Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
23 вересня 2018, неділя

Як відомо з історії, після Другої світової війни, зокрема у Львові, радянська атеїстична влада взялась паплюжити святині. Не став винятком і колишній костел св. Марії Магдалини, де сьогодні функціонує органний зал (вул. С. Бандери).

Гал-інфо поспілкувалось з керівниками Будинку музики – з Іваном Остаповичем і Тарасом Демком, які розкрили нам ще не одну таємницю.

Фрески Яна Розена про хрещення Христа

Ще до середини ХХ століття у каплиці храму святої Марії Магдалини вінчали закоханих та хрестили дітей вірян. Саме тому зображення на стінах розповідають про Богоявлення під час хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан.

Свого часу для розпису стін святині було запрошено талановитого польського майстра сакрального живопису Яна Розена. Це всесвітньо відомий модерніст, який розмалював не тільки в Європі, а в Америці. До речі, його авторству належить і розпис Вірменської церкви, що у Львові.

Та з приходом червоної влади на терени Західної України, зокрема після Другої світової війни, тиск проти вірних Богові активізувався. Одні йшли у підпілля, а хтось, ризикуючи життям відкрито залишався християнином. Чого тільки вартує так звана «інструкція 58», де розписався сам Сталін 17 березня 1945 року. Там було чітко прописано, в який спосіб має відбутися знищення Греко-Католицької Церкви.

Тож говорячи про радянське паплюження святинь варто сказати, що у 1962 році на місці християнської та мистецької перлини Львова, червоні спорудили туалет. Від тоді і до сьогодні на місці старої каплички вбиральня, де над рукомийниками чітко проглядаються старовині імениті розписи.

Цю проблему львівські журналісти порушували ще у 2015 році. Проте тодішнє керівництво тільки розводило руками, і так й не вирішило цієї проблеми. Відновити культурну та історичну спадщину Львова, та й світу загалом, пообіцяло нове керівництво Будинку органної та камерної музики – Іван Остапович і Тарас Демко.

«Перше, що всім кидається в очі, це те, що в приміщенні, де зараз в нас туалети, на стінах під штукатуркою видніються фрагменти розписів. Для того, щоб дізнатись про походження цих зображень і авторство робіт, ми звернулись до відповідних професіоналів. Реставратори зробили експертизу, відкрили шматок фрески і дали своє заключення, яким підтвердили оригінальність робіт польського художника Яна Розена.

Ми прийшли до висновку, що будівля може зберігати й інші цінні факти Тож, для того, щоб розпочати ремонтні роботи, нам довелося спочатку зробити дослідження всього приміщення, щоб не зруйнувати культурну та історичну спадщину Львова. Ми, як представники сфери мистецтва розуміємо цінність таких речей, тому відповідально ставимось до їх збереження.

Сьогодні ми маємо висновок професійних реставраторів, які робили дослідження в коридорі і фойє, що там нічого немає. І тому ми можемо робити ремонт. Всі наші роботи, оскільки це пам’ятка національного значення, ми повинні узгоджувати з управлінням захисту історичного середовища: яку фарбу ми обираємо, які використовуємо матеріали. Це все ми повинні узгоджувати, інакше матимемо великі проблеми.

Наступного року ми перенесемо туалет. Після чого на його місці плануємо зробити камерну сцену. Це не тільки дозволить насолоджуватись музикою, а й дасть можливість ознайомитись з роботами видатного всесвітньо відомого польського художника», - розповіли Тарас Демко та Іван Остапович, і продовжили.

Під вівтарем розміщена крипта

"Підземелля Органного залу і відповідно сама будівля поділені на дві частини. Одна з них була збудована у 1610 роках – це там, де є вівтар. А пізніше, у 19 ст. добудували іншу частину, де сьогодні стоїть орган.

Більша частина підвалу розміщена під залом. Там ніхто не був понад 80 років. Тобто не відомо, про що сьогодні мовчить підземелля, адже входу туди нема в принципі. Наразі продовжуємо пошуки і сподіваємось, що вже після завершення ремонту ми знатимемо, як потрапити в середину. Ми також намагались дізнатись якусь інформацію про підземелля через архіви, про нічого не знайшли.

Інша частина підземелля – крипта – відкрита. Вона розташована під вівтарем. Там було знайдено багато людських решток – кісток. Відомо, що ще в 90-х роках там були нелегальні розкопки, здається, що навіть якийсь скарб тоді знайшли.

Ми, розуміючи усю відповідальність та дотримуючись всіх процедурних моментів, віддали знахідку до відповідної установи. І вже декілька місяців рештки перебувають на експертизі. Певно, що після того, як ми отримаємо результати експертної перевірки, і дізнаємось, кому належали ці частини тіла, кістки перепоховають".


Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Джерело: Galinfo.com.ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
      © 2008-2018 Music-review Ukraine