Українська весна у Стокгольмі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українська весна у Стокгольмі
Ермінь Йожеф
Пасічник Наталя
Пасічник Ольга
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Сивохіп Володимир
Сильвестров Валентин Васильович
Скорик Мирослав Михайлович
Українська весна у Стокгольмі
У стольці Швеції пройшов «Європейський фестиваль: Українська весна», який тривав майже місяць й символічно завершився у День Європи
17 травня 2023, середа
Поширити у Facebook

Його місія суголосна з темою цьогорічного головування Швеції в ЄС: єдиний фронт Європи на підтримку України.


      Започатковуючи цей фестиваль, Швеція не тільки продемонструвала свою підтримку Україні, яка вже рік бореться за своє існування у російсько-українській війні, але й відкрила для себе унікальність її культури. Через музику, театр, кіно, художні та фотовиставки, літературу, поезію та лекції. Відомі українські та європейські митці виступали по усьому Стокгольму, а також навколо нього.


      Поєднання у назві фестивалю слів «європейський» та «українська» - не випадкові, адже за ним стоїть низка європейських культурних інституцій: Український Інститут у Швеції через мережу Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) у співпраці з Європейською комісією. До речі, «Європейський фестиваль» планують зробити постійною подією по всій Європі, присвячений різним актуальним темам, як цьогоріч. 


«ГОЛОСИ З ВІЙНИ  –  МУЗИКА І ПОЕЗІЯ»


   Розпочався фестиваль непересічною подією «Голоси з війни  –  музика і поезія» у Сучасному музеї Стокгольму. Шведський актор Королівського драматичного театру Dramaten, драматург і театрознавець – Ханнес Мейдал та відома українська актриса театру і кіно – Катерина Кістень, – читали вірші із щойно виданого шведською мовою альманаху «Під  відкритим небом України.  Голоси з війни».

Ця збірка – перша літературна антологія з України, видана шведською мовою у співпраці зі шведським ПЕН майже за три десятиліття. Читання поезії супроводжувалося музикою українських композиторів – Бориса Лятошинського, Валентина Сильвестрова, Миколи Лисенка та Віктора Косенка, яку виконували шведські музиканти: Якоб Келлерманн – один з найвідоміших гітаристів Швеції, Крістіан Сварфар  –  один з найвидатніших скрипалів Скандинавії та Наталія Пасічник – одна із всесвітньо визнаних концертуючих піаністок Швеції з українським корінням.

      У спільному концерті Академії Королівського філармонічного оркестру та Академії NOSPR з Катовіце «Пісні неба», окрім музики польських композиторів, Четвертої симфонії Малера, прозвучав твір сучасної шведської композиторки Андреа Тарроді для фортепіано та струнних, присвячений шведській піаністці Наталії Пасічник. В основу твору, що дав назву концерту, – було покладено дві народні пісні: одну з України та одну зі Швеції. Також у концерті приймала участь відома польська співачка з українським корінням – сопрано Ольга Пасічник.



      В один з фестивальних днів  у Фінському Інституті культури легенда шведського кіно (знімалася в Інгмара Бергмана) та театру – Стіна Екблад читала українську поезію у програмі під назвою «Тони з вогню і попелу» – Шевченка, Лесю Українку, Стуса, Драча, Голобородька. Вона була стримана, безпафосна, фантастично вловила ритм поетичних рядків і навіть стиль кожного з поетів і надала цим віршам особливої скандинавської фарби (емоції?!), що до мурах пробирала разом із музикою Барвінського та Лятошинського. Твори цих композиторів висококласно виконали музиканти струнної групи Королівського Стокгольмського філармонічного оркестру / Kungliga Filharmonikerna: Йоакім Свенхеден, скрипка, Патрік Шведруп, скрипка, Петро Ерікссон, (альт і співорганізатор фесту), Ульріка Едстрём, віолончель, Петер Бергстрём, контрабас, піаністка Наталія Пасічник. Музиканти зізнались за лаштунками, що вони у захваті від української музики і залишать тепер ці твори у своєму репертуарі.
   
   «Нести Україну українцями – легше, а от заохотити шведських музикантів, акторів, митців у промоції української культури – тяжче. Це була моя ідея з 2014 року: брати найкращих з усіх сфер і залучати їх до розповсюдження української культури. Адже, таким чином  це працює найбільш дієво», – каже ініціаторка фестивалю шведсько-українська піаністка Наталія Пасічник.


«МУЗИ – НЕ МОВЧАТЬ»

  В іншому концерті «Музи – НЕ мовчать» у Королівському музичному коледжі (KMH - Kungl. Musikhögskolan), – звучала хорова та камерна музика сестер Богдани Фроляк та Ганни Гаврилец у виконанні струнних симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом Володимира Сивохіпа. Відомий український піаніст Йожеф Ермінь виконав присвяту Богдани своєму вчителю – композитору Мирославу Скорику, а також «Молитву» Скорика для фортепіано та струнного оркестру.

Соліст-альтист Максим Жук зіграв твір Ганни Гаврилець «А-corda» для альта та струнного оркестру. Хорові твори Ганни та Богдани співав Камерний хор стокгольмської церкви Святого Якова. Диригував студент Королівської консерваторії Мартін Хеллберг. 
    
Ще один важливий виступ відбувся в Італійському культурному інституті: надзвичайно обдарований, витончений і потужний одночасно, вельми перспективний та мислячий український піаніст Антон Бондаренко з Дніпра блискуче зіграв Поему-Легенду №1 Віктора Косенка та буквально розірвав шведську публіку виконанням «Гуцульських акварелей» Ігоря Шамо. У дуеті із найкращим скрипалем Швеції Крістіаном Сварфаром вони зіграли «Ноктюрн» для скрипки та ф-но Богдани Фроляк та «Аллегро» для скрипки і ф-но Юлія Мейтуса.

        Після концерту публіку було запрошено на відкриття фотовиставки італійського фотографа Алекса Майолі «Анатомія Війни», яка  змусила плакати майже усіх присутніх.   


«НЕЗЛАМНІ» І «МЕЛОДІЯ» НА БІС


       Під час гранд-фіналу фестивалю у головній концертній залі Стокгольма – Konserthuset, в залі, де вручають Нобелівську премію і всі шведські принцеси виходять заміж, – звучала музика українських композиторів, яка раніше ніколи не виконувалась у Швеції. Зокрема,  увертюра до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика та Третя Симфонія Бориса Лятошинського. Й, звісно ж, «Мелодія» Скорика на біс! 
       
Симфонічному оркестру Львівської філармонії під орудою висхідної зірки, диригента, родом з Харкова Ярослава Шемета, – захоплена публіка влаштувала 15-ти хвилинні овації стоячи. 

Харизматичний і потужний 27-річний Ярослав Шемет, – представив шведам програму концерту «Незламні» вельми ефектно: він буквально літав над оркестром розмахом своїх чутливих і красивих рук, а у кожній ноті цих геніальних творів – звучала енергія незламності українців та української високої культури.
      
Серед глядачів гранд-фіналу «Європейського фестивалю: Українська Весна», – члени Уряду та Парламенту Швеції, представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій. Її Королівська Високість Кронпринцеса Швеції Вікторія також вшанувала захід своєю присутністю. Цю, без перебільшення, історичну подію, висвітлювали шведське національне телебачення та компанія NETFLIX.
      
Усі кошти від продажу квитків були спрямовані на гуманітарну допомогу українцям через шведську благодійну організацію Radiohjälpen.
    
Українська весна у Стокгольмі, виконання української музики та поезії найкращими та найпершими артистами та музикантами Швеції  –  приклад наполегливої, вдумливої та справжньої промоції української культури. Це робота, щодня і роками Ukrainska Institutet i Sverige. Її результати видно наочно. Вони є, більш ніж переконливими: повний зал публіки та європарламентарів на концерті української симфонічної музики, суцільна підтримка, обізнані і зацікавлені журналісти та арт-критики, представники політичного істеблішменту країни, в якій 97% населення підтримує Україну.
        
Наталія Пасічник впевнена, що «класична музика та високе мистецтво – це потужний інструмент, який формує думку про нашу країну саме серед європейських еліт. Адже, Європа раптом прокинулася 24 лютого минулого року з розумінням, що нічого не знає про Україну. А те, що вони знали – все було неправдою. Сьогодні наша мета – заповнити це незнання нашим голосом».

































Автор: Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Виконавці: Йожеф Ермінь, Наталя Пасічник, Ольга Пасічник
Диригенти: Володимир Сивохіп
Композитори:Валентин Сильвестров, Мирослав Скорик



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
14.jpg