Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
4 жовтня, субота
Поширити у Facebook

Коли музика — твоя професія, біль часто стає фоновим звуком для щоденної практики, репетицій та виступів. Як часто ми уявляємо собі: маестро, який не відчуває стомлення, гітариста з натертими пальцями або барабанщика, у якого прострілює зап’ястя… Але що якщо “музичний мозок” реально інакше сприймає біль?

Нова хвиля наукових досліджень показує — величезний досвід гри на інструменті змінює не тільки моторику, пам’ять чи координацію, а й саму систему болю, роблячи музикантів менш вразливими до дискомфорту і навіть хронічних станів.

Музика як “тренажер” нейронів: що вже відомо про мозок музиканта?

Гра на інструменті — це більше, ніж хобі: вона формує особливу карту мозку та впливає на когнітивні, моторні та сенсорні функції людини.

Вчені ще раніше довели: у музикантів краще розвинена дрібна моторика, мовлення, пам’ять, довше зберігається “молодість” мозку.

Але досі мало хто замислювався, як це формує у них інший спосіб відчувати біль.

Деталі експерименту: як вчені “виміряли” біль у музикантів та немузикантів?

Група дослідників штучно провокувала легкий м’язовий біль у руках і музикантів, і звичайних людей — використовуючи безпечний протеїн “нейротрофічний фактор росту”, який дає тимчасовий дискомфорт у м’язах, особливо при русі.

Перед процедурою, через два та вісім днів після ін’єкції фахівці “скіанували” мозок за допомогою магнітної стимуляції, щоб “намалювати” карту роботи кисті в головному мозку.

Різниця стала очевидною ще до болю: у музикантів мапа була чіткіша, детальніша, явно “натренована” годинами практики.


Після болю ця карта в музикантів залишалась стабільною — у той час, як у немузикантів швидко “затиралася”, мозок усе менше керував м’язами руки.

І, що найважливіше: музиканти повідомляли про менший рівень дискомфорту, навіть за ідентичних фізичних умов.

Чому у музиканта біль “глушиться” — що відбувається у мозку?

Дослідження засвідчило: тривала практика формує своєрідну “нейронну броню”.

Біль зазвичай блокує активність рухових зон кори, тобто мозок “забороняє” зайве напрягати м’язи, аби не травмуватися ще сильніше (наприклад, при опіку ви відсмикнете руку автоматично).

Але для музикантів цей захист працює інакше: їхні рухові центри лишаються активними, а карта кисті не “стирається” навіть у болю.


Результат — менше відчуття болю та стійкість до довготривалих уражень, навіть якщо професія включає постійне перевантаження одних і тих же м’язів.

Від нейрофізіології до психології: як біль по-різному проживає кожен?

У всіх людей біль — це не лише сигнал тривоги, а й “розрада” для мозку: відволікає, переносить увагу на свою зону, обмежує рухливість.

При сильному болю мозок “модифікує” тіло — зменшує мозкову карту м’язів, уповільнює нервову систему. У хронічних хворих це веде до постійної гіперчутливості.

Але музиканти, як довели дослідники, можуть “тренувати” навіть цю реакцію, тому мають вищу стійкість і відбивають біль ще на етапі нервової обробки.


Практичний висновок: чи означає це, що музика — “ліки” від болю?

Науковці обережно уточнюють: музика — ще не “чарівна пігулка” від хронічного болю. Але досвідчене тренування в одному складному завданні (гри на інструменті) реально формує механізми мозку для кращого контролю болю, уваги та відновлення.

Ідея “надбання” мозком резистентності стоїть на межі нової терапії болю: можливо, в майбутньому для хворих на хронічний біль варто розробляти і “тренування мозку” за аналогією до академічної музики. 

Оцінка інтимного оповідача: де межа між натхненням і виснаженням

Поруч із генієм і музикою часто йде жертва: болить спина, “горять” пальці, а віртуоз продовжує грати — бо за стражданням завжди стоїть натхнення.
Але це не геройство, а наслідок нейропластики: мозок музиканта вчиться не ігнорувати біль, а переписувати його значення, обираючи між стражданням і мистецтвом.


І для тих, хто щодня має справу з фізичними випробуваннями — у спорті, танці чи ремеслі — цей висновок музикантів може стати стартом до нових підходів для себе.


Перспективи — куди рухається наука і що дізнаємось далі?

Команда авторів продовжує дослідження: чи допомагає “музичний мозок” протистояти увазі до болю у випадках хронічних захворювань, чи може тренування музикувати бути корисним для терапії інших видів тілесних проблем.

Наукова амбіція — створити “мозковий фітнес” для всіх, хто вразливий до болю — і показати, що пластичність мозку не закінчується там, де біль.


Автор: Chilli Pepper
Джерело: newssky.com.ua



Інші:

"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
12 вересня – народився Олександр Кошиць (1875 -1944 рр.)
10 вересня день пам'яті Станіслава Людкевича
Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн
Чому провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей?
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
Згадуємо Володимира Верменича
«Світ містики»: французька, литовська та українська музика у програмі піаніста-дослідника Юсуке Ішії
Маестро Павлу Муравському (Моравському) виповнилось би 111 років
Як працює Київська мала опера на Лук'янівці: від кінця XIX століття до концертів сьогодення
Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
      © 2008-2025 Music-review Ukraine