Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей
Перепелиця Олександр Олександрович
Національний Одеський філармонійний оркестр
Шаврук Ігор
Ерл Хобарт
Олійник Леся Степанівна
Цепколенко Кармелла
Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей
20 грудня 2012, четвер

Одеса – дивовижне місто. Тут навіть у грудні відчуваєш тепло, що випромінюють природа і люди. А надто, коли приїжджаєш на свято до колег і друзів, адже в останній місяць 2012 року Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей.

Голова ОО НСКУ О.В.СОКОЛВік достойний і солідний не тільки для людини, але й для композиторського об”єднання, що вже має свою історію, традиції, досвід.

Це одна з найстарших наших організацій  (всього на п”ять років молодша за Національну Спілку композиторів України), що виникла спочатку як композиторська секція Одеської спілки радянських музик (1935), а у 1937 році була реорганізована в Одеську спілку композиторів. 

Багатій історії організації, особливостям її становлення і творчого розвитку, а також її мистецькому сьогоденню була присвячена  науково-творча конференція „Одеська композиторська школа в світовій музичній культурі”, яку урочисто відкрив Голова Одеської організації НСКУ, доктор мистецтвознавства, професор, академік, ректор Одеської національної музичної академії
О.В.Сокол.

Власне, конференцією і розпочалося святкування ювілею.

Світлана МІРОШНИЧЕНКОУ виступах багатьох знаних музикознавців, присвячених різноманітним аспектам творчості одеських композиторів та діяльності Одеської композиторської організації, постійно, з великою шаною і пієтетом згадувалися такі видатні постаті як перший голова Одеської спілки,  композитор і теоретик М.М.Вілінський, перший ректор Одеської консерваторії В.Малішевський, П.Молчанов, В.Феміліді, К.Данькевич, С.Орфеєв, Т.Малюкова, І.Асєєв, Ю.Знатоков, Ю.Малишев, Г.Успенський, О.Красотов тощо, які вже увійшли в історію як фундатори і талановиті будівничі одеської  композиторської і музикознавчої школи.

У конференції, цікаво задуманої та спланованої заступником голови ОО НСКУ, кандидатом мистецтвознавства  С.В.Мірошниченко та проректором академії, доктором мистецтвознавства О.І.Самойленко, взяли участь музикознавці Києва, Одеси, Харкова, Львова та інших міст України.

Хтось з виступаючих підкреслив одну помітну рису Одеси – це місто полюбляє дивувати, і відтак тут ніколи не засумуєш.


В контексті зазначеного  несподіваним, але, мабуть, вмотивованим стало контрасне поєднання двох  ювілейних концертів – як полюсних констант у розмаїтті художньо-стильових пошуків одеських композиторів.  

Перший, симфонічний, концерт  відбувся 7 грудня у великому залі Одеської обласної філармонії за участю Національного Одеського філармонічного оркестру. 


В цей вечір в усій своїй мистецькій вагомості та новітній спрямованості перед слухачами постала сучасна композиторська плеяда, в якій рельєфно окреслилась лінія творчої спадковості: учень Тамари Малюкової – Олександр Красотов –  його учні Кармела Цепколенко, Юлія Гомельска, Сергій Шустов – Альона Томльонова, учениця Тамари Малюкової.
Диригент І.ШАВРУК і автори
Отаке логічне творче коло авторів - абсолютно різних, яскраво індивідуальних, але об”єднаних надзавданням досконалого професіоналізму і стильовими ознаками певної композиторської школи.

Цікаво, що прозвучали твори у часовому діапазоні від 1987 до 2007 року, а були сприйняті публікою і фахівцями як щойно написані, настільки відчутне в них биття пульсу сучасності.

Особливо це стосується: Концерту для фортепіано з оркестром (1987) К.Цепколенко з його владною, емоційно напруженою і відкритою енергетикою; і, безумовно,  блискуче майстерного симфонічного етюду О.Красотова „Farewell”, зміст і філософська ідея якого набули нині, коли автора вже немає з нами, нового, пронизливо сумного і, разом з тим, світлого наповнення.

Лінія спадковості поширилася і на молодих виконавців – яскравих піаністів Олександра Перепелицю та Надію Гомельську, котрі з успіхом продовжують родинні мистецькі династії.


Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ-мол. Їх мами, композитори  Кармелла Цепколенко та Юлія Гомельська, а також Альона Томльонова уособлюють на одеському і українському тлі показову світовову тенденцію – невпинну феменізацію композиторської професії, причому з визначними художніми досягненнями.  

Високий клас симфонічного виконавства продемонстрував Національний Одеський філармонічний оркестр (художній керівник і головний диригент– Хобарт Ерл), яким в цей вечір диригував  глибокий та вмілий інтерпретатор сучасної музики Ігор Шаврук.


Його прочитання складних партитур всіх  представлених в програмі композиторів було бездоганним, що підтвердилося  бурхливою реакцією залу. До речі, величезний зал філармонії, був вщент заповнений, що прекрасно характеризує одеських любителів музичного мистецтва.  
 
На другий день, 8 грудня, після численних офіційних привітань з ювілеєм (делегація правління НСКУ вітала і вручала відзнаки потужним “квартетом” – М.Б.Степаненко, Т.С.Невінчана, О.С.Олійник, О.В.Козаренко) одесити знову здивували: в ошатному залі Одеської музичної академії запанував студентський оркестр народних інструментів та відомі вокалісти (адже одеська вокальна школа – одна з найповажніших у світі). 


Делегація Правління НСКУВідповідно, й музика звучала така, в якій яскраво проявилася фольклорна, а також солоспівна або масово-пісенна спрямованість. 

Зрозуміло, що у програмі були твори виключно композиторів-одеситів – минулих часів (К.Данькевича, С.Орфеєва, Т.Сидоренко-Малюкової, О.Красотова) та нинішніх (В.Власова, Л.Самодаєвої, О.Польового, О.Сокола).

Найбільше вразив і викликав захват аудиторії ректор Олександр Сокол, якого ми звикли позиціонувати насамперед як музикознавця, а виявилося, що він – чудовий знавець народних інструментів, композитор-практик, що постійно пише для народного оркестру, капели бандуристів, тощо.  

Його поемну, драматизовану обробку славнозвісного українського “Щедрика” та темпераментну концертну п”єсу для народного оркестру  “Скоморошини” можна з успіхом представляти на найдемократичнішу публіку – реакція не забариться.

Успіх, що випав на долю композиторів, законно розділили з ними всі виконавці, і насамперед диригенти Роман Козак та Олександр Олійник.
 
Щиро бажаємо всім нашим друзям і колегам здоров”я, енергії, радості творчості, мужності у випробуваннях, нових мистецьких відкриттів і неухильного руху вперед! Адже сказано: “Лиш той, хто йде, дорогу подолає!” Хай буде світлим і плідним ваш шлях у мистецтві!                                                                                                      
                                                                                                 
 
Тамара Невінчана
Фото Валерія Спріндіса та Сергія Усатенка


Автор: Тамара Невінчана
Колективи: Національний Одеський філармонійний оркестр
Виконавці: Олександр Перепелиця
Диригенти: Ігор Шаврук, Хобарт Ерл
Музикознавці: Леся Олійник
Концертний зал: Великий концертний зал Одеської обласної філармонії
Майстер: Кармелла Цепколенко
Джерело: composersukraine.org



Додати: Share on Facebook

Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
121216_017.jpg