фазі працездатності для музичної культури України.

Мирослав СКОРИК, композитор:
Ми всі сумуємо, що так сталося! Смерть нашого корифея — неоціненна втрата для української музичної культури.


Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Національний заслужений академічний український народний хор імені Г.Г. Верьовки
Діячі мистецтв: Анатолій Авдієвський
Джерело: Газета «День»



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine