| Стаття |
|
|
|
|
Згадуємо Миколу Колессу
6 грудня виповнюється 120 років від дня народження видатного українського композитора, диригента, педагога, засновника української диригентської школи, якого називали "сином століття"
6 грудня 2023, середа
Поширити у Facebook
Микола Філаретович Колесса був живою легендою української культури і свідком епохи (1903-2006 рр.).
"Він - людина, перед очима якої проминуло ціле століття, митець, який спілкувався з особистостями, що вже давно стали історичними. Його ім'я - на сторінках енциклопедій і підручників, його твори - в репертуарі музикантів багатьох поколінь. Микола Філаретович Колесса - живе обличчя історії", - музикознавиця Лідія МЕЛЬНИК.
Народився Микола Колесса в Самборі, в родині видатного фольклориста Філарета Колесси. На побажання класика української музики Миколи Лисенка він назвав сина на його честь – тим самим визначивши долю музиканта.
Микола Колесса вчився на медичному факультеті Краківського університету, а пізніше, всупереч бажанням батьків, вступив до Празької консерваторії.
Він залишив по собі багату і цікаву творчу спадщину: дві симфонії, сюїти (над "Лемківським весіллям" працював майже 30 років), низку камерно-вокальних і камерно-інструментальних мініатюр, хорові композиції й обробки. Виховав цілу плеяду диригентів, знаних далеко за межами України.
Захоплювався народними піснями і здійснив багато обробок лемківських, гуцульських народних пісень, вони лягли в основу його Першої і Другої симфоній.
Упорядкував збірники народних пісень Волині, Полісся та інших регіонів України.
Складений ним підручник "Основи техніки диригування" тривалий час залишався основною навчальною книгою для кількох поколінь музикантів.
Головна особливість творчості композитора - звертання до різних музичних діалектів Західної України, з яких, можливо, найбільш своєрідні: гуцульський, поліський і особливо лемківський. Це стосується не лише обробок та хорових жанрів, а й переважної більшості інших створених ним творів: "Картинки Гуцульщини", "Три коломийки", Перша симфонія та ін.
Однак, для пізнання творчості Миколи Колесси важливе розуміння багатогранності і різнобічності його таланту. Як видатний музикант, він проявив себе не лише в композиторській творчості. Митець постійно виступав і в якості диригента: сучасники запам'ятали його, як талановитого інтерпретора музики різних стилів і жанрів.
Колесса був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели "Трембіта". А згодом - став фундатором львівської диригентської школи, створивши її теоретичне обґрунтування, викладене у підручнику "Основи техніки диригування". Цей посібник не втрачає своєї актуальності для диригентів вже протягом кількох десятиліть.
Окремої теми заслуговує педагогічна діяльність Миколи Колесса. Він, поряд з С.Людкевичем, започаткував Львівську композиторську школу і продовжив себе у цілій плеяді талановитих учнів. Серед них багато імен визнаних не тільки на Україні, а і за кордоном: Стефан Турчак, Юрій Луців, Євгеній Вахнянин, Тарас Микитка, Іван Гамкало, Роман Филипчук т багато інших.
Сьогодні ім'я Миколи Колесси шановане не лише на теренах батьківщини, але й широко за її межами. Його вважають легендою музичної культури та одним за найвизначніших львівьян усіх часів.
За свої вагомі творчі досягнення Микола Колесса здобув звання заслуженого діяча мистецтв України (1951 р.) та народного артиста УРСР (1972 р.). Також, він був лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка, академік, кавалер орденів "За заслуги", кавалер ордену Ярослава Мудрого V ступеня, Герой України.
У 2006 році, видатний композитор пішов з життя (у віці 103-х років), залишивши після себе безцінний спадок: твори останніх десятиліть, що визначили найвищу творчу зрілість - Другу симфонію, твір для струнного оркестру "У горах" та хорові твори.
Ним опрацьовані фактично всі музичні жанри: хорові, сценічні, камерно-вокальні, оркестрові та жанр мініатюри. Усі вони поповнюють на сьогодні мистецьку скарбницю України.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Фото: Володимир ДУБАС
|