Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей
Перепелиця Олександр Олександрович
Національний Одеський філармонійний оркестр
Шаврук Ігор
Ерл Хобарт
Олійник Леся Степанівна
Цепколенко Кармелла
Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей
20 грудня 2012, четвер

Одеса – дивовижне місто. Тут навіть у грудні відчуваєш тепло, що випромінюють природа і люди. А надто, коли приїжджаєш на свято до колег і друзів, адже в останній місяць 2012 року Одеська організація Національної Спілки композиторів України відзначала свій 75-річний ювілей.

Голова ОО НСКУ О.В.СОКОЛВік достойний і солідний не тільки для людини, але й для композиторського об”єднання, що вже має свою історію, традиції, досвід.

Це одна з найстарших наших організацій  (всього на п”ять років молодша за Національну Спілку композиторів України), що виникла спочатку як композиторська секція Одеської спілки радянських музик (1935), а у 1937 році була реорганізована в Одеську спілку композиторів. 

Багатій історії організації, особливостям її становлення і творчого розвитку, а також її мистецькому сьогоденню була присвячена  науково-творча конференція „Одеська композиторська школа в світовій музичній культурі”, яку урочисто відкрив Голова Одеської організації НСКУ, доктор мистецтвознавства, професор, академік, ректор Одеської національної музичної академії
О.В.Сокол.

Власне, конференцією і розпочалося святкування ювілею.

Світлана МІРОШНИЧЕНКОУ виступах багатьох знаних музикознавців, присвячених різноманітним аспектам творчості одеських композиторів та діяльності Одеської композиторської організації, постійно, з великою шаною і пієтетом згадувалися такі видатні постаті як перший голова Одеської спілки,  композитор і теоретик М.М.Вілінський, перший ректор Одеської консерваторії В.Малішевський, П.Молчанов, В.Феміліді, К.Данькевич, С.Орфеєв, Т.Малюкова, І.Асєєв, Ю.Знатоков, Ю.Малишев, Г.Успенський, О.Красотов тощо, які вже увійшли в історію як фундатори і талановиті будівничі одеської  композиторської і музикознавчої школи.

У конференції, цікаво задуманої та спланованої заступником голови ОО НСКУ, кандидатом мистецтвознавства  С.В.Мірошниченко та проректором академії, доктором мистецтвознавства О.І.Самойленко, взяли участь музикознавці Києва, Одеси, Харкова, Львова та інших міст України.

Хтось з виступаючих підкреслив одну помітну рису Одеси – це місто полюбляє дивувати, і відтак тут ніколи не засумуєш.


В контексті зазначеного  несподіваним, але, мабуть, вмотивованим стало контрасне поєднання двох  ювілейних концертів – як полюсних констант у розмаїтті художньо-стильових пошуків одеських композиторів.  

Перший, симфонічний, концерт  відбувся 7 грудня у великому залі Одеської обласної філармонії за участю Національного Одеського філармонічного оркестру. 


В цей вечір в усій своїй мистецькій вагомості та новітній спрямованості перед слухачами постала сучасна композиторська плеяда, в якій рельєфно окреслилась лінія творчої спадковості: учень Тамари Малюкової – Олександр Красотов –  його учні Кармела Цепколенко, Юлія Гомельска, Сергій Шустов – Альона Томльонова, учениця Тамари Малюкової.
Диригент І.ШАВРУК і автори
Отаке логічне творче коло авторів - абсолютно різних, яскраво індивідуальних, але об”єднаних надзавданням досконалого професіоналізму і стильовими ознаками певної композиторської школи.

Цікаво, що прозвучали твори у часовому діапазоні від 1987 до 2007 року, а були сприйняті публікою і фахівцями як щойно написані, настільки відчутне в них биття пульсу сучасності.

Особливо це стосується: Концерту для фортепіано з оркестром (1987) К.Цепколенко з його владною, емоційно напруженою і відкритою енергетикою; і, безумовно,  блискуче майстерного симфонічного етюду О.Красотова „Farewell”, зміст і філософська ідея якого набули нині, коли автора вже немає з нами, нового, пронизливо сумного і, разом з тим, світлого наповнення.

Лінія спадковості поширилася і на молодих виконавців – яскравих піаністів Олександра Перепелицю та Надію Гомельську, котрі з успіхом продовжують родинні мистецькі династії.


Олександр ПЕРЕПЕЛИЦЯ-мол. Їх мами, композитори  Кармелла Цепколенко та Юлія Гомельська, а також Альона Томльонова уособлюють на одеському і українському тлі показову світовову тенденцію – невпинну феменізацію композиторської професії, причому з визначними художніми досягненнями.  

Високий клас симфонічного виконавства продемонстрував Національний Одеський філармонічний оркестр (художній керівник і головний диригент– Хобарт Ерл), яким в цей вечір диригував  глибокий та вмілий інтерпретатор сучасної музики Ігор Шаврук.


Його прочитання складних партитур всіх  представлених в програмі композиторів було бездоганним, що підтвердилося  бурхливою реакцією залу. До речі, величезний зал філармонії, був вщент заповнений, що прекрасно характеризує одеських любителів музичного мистецтва.  
 
На другий день, 8 грудня, після численних офіційних привітань з ювілеєм (делегація правління НСКУ вітала і вручала відзнаки потужним “квартетом” – М.Б.Степаненко, Т.С.Невінчана, О.С.Олійник, О.В.Козаренко) одесити знову здивували: в ошатному залі Одеської музичної академії запанував студентський оркестр народних інструментів та відомі вокалісти (адже одеська вокальна школа – одна з найповажніших у світі). 


Делегація Правління НСКУВідповідно, й музика звучала така, в якій яскраво проявилася фольклорна, а також солоспівна або масово-пісенна спрямованість. 

Зрозуміло, що у програмі були твори виключно композиторів-одеситів – минулих часів (К.Данькевича, С.Орфеєва, Т.Сидоренко-Малюкової, О.Красотова) та нинішніх (В.Власова, Л.Самодаєвої, О.Польового, О.Сокола).

Найбільше вразив і викликав захват аудиторії ректор Олександр Сокол, якого ми звикли позиціонувати насамперед як музикознавця, а виявилося, що він – чудовий знавець народних інструментів, композитор-практик, що постійно пише для народного оркестру, капели бандуристів, тощо.  

Його поемну, драматизовану обробку славнозвісного українського “Щедрика” та темпераментну концертну п”єсу для народного оркестру  “Скоморошини” можна з успіхом представляти на найдемократичнішу публіку – реакція не забариться.

Успіх, що випав на долю композиторів, законно розділили з ними всі виконавці, і насамперед диригенти Роман Козак та Олександр Олійник.
 
Щиро бажаємо всім нашим друзям і колегам здоров”я, енергії, радості творчості, мужності у випробуваннях, нових мистецьких відкриттів і неухильного руху вперед! Адже сказано: “Лиш той, хто йде, дорогу подолає!” Хай буде світлим і плідним ваш шлях у мистецтві!                                                                                                      
                                                                                                 
 
Тамара Невінчана
Фото Валерія Спріндіса та Сергія Усатенка


Автор: Тамара Невінчана
Колективи: Національний Одеський філармонійний оркестр
Виконавці: Олександр Перепелиця
Диригенти: Ігор Шаврук, Хобарт Ерл
Музикознавці: Леся Олійник
Концертний зал: Великий концертний зал Одеської обласної філармонії
Майстер: Кармелла Цепколенко
Джерело: composersukraine.org



Додати: Share on Facebook

Інші:

Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
121216_017.jpg