Стильні, талановиті та самобутні | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Стильні, талановиті та самобутні
Польова Вікторія Валеріївна
Цепколенко Кармелла
Стильні, талановиті та самобутні
26 травня в Чилі відбудеться концерт із творів 15 українських жінок-композиторів
26 травня 2016, четвер
Поширити у Facebook

Значення хорової музики для розвитку композиторської школи в Україні складно переоцінити. Оскільки православна традиція не передбачає звучання у стінах храму будь-якого інструмента, крім людського голосу, біля витоків професійної творчості стояв саме хоровий спів. Його зародження і справжній сплеск належить до періоду XVII — першої половини XVIII століть і пов’язаний із формуванням багатоголосої церковної музики стилю бароко. В Україні цей спів називався партесним, оскільки виконувався за партіями без загальної партитури.

Перші українські композитори-класики виникли саме на цьому ґрунті — це Дмитро Бортнянський, Максим Березовський і Артемій Ведель. Усі троє в різний час керували хоровими капелами в Петербурзі та Москві, на підставі чого досі фігурують у музичній літературі не як українські, а як російські автори, творці класичного типу російського хорового концерту.

Дві складові — хорова традиція і сакральність — визначили розвиток української музики на багато століть вперед, аж до наших днів. Хорова творчість займає важливу нішу в середовищі жанрів, до яких звертаються сучасні композитори, а народні хори — один з головних способів творчого проведення дозвілля у великих містах та селах. Нині університетські хори існують практично при кожному великому виші і часто-густо вирізняються високим виконавським рівнем, що дає змогу їм брати участь у загальних програмах з професійними колективами. До того ж українська музика займає у репертуарі будь-якого хору центральне місце, що значно стимулює композиторську творчість.

У середовищі авторів, що пишуть для хору, жінки-композитори займають чільне місце. Здебільшого з-під їхнього пера виходять твори на духовні тексти чи в руслі церковної традиції.

Камерно-інструментальна музика почала розвиватися набагато пізніше. Появу перших п’єс з яскраво вираженим національним забарвленням пов’язують із творчістю українського класика Миколи Лисенка, який працював у другій половині XIX — на початку XX ст. Його досліди тісно пов’язані з фольклорно-пісенною та церковно-хоровою традицією. Ці сфери надалі значно вплинули і на музику XX століття. Співучість, властива українському мелосу, пронизує інструментальну музику незалежно від жанру і стилю, до якого звертається автор. Яскравий приклад — львівський додекафоніст Йозеф Кофлер, який писав 12-тонові п’єси у неймовірно романтичному стилі.

Практично до кінця XX століття українська музика мала яскраво виражене чоловіче обличчя. Проте з кінця 80-х — початку 90-х років ситуація відчутно змінилася. Цю зміну наочно демонструє гендерний склад нинішньої Національної спілки композиторів України, кількість жінок в якій сягає 43%. І якщо серед старшого покоління композиторів, що народилися у 1930—1940-х, виразно домінують чоловіки, у середньому та молодшому поколінні присутнє рівноправ’я — не лише у кількісному, а й у якісному плані. Наприклад, єдиний український композитор, що переміг у голландському конкурсі Gaudeamus, — представниця молодого покоління Ганна Корсун. Вона народилася в Донецьку, навчалася на композиторському факультеті в НМАУ в Києві та Мюнхенському університеті музики і театру у класі Моріца Еггерта. Брала участь у майстер-класах із Гельмутом Лахенманном, Паскалем Дюсапеном, Сандіпом Бхаваті, ансамблем Recherche, ансамблем Gending, ансамблем Aveta, «Новими вокалістами Штутгарта» та ін. 2016-го стала композитором у резиденції Kunst-Station церкви Св. Петра у Кельні, а також резиденції нової музики Hellerau у Монреалі. У 2014—2015 була стипендіатом Schloss Solitude і Cite Internationale des Arts in Paris 2014.

У концерті, який відбудеться в Чилі, зібрано партитури найцікавіших українських жінок-композиторів цих двох поколінь — середнього (народжені у 1950—1960-х) і молодшого (1980—1990 рр.). Вони презентують широку стильову різноманітність тих процесів, які нині відбуваються в Україні, — від сакрального мінімалізму киянки Вікторії Польової до неоекспресіонізму одеситки Кармелли Цепколенко. До програми увійшли представниці різних регіонів, що дає змогу отримати інформативний зріз про нинішній стан композиторської школи в Україні.

Жіноча музика відрізняється від чоловічої, але не якістю і талановитістю, а посиленням інших характеристик — чуттєвості, експресії, свободи форми тощо. А втім, можливо, що це всього лише стереотип, і прийняти його чи спростувати — завдання і свобода кожного слухача.


Автор: Любов Морозова
Композитори:Вікторія Польова, Кармелла Цепколенко
Джерело: Газета «День»



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine