Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
1 серпня 2018, середа

У Сполучених Штатів є багато символів: і зоряно-смугастий прапор, і статуя Свободи, і Дядечко Сем, врешті-решт.



Символом американського музичного мистецтва, принаймні класичного, як це було донедавна, безперечно, залишається Карнегі-Холл.

З часу його відкриття, яке освятив своїм виступом геніальний Петро Ілліч Чайковський, цей культурний центр став справжньою музичною Меккою не лише для виконавців із Америки, а й з усього світу. Для того, щоб підтвердити високий клас, віртуози прагнуть піднятися на «небосхил» Карнегі-Холлу та «засвітитися» саме тут.

Однак у 1960 році підприємливі ділки з товстими гаманцями (ну, чим не «нові українці»?) купили його, щоб знести і натомість спорудити офіс. І тоді на захист Карнегі-Холлу став Ісаак Стерн.

Для музичної Америки це ім’я значило дуже багато. Тому й не дивно, що енергійні зусилля та бурхлива громадська діяльність Стерна, який, організувавши на захист легендарної сценічної зали громадський комітет, долучив до цієї справи ще й інших музикантів і мобілізував чиновників, принесла успіх.

На знак визнання його заслуг у справі порятунку культурного центру Ісааку Стерну понад тридцять років, до самої смерті, довіряли очолював раду Карнегі-Холлу. До того ж він залишався його незмінним президентом.

Проте не всі знають, що Айзек Стерн, як його називають в Америці, – наш земляк. Він народився 21 липня 1920 року у чарівному подільському Кременці. Часи, як бачимо, не найкращі для життя та творчості. Але хто ж обирає час і місце свого народження? Полум’я Першої світової, яке вдалося загасити у Західній Європі, спалахнуло у радянській Росії братовбивчою громадянською війною. Звичайно ж, винуватцями її, серед інших, проголосили і євреїв. Тому, зрозуміло, залишатися в палаючій країні, та ще й наражати на небезпеку життя сина батьки не бажали. Вони забирають десятимісячного хлопчика у ситу і благополучну Америку, поселяються у Сан-Франциско.

Відомо, що у єврейських сім’ях талант і знання шанують найбільше. Визнання до Айзека прийшло в одинадцять літ, коли він виступив як соліст Філармонійного оркестру Сан-Франциско, хоча вперше скрипку до рук взяв лише три роки перед тим.

Популярність зростала. Захоплення слухачів і схвальні відгуки критики, здається, стали супутниками його життя назавжди. Виконання Стерном скрипкового концерту Брамса у березні 1937-го транслювали по радіо на всю країну. У 1943 р. – тріумфальний виступ у Карнегі-Холлі, потім – гастролі по всьому світу, робота над музикою до фільмів, участь у музичному шоу на Бродвеї.

У чому ж секрет великого майстра, адже здивувати вимогливого американського слухача дуже непросто? Прослухавши записи Стерна, можемо переконатися у величі його таланту. Скрипка в руках віртуоза звучить блискуче, він грає стильно й емоційно. У середині 1970-х він записує скрипкові концерти Альбана Берга й Бели Бартока, а також робить запис камерного репертуару з піаністом Олександром Зикіним, а також у складі тріо з піаністом Юджином Істоміним і віолончелістом Леонардом Роузом. Ці музичні шедеври і нині цінують дуже високо. Тоді ж Стерн здійснив перші записи «Серенади» Леонарда Бернстайна й двох концертів у неоромантичному стилі — Кшиштофа Пендерецкого й Джорджа Рочберга.

Стерн багато гастролював по всьому світу, за винятком Німеччини, куди принципово відмовлявся приїжджати. Впродовж 60 років виконавської кар’єри він виступив на найпрестижніших сценічних майданчиках. Більшість записів концертів митця збереглися на магнітофонних плівках, вінілових та компактдисках. А це – понад 200 музичних творів 63 композиторів світу. Платівки виходили і в колишньому СРСР. Стерну присвоюють почесні звання Гарвардського, Нью-Йорського, Колумбійського, Оксфордського і Тель-Авівського університетів.

А знятий у 1980 р повнометражний документальний фільм «Від Мао до Моцарта: Айзек Стерн у Китаї» отримує головну нагороду Американської академії кіномистецтва – «Оскар».

Цікаво, що цього ж року найвищою відзнакою світового кіно нагороджують фільм Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить» у номінації «Кращий зарубіжний фільм». Однак це – вже зовсім інша історія…

Серце Стерна зупинилося у Нью-Йорку 22 вересня 2001 року, проте скрипка його звучить для нас і нині.


Автор: Юрій Ковальков
Джерело: Свобода



Додати: Share on Facebook

Інші:

Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine