|
|
Особлива програма у виконанні оркестру “Ренесанс” Маріупольської камерної філармонії
2 жовтня на сцені київського Будинку архітектора оркестр починає свій 35-й концертний сезон
24 вересня, неділя
Поширити у Facebook
Для ювілейної події музиканти підготували особливу програму: поряд з іменами видатних композиторів минулого – Баха, Бортнянського, Мендельсона прозвучать твори відомих українських композиторів сучасності на чолі з легендарним Мирославом Скориком.
“Родзинкою” концерту стануть твори, які нині звучать у виконанні оркестру “Ренесанс” не тільки в Україні, а й у Європі.
Це Реквієм-присвята місту Марії – Маріуполю – у авторстві композитора Золтана Алмаші та Фантазія на теми пісень рок-гурту “Океан Ельзи” “Не твоя війна” в аранжуванні Богдани Фроляк – лауреатки Національної премії імені Т. Шевченка, а також знаменитий твір «Ми-Є» Юрія Шевченка.
Стати солістами концерту запрошені скрипаль Назарій Пилатюк та віолончеліст Сергій Казаков.
За диригентським пультом засновник та беззмінний очільник оркестру “Ренесанс” – маестро Василь Крячок.
Повномасштабна війна росії проти України застала диригента Крячка у рідному Маріуполі. В заблокованому росіянами місті він був свідком жахливих злочинів армії рф.
У Києві Василь Михайлович відродив оркестр Маріупольської філармонії, проєкт мав назву «Філармонія Нескорених», який презентував у столиці, нині планується великий концертний тур по Україні й за кордоном.
- Після повномасштабного вторгнення росії Маріуполь було окуповано, музиканти роз’їхалися хто куди. Як могли, так і виїхали. Філармонія нараховувала в той час 102 працівники разом з технічними службами, з них, як би не було боляче, 67 нелюдів, - цитує В. КРЯЧОКА сайт rozmova.wordpress.com. - Ми поновили діяльність 20-го лютого, мене й колектив у Києві зустріли по-братськи. Я приїхав до столиці, зайшов до Михайла Шведа, генерального директора Національної філармонії України.
Ми домовилися: один концерт буде в Концертному залі імені Лисенка Далі шукали репетиційні майданчики. Так знайшли Будинок архітектора, зараз ми маємо репетиційну залу.
Оголосили конкурс на заміщення вакансії, нас з Маріупольської філармонії пʼять, ми підібрали музикантів з Луганської філармонії, потім – тих, хто в Сєвєродвінськ приїхав, з Харківської, Запорізької, з Кривого Рогу...
...Все залишилось вдома: партитури… В кінці березня місяця, коли активно бомбили місто, і ударною хвилею винесло все остаточно, — і вікна, і двері, зруйновані історична пам‘ятка — вітражний зал, осколком снаряда було пробито дах в стеля будівлі, а там переховувались не тільки проукраїнськи налаштовані цивільні, а й сепаратисти, які скористалися можливістю, та винесли з філармонії все що можна, навіть з мого директорського кабінету, крім оргтехніки винесли — фраки, смокінги, концертні костюми. Бабочки, запонки – для чого вони їм потрібні? Кларнет Selmer, нульовий, скрипку одого скрипаля (він потім помер), інструменти.
Вкрали все, що можна! Партитури. В мене бібліотека була. Не в кожному обласному центрі я бачив таку бібліотеку. Для всіх оркестрових я все робив сам. У мене було дуже багато камерної літератури, симфонічної музики, оперної класики — 33 роки оркестру тоді було. Все залишилось там. Або вкрали.
Я приїхав, а в мене ні одного аркушика нотного не було!
Я вдячний співробітникам Національної філармонії, Михайлові Шведу, колезі своєму, пану Миколі Дядюрі, головному диригенту Національної опери і Філармонії за допомогу.
Першу партитуру я привіз з Німеччини. Золтан Алмаші написав реквієм-посвяту Марії, місту Маріуполю. І ноти Богдани Фроляк: Фантазія на теми пісень Рок гурту Океан Ельзи «Не твоя війна», котра присвятила цей твір двом оркестрам: Маріупольському Камерному оркестру «Ренесанс» та Академічному Камерному оркестру «Віртуози Львова» під орудою мого колеги, народного артиста України диригента Сергія Бурко. Вона написала цю Фантазію десь років 8 чи 10 тому.
Була розмова и Богдана говорить: «Я зроблю Фантазію на темі пісень рок-гурту «Океан Ельзи». Остання пісня була — «Не твоя війна»...
Що змінила війна? Ставлення до життя: потрібно працювати. По-перше, мене підтримував весь світ. У мене дуже багато знайомих з Італії, Австрії, Швейцарії, Німеччини, Польщі, диригенти – вони запрошували працювати.
Скажу одне: не витрачати час на непотрібні речі, на непотрібних людей, на непотрібні заняття. Я насолоджуюсь усім — співпрацею, працею, репетиціями, концертами.
Поки не звільниться все це все як воно повинно по кордонах 1991 року, я не буду грати жодного звуку російської музики, чисто принципово. Є багато музики європейської, дуже багато музики української.
Ми стали на ноги. Ну, нехай все поки стоїть десь на боку. Коли стане вертикально, будемо повертатися в Маріуполь. Але життя йде, і музика вічна!
Колективи: Маріупольський муніципальний камерний оркестр "Ренесанс"
Виконавці: Назар Пилатюк
Диригенти: Василь Крячок
Концертна організація: UKR Artists
Концертний зал: Концертний зал Будинку архітектора
|