| Стаття |
|
|
|
|
Американка з українським серцем
4 квітня Квітці Цісик виповнилося б 65
7 квітня 2018, субота
Поширити у Facebook
До ювілею відомої естрадної співачки 7 квітня в Національній опері відбудеться благодійний вечір (ведучий — Олексій Богданович, режисер — Володимир Борисюк). У концерті братимуть участь: Брія Блессінг та Людмила Фесенко (США), Володимир Горянський та Рима Зюбіна, Кирило Стеценко, Алекс Гутмахер (США), Neoballet Ольги Семьошкіної, Кіра Мазур, гурти «Антитіла» та «Каблуками по бруківці». Також глядачі вперше побачать уривок із прем’єрної вистави «КVІТКА» Вінницького театру ім. М. Садовського і з музичного монологу-притчі «Я — КВІТКА» з участю актриси Національного театру ім. І. Франка Вікторії Васалатій. Важлива складова концерту — оригінальні голосові фонограм Квітки Цісик та унікальне архівне відео.
...Вона була на Батьківщині лише раз — 1993-го. Через п’ять років американська співачка українського походження Кейсі Цісик відійшла у засвіти, не доживши до свого 45-річчя п’ять днів. Її добре знала і чула вся Америка, американці навіть підрахували, що голос Квітки Цісик лунав 22 мільярди разів у різних радіоефірах, з екранів кінотеатрів, на телебаченні. Згодом вона прийшла і до нас — унікальним колоратурним сопрано зазвучали у її виконанні «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Чорнобривці»... У цих піснях — вся Квітка Цісик: емоційна, сильна, вольова...
Українсько-американський благодійний проект «Незабутня Квітка» започаткований продюсером українського походження Алексом Гутмахером у США 2007 року і реалізується за сприяння Українсько-американської координаційної ради. Так сталося, що всі жінки сім’ї Цісик померли від страшного діагнозу — раку грудей (1994 року — мати Іванна, 1998-го — Квітка Цісик, а 2003-го — сестра, піаністка Марія), — а тому всі концерти проекту проводяться як соціально-благодійні. Найвагомішим результатом із часу започаткування проекту 2007 року стало придбання пересувного мамографа для Вінниччини, який має назву «КВІТКА».
Під час вечору 7 квітня буде здійснена головна місія проекту — передача 100 000 грн на придбання пересувного мамографа «КВІТКА» для профілактики та лікування раку молочної залози серед жінок Київської області.
ГОЛОСОМ КВІТКИ РОЗЛИТО КОСМОС...
На обкладинці диску «КVITKA» написано: «Володимирові Цісику, скрипалю-віртуозові, моєму незабутньому батькові, присвячую цю збірку пісень». Продюсер, аранжувальник і керівник оркестру — Джек Корнер. «Аранжування робив великий професіонал і мій товариш Джек Корнер, — розповідала Квітка Цісик. — Він музикант, композитор, але нічого не знав про Україну. До кожної пісні ставився дуже відповідально. Щоб не змінити її, не зробити американською, а залишити той неповторний український мелос. Я перекладала йому англійською мовою кожну пісню, щоб він зрозумів і відчував зміст...»
Епіграфом до другого диска були такі слова: «Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».
В Україні один за одним з’явилися і одразу стали популярними два диски Квітки Цісик. Особливо другий — «Два кольори». Хоч твір Олександра Білаша визначив назву та концепт диска, особливою вважають пісню «Я піду в далекі гори». Нам вона більш знайома у виконанні Володимира Івасюка. Але Квітка її заспівала інакше. Ця пісня — окрема тема. У ній розлито космос... Заворожує...
«ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ»
А як звучить «Чуєш, брате мій» з унікального голосу і тембру Квітки Цісик? Вона надала їй нового життя і другого дихання. Напрочуд елегантна манера виконання, бездоганна мова Цісик полонили й мільйони українців за виконання інших пісень нашого Левка Лепкого з його віршами та музикою: «Ой видно село, широке село під горою...», «Колись дівчино мила, а був це чудний час...», «І снилося з ночі дівчині, що маки в саду процвітали...».
Найбільш відома її пісня з музикою Левка Лепкого «Чуєш, брате мій». Написана вона на слова Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься в такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які століття тому змушені були залишити рідну землю в пошуках кращої долі за океаном. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, кращим періодом життя. Мабуть, вибір «Чуєш, брате мій» Квіткою був невипадковий, вона не могла її не заспівати. Та у нас, на Батьківщині братів Лепких і батьків Квітки, пісню було заборонено. А як можна посадити в клітку пісню? Рано чи пізно вона вирветься на волю.
Пісня, в якій стільки невимовного болю, бездомного жалю, глибокого відчаю... Вона завжди була на вустах українців у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих, як останнє прощання. Ця пісня нині є окрасою репертуару багатьох професійних і самодіяльних хорових колективів в Україні та далеко за кордоном.
«ВЗЯВ БИ Я БАНДУРУ, НАСТРОЇВ, ЗАГРАВ...»
В альбомі KVITKA хочеться виокремити пісню «Взяв би я бандуру», яку з великої естрадної сцени у нас ніхто ще не співав. Чи знала Цісик щось про авторку пісні, принаймні, псевдонім Віра Лебедєва зафіксований на дискові. А як би було приємно Квітці дізнатися, що саме вона дала друге життя пісні легендарної української вчительки та відомої поетеси-січовички Костянтини Малицької — авторки незабутніх пісень «Чом, чом, чом, земле моя...» і «Соколи, соколи, ставаймо в ряди». Костянтина Малицька була яскравим, незламним та відданим прихильником товариства «Січ», заснованого 1900 року Кирилом Трильовським — адвокатом, доктором права, депутатом віденського парламенту, послом Галицького сейму, засновником січового руху в Галичині. Саме за українство 1915 року її заарештували «московські брати» і після трьох місяців допитів вислали до Сибіру: «українізуй там ведмедів, якщо виживеш!» Не лише вижила ця енергійна та мужня жінка, а й почала українізувати Сибір, заснувала 16 українських шкіл!
Закинувши палку українку за тисячі верст від України, вони мали намір Сибіром зломити її морально — але не на ту напали. Енергійна будителька народних мас і тут знайшла собі раду, згуртувавши численних українських переселенців навколо їхнього духовного стрижня — мови. І зорганізувала однодумців на заснування української школи в далекім Сибіру і стала першою вчителькою Української школи імені Івана Котляревського.
І тепер і завжди звучатимуть незабутні слова Малицької з голосу Квітки...
«КОХАНИЙ, НЕ ПЛАЧУ Я...»
1988 року на запрошення родини директор Львівського театру-студії «Не журись», видатний гуморист Остап Федоришин відвідав США. У Нью-Йорку, в Музеї українського мистецтва, його познайомили з Квіткою Цісик. «Перед тим я прослухав її аудіокасету, яка справила на мене приголомшливе враження», — згадував Остап. — Восени 1989 року ВІА «Ватра» повернувся зі своїх перших та успішних гастролей із Канади. Звідти Ігор Білозір привіз щойно випущену аудіокасету «Два кольори», на якій поруч зі шлягерами «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Черемшина» була його пісня «Коханий» на вірш Петра Запотічного. Вражало все: дивовижний голос Квітки, високопрофесійні аранжування і звукозапис...
Р.S. А ось який рецепт залишила Квітка Цісик, щоб українська музика вийшла на світовий ринок: «Насамперед українські музиканти мають пізнати все різнобарв’я музики. Я постійно цікавлюся новинками, бо я то мушу знати для роботи. Про що пишуть, як співають. Але технічний бік справи лишаю для свого чоловіка... Тобто мусить бути відповідна культура. Агенції, студії, відео. То є частина цього бізнесу. Я також не все знаю, але постійно вчуся, питаюся, дивлюся. І так усі виконавці чи композитори мусять робити... Якщо хочуть досягти високого рівня...»
Її пісня ніколи не підсилювалася з допомогою потужної техніки, не супроводжувалася оглушливим оркестром, не демонструвалася під фонограму. Вона лилася з чистесенької душі, котра через океан промовляла до історичної Батьківщини.
Автор: Михайло Маслій
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: Газета День
|