|
|
Богдан Сегін: «Ми прагнемо, щоб наш слухач долав власні внутрішні бар’єри сприйняття музики»
У Києві та Львові з успіхом відбувся XIII Міжнародний форум «Музика молодих»
18 квітня 2013, четвер
Поширити у Facebook
 Відомий фестиваль вперше відбувся у форматі Української бієнале нової музики.
Ця акція об’єднала композиторські майстер-класи COURSE, які було започатковано в Києві минулого року, Лабораторію музичної критики — LAB (лекцію на тему нової музики та її сприйняття прочитала Моніка Пасєчнік, редактор польського журналу Ruch muzyczny) та 15 концертів з участю українських і закордонних музикантів.
Директор форуму-бієнале, композитор Богдан Сегін розповів «Дню» про стратегію розвитку проекту і прокоментував проблему сприйняття сучасної музики й описав образ «ідеального слухача».
— Бієнале нової музики в Україні вперше відбувався у двох містах. Що це означає стратегічно, і чи є сенс розширювати фестивальний простір?
— Ідея проведення в Україні першої бієнале нової музики у мене виникла майже одночасно з тим, як на початку минулого року в Національній спілці композиторів України мені доручили організувати XIII Міжнародний форум «Музика молодих». Саме регулярність проведення фестивалю (раз на два роки) і спонукала до ідеї створення його нового формату — бієнале.
Я подумав, чому б не спробувати об’єднати вже наявний проект — Київські міжнародні майстер-класи нової музики COURSE (вони вперше відбулися у березні 2012-го) з концертами, які відбуватимуться за програмою проведення форуму-бієнале. Останнім штрихом виявилося створення в межах події ще одного проекту: Лабораторії музичної критики — LAB.
Завдяки організаційній підтримці Львівської обласної філармонії стало можливим провести декілька акцій форуму-бієнале не тільки в Києві, як це було раніше, а й у Львові. Таким чином, молодіжний фестиваль НСКУ цьогоріч отримав нову назву: XIII Міжнародний форум «Музика молодих». Українська бієнале нової музики і новий формат, у якому розширилася географія проведення акцій та поєдналися три найважливіші складові, необхідні для розвитку сучасної музики в Україні: навчання, музична критика і концерти.
Практично ще за півроку до проведення бієнале деякі акції (як-от: приїзд із концертом відомого колективу з Німеччини Ensemble musikFabrik) було проанонсовано в західних онлайн- і друкованих спеціалізованих виданнях, що анонсують європейські фестивальні події сезону 2012—2013. Крім цього, кожен із запрошених на форум закордонних колективів проанонсував свій приїзд до України на власних інтернет-сторінках. А Львівська обласна філармонія приєднала львівську частину акцій бієнале до свого концертного сезону. Все це свідчить про зростання іміджу події також і на міжнародному рівні.
Наступну Українську бієнале нової музики плануємо провести навесні 2015-го. Є ідея розширити географію акцій за рахунок залучення музичних осередків — Донецька, Харкова, Одеси та інших міст.
— Що ти розумієш під поняттям «сучасна музика»? Адже у нас із цим термінологічна плутанина.
— Я не музикознавець, тому не можу оперувати професійною термінологією, однак спробую поділитися власними роздумами на цю тему. Перше, що спадає на думку, — те, що це музика, яка створюється в наш час, або максимально наближена до сьогодення. Звичайно, під це визначення підпадає практично все, що ми чуємо в нашому повсякденному житті: джаз, рок, поп, естрада, електронна, імпровізаційна музика, так звана академічна музика (пережиток радянської термінології) та інші жанри.
Постає питання: яким же чином з усього цього розмаїття пересічна людина ідентифікує для себе «сучасну музику», чи потрібно виокремити власне ту музику, яка в західному світі уже давно самоідентифікувалась як contemporary, modern music, або neue Musik? І тут на допомогу приходить усвідомлення того, що сучасна (contemporary) музика має витоки з кількатисячолітнього процесу плинності традиції розвитку музики як мистецтва звуків. Саме мистецтво творення звуків і переродження їх у музичне звучання є тим дороговказом, який стає визначальним у виокремленні цього музичного напрямку з-поміж усіх інших.
Поняття «класика» (від латинської classicus, що означає зразковий, — явище, перевірене часом, висока якість якого є загальновизнаною) дуже влучно конкретизує напрямок сучасного музичного мистецтва, про який, власне, і йдеться. Для себе уже давно класифікую цей напрямок як сучасна класична музика. Зрештою, таке визначення, як contemporary classical music, також доволі часто трапляється і в європейських спеціалізованих виданнях.
— Чи є проблема сприйняття сучасної музики у слухачів?
— На мою думку, це не проблема сприйняття, а радше небажання її зрозуміти саме такою, якою вона є. Слід усвідомити, що незалежно від нас самих, наших смаків та вподобань розвиток мистецтва ніколи не зупинявся. Мистецтво як невід’ємний чинник в існуванні людського суспільства перебуває в постійному розвитку.
В усіх цивілізованих суспільствах уже давно не ставиться питання: для чого ж потрібне сучасне мистецтво? В Україні, на жаль, до сьогодні існує нерозуміння і неусвідомлення потреби пізнавати сучасне музичне мистецтво. Це можна пояснити, мабуть, тим, що наші люди продовжують сприймати мистецтво за принципом: «буде хліб — буде й пісня», а радянське гасло: «Мистецтво для народу», хоч як це парадоксально, набуло «нового» значення і нині популяризується.
— А ти думаєш про слухача, коли пишеш новий твір?
— Найперше я думаю про виконавця, бо саме виконавець доносить до слухача те, про що композитор хотів розповісти у своєму творі. Тому дуже важливо для композитора перебувати в постійному контакті з виконавцем. Комунікуючи з виконавцями своєї музики, композитор створює довкола себе своєрідну власну творчу лабораторію: з одного боку, він стимулює виконавців до вдосконалення майстерності, а з іншого — підтримує себе у стані постійного творчого і, зрештою, професіонального пізнавання.
Про слухача, звісно, я думаю теж. Однак я не вважаю, що моя музика повинна всім подобатися. В наш час музичне мистецтво має дуже широкий спектр своїх проявів, і кожен напрямок, стиль або тенденція музичного мистецтва має шанс знайти «свого слухача». До нашої цільової аудиторії належать передусім освічені особистості, інтелектуали, які мають дещо інакші естетичні потреби, ніж просто отримання емоційного задоволення від почутого.
Ми прагнемо, щоб наш слухач долав власні внутрішні бар’єри сприйняття і розвивав у собі потребу пізнавати музику комплексно: аналізуючи, зіставляючи, уловлюючи плинність традиції та переродження її в нові якості. Це слухач, який у процесі слухання готовий навіть співтворити з композитором. Він постійно відкриває для себе щось «нове» і часом несвідомо, базуючись на особистому досвіді, починає наповнювати це «нове» власним змістом. От тоді й виникає резонанс, тобто коли те, про що промовляє композитор через свій музичний твір, починає резонувати з тим, як це зчитується й переосмислюється слухачем.
— Що означає для тебе поняття «професійний композитор»?
— Прийнято вважати, що «професійний композитор» — це людина, яка здобула певну освіту за фахом (вивчала «музичну композицію» в навчальному закладі), після якої продовжує займатися своєю професійною діяльністю. Композитор — це творча професія. Мені імпонує образ сучасного композитора як митця з універсальним типом мислення, який відкритий світові й усім своїм творчим єством резонує до проявів життя, що вирує довкола. Це митець, який комунікує із суспільством та відкритий до постійного діалогу.
Вчитися створювати музику можна упродовж цілого життя, а не лише ті кілька років, проведених у навчальному закладі під керівництвом свого викладача. У світі існує ціла система здобуття композиторської освіти, яку можна здобути паралельно з навчальними закладами, а саме — композиторські майстер-класи.
У доволі стислий термін старші композитори діляться власним досвідом із молодими колегами, не зобов’язуючи їх спеціальними обов’язками здавати якісь іспити тощо, а лише скеровуючи їх до виконання певних творчих і професійних завдань. Перебуваючи на таких майстер-класах, створюється ситуація постійної тісної комунікації та взаємообміну досвідом. До речі, композитори-викладачі іноді самі себе також починають відчувати почасти й учнями, адже через творче спілкування з молоддю вони пізнають для себе щось нове, невідоме...
Автор: Олеся Найдюк
Діячі мистецтв: Богдан Сегін
Конкурс (фестиваль): Міжнародний форум "Музика молодих"
Джерело: Газета "День"
|