З любов’ю, Скорик | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
З любов’ю, Скорик
Бахрітдінова Ксенія
Пилатюк Назар
Львівський камерний оркестр
Пилатюк Ігор Михайлович
Скорик Мирослав Михайлович
З любов’ю, Скорик
16 вересня 2018, неділя
Поширити у Facebook

У Львівській обласній філармонії тривають «Дні музики Мирослава Скорика»: це серія концертів і творчих зустрічей мистецької молоді Львова, які приурочені до 80-ліття видатногоa українського композитора.

Програми концертів укладені в незвичний спосіб, адже репрезентують не лише творчість Мирослава Скорика, а й інших українських авторів (М. Колесси, А. Кос-Анатольського, В. Камінського, Г. Гаврилець, О. Козаренка) та музику світових композиторів (у жанрі транскрипції М.Скорика). Таким чином, програми концертів 14-16 вересня окреслили вагомий вплив Маестро на наступні покоління (концерт «Учні та послідовники»), музичну атмосферу Львова, в якій митець сформувався і творив (концерт «Музика Львова»), та навіть захоплення композитора музикою інших авторів, в тому числі – естрадою та джазом («Від класики до джазу: магічний світ транскрипцій Мирослава Скорика»). Лише фінальна програма 19 вересня «Прем’єра – вечір концертів Мирослава Скорика» буде присвячена виключно інструментальним творам митця, в тому числі, відбудеться прем’єра «Речитативу» для скрипки з оркестром.

Зупинимося на враженнях від концерту, в якому поєдналися дві любові митця: улюблена музика різних композиторів та епох і колектив «Академія», з яким Мирослав Скорик співпрацює протягом кількох десятиліть.
Очевидно, не існує композитора, на якого не мала б впливу «чужа» музика, адже кожен митець вбирає звукове середовище свого часу, вирізняючи для себе улюблені твори, напрямки, виконавців. Та не кожен композитор визнає: – «Ось це моя улюблена музика!», – та ще й продемонструє її широкому загалові. Постать та стиль Мирослава Скорика настільки своєрідні, що він не боїться порівнянь, й сміло розповідає світу про свою любов до творів інших композиторів і навіть популярних «хітів».

Щоб дізнатися, що ж так любить слухати митець, не потрібно просити доступу до його домашньої фонотеки. Варто лише поцікавитися жанром транскрипції в його творчості, де понад 60 творів – це обробки улюблених мелодій, як і класичної, так і популярної музики, яку композитор ще з студентських років любить виконувати та продовжує брати участь як соліст у джазових концертних програмах із власних творів.

Отож, на концерті 15 вересня під назвою «Від класики до джазу: магічний світ транскрипцій Мирослава Скорика», прозвучали транскрипції композитора, починаючи від духовної музики ХVIII століття до «хітів» популярної кінця ХХ-го. Умовно транскрипції можна поділити на три групи, і усі вони були представлені у концертній програмі: перша – це обробки музики українських композиторів, друга – транскрипції «класичних» творів інших авторів, й третя – звернення митця до мелодій і ритмів популярної музики та джазу. Таким чином, впродовж одного вечора гармонійно поєдналися транскрипції, парафрази та аранжування композиції «Отче наш» Максима Березовського і Прелюдій на мелодії Джорджа Гершвіна, переклади творів Фридерика Шопена та Макса Бруха і популярних пісень групи «Бітлз», запальні ритми танго Астора П’яццоли та джазові стандарти Дейва Брубека тощо.

З особливою любов’ю Мирослав Скорик творить у цьому жанрі для колективу, якому довіряє першовиконання багатьох своїх творів – Львівському камерному оркестру «Академія». Саме цей оркестр, який формується з числа студентів Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка, вперше презентував публіці більшість транскрипцій Мирослава Скорика. Варто зазначити, що Маестро є багатолітнім художнім керівником і диригентом цього колективу; керівником і концертмейстером оркестру є Артур Микитка, а диригентом – ректор ЛНМА імені М.В.Лисенка Ігор Пилатюк. Тож впродовж концерту присутні мали нагоду побачити Мирослава Скорика за диригентським пультом, час від часу його батуту переймав Ігор Пилатюк.

Оркестр «Академія», який добре орієнтується в стилі та творчому доробку митця, чудово виконував та втілював задуми композитора, у відповідності до стилю музики та епохи, в яку вона була створена. Чи не кожен номер концерту викликав гучні овації, зокрема, завдяки яскравим виступам солістів – сопрано Національної опери України Ксенії Бахрітдінової-Кравчук (до слова, випускниці ЛНМА імені М.В.Лисенка), скрипалів Назарія Пилатюка та Катерини Назаренко, концертмейстера групи віолончелей оркестру «Академія» Анастасії Мякушко. Улюблені мелодії, що отримали нове прочитання у транскрипціях Скорика, виявилися близькими серцю багатьох слухачів – особливо пісні «Бітлз», музика до фільмів Е.Моріконе та Н.Роти тощо.

«Гадаю, що років через сто українську музику нашого часу назвуть «скориковою добою»», – вважає дослідниця творчості митця, музикознавець Любов Кияновська. Та у творчості для прийдешніх поколінь Маестро зафіксував не лише власний почерк, але й ту любов до музики, яка надихала митця та його сучасників.































Автор: Стефанія Олійник
Колективи: Львівський камерний оркестр "Академія"
Виконавці: Ксенія Бахрітдінова, Назар Пилатюк
Диригенти: Ігор Пилатюк
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine