|
|
18 жовтня з Національної філармонії можна буде потрапити на море
15 жовтня, вівторок
Поширити у Facebook
В основі красивого і чуттєвого концерту Симфонічного оркестру Національної філармонії під орудою маестро Наталії Стець, 18 жовтня – водна стихія.
Три симфонічні ескізи Клода Дебюссі «Море» вважаються одним із найвидатніших оркестрових творів ХХ століття. Вони натхненні картинами Джозефа Тернера та Кацусіки Хокусая й досі провокують слухача порівнювати звуки з кольорами, і взагалі – шукати у творі візуальні «морські» відповідники самодостатнім музичним подіям.
Це шедевр навіювання та витонченості у своєму багатому зображенні океану, який поєднує незвичайну оркестровку зі сміливими імпресіоністичними гармоніями.
«Море» – яскраве модерністське полотно, що по-різному змальовує морські маси залежно від часу доби, вітряності та настрою споглядальника. Французький композитор по-особливому любив водну стихію, хоча сам він і не вмів плавати. Своє зачарування він втілив у симфонічних ескізах, об’єднаних назвою «Море», що полонить різноманіттям настроїв та відчуттів. Так само, як море складається з великої кількості хвиль, у музиці Дебюссі – безліч коротких мелодій, що швидко міняють одна одну, безліч оркестрових барв та гармоній, за якими уявляєш вічний та безперервний потік та оновлення.
Фортепіанний концерт Моріса Равеля сам композитор із притаманною йому легкістю пропонує сприймати, як «не більше, ніж розвагу». Елементи джазу та баських народних пісень, яскраве оркестрове звучання та енергійні стрімкі пасажі – все ж не лише акустично привабливе звучання Концерту приносить задоволення від слухання, а й композиторська майстерність та глибина висловлювань. Легкий тон фортепіанного концерту соль мажор наслідує зразки Моцарта і Сен-Санса, поряд з використанням джазових тем. ]Критики Едвард Саквілл-Вест і Десмонд Шоу-Тейлор зазначають, що у повільному русі, «однієї з найкрасивіших мелодій, коли-небудь винайдених Равелом», композитор «справді можна сказати, що об'єднався з Моцартом».
Солістом виступить піаніст Роман Лопатинський – визнаний музикант як в Україні, так і закордоном. Буквально щойно, у вересні соліст Національного будинку музики отримав Першу премію на George Enescu Festival і спеціальний приз. Завдяки нашому піаністу, прапор України вперше з'явився поряд із прізвищем володаря головної фортепіанної нагороди цього престижного конкурсу.
Геннадій Ляшенко – представник українського модернізму, який, через радянські репресії, цензуру та пропаганду, що почалися у 1920-х, уповні зміг розкритися лише у 70-80-х роках. Його музика – це спроба вибудувати ідеалістичний, гармонійний світ серед зіткнень протилежностей та загострення протиріч.
Його Симфонієта №2 демонструє, на основі чого композитор вибудовує цілість свого художнього світу вікова традиція класичної музики, модерністські пошуки нового, українська традиційна музика тощо. В інтерв’ю 2013 року він говорив: «… Тільки інтонаційне середовище породжує в музиці інформативність.
Музика, котра ґрунтується на інтонаційній драматургії, зрозуміла всім, хто насправді цінує цей вид мистецтва. Цікаво спостерігати за тим, як з інтонації виростає мелодія, потім оформлюється тема…»
Фото: Elza Loginova
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Виконавці: Роман Лопатинський
Диригенти: Наталія Стець
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
|