У Швеції розпочав роботу Український Інститут | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Швеції розпочав роботу Український Інститут
Пасічник Наталя
Пасічник Ольга
У Швеції розпочав роботу Український Інститут
Це — приватна ініціатива, яка, як сподіваються організатори проекту, відкриє світові нашу високу культуру
30 серпня 2014, субота

«Яка чудова нагода відзначити День Незалежності України! Хтось одного разу сказав, що музика висловлює те, що не може бути сказане, але про що неможливо мовчати. Це месидж чистих цінностей, напрямні до миру і стабільності в Україні», — такими словами розпочав свою промову перед початком благодійного концерту на підтримку України у Стокгольмі посол США у Швеції Марк Бжезінський. Саме на День Незалежності України, 24 серпня, з ініціативи всесвітньовідомої української піаністки Наталії ПАСІЧНИК та солістки Варшавської опери Ольги Пасічник розпочав роботу Український інститут у Швеції. Його мета — популяризувати нашу високу культуру за кордоном.

У Швеції розпочав роботу Український Інститут. Фото: Артем ЖУКОВ

КОРОЛІВСЬКИЙ ТЕАТР: ГОСТІ ТА ВИКОНАВЦІ

«Починаємо з музичних фестивалів, з днів української музики. Це унікальний в історії України концерт, бо практично всі зірки міжнародної класичної сцени виконували українську музику. Наразі це громадська ініціатива, і я дуже сподіваюся, що її буде підтримано на державному рівні. У планах на найближчий час — провести виставку фотографій Львова», — розповідає Наталія ПАСІЧНИК. А Ольга ПАСІЧНИК додає: «Нашої високої культури у світі, на жаль, не знають. Коли нам з сестрою замовляють сольний концерт, ми плануємо програму і завжди пропонуємо українську музику. Вона є на кожному концерті».

Понад дві сотні людей прийшли в один із дев’яти королівських театрів Стокгольма — Ульріксдас — послухати твори Миколи Лисенка, Віктора Косенка, Мирослава Скорика, Якова Степового, Кирила Стеценка, Зенона Дашака, Юлія Мейтуса, Едварда Гріга, Бетховена та інших. Серед запрошених — посли і тимчасово повірені України, США, Молдови, Угорщини, Румунії, Болгарії, Литви та Грузії. Благодійний концерт відвідала і принцеса Маргарет, сестра короля Карла XVI Густава.

Виконавці — зірки класичної сцени з України та Швеції. Зокрема, Наталя та Ольга Пасічник, одна з найбільш шанованих українських віолончелісток Лідія Футорська, відома українка-арфістка, яка живе і працює у Шотландії, Аліна Бжежинська, провідний кларнетист Швеції Еміл Йохансон, шведський камерний музикант Матті Хірвонен, шведський віолончеліст Якоб Кораний та скрипалька Еллен Нізбет...

«Спочатку я почув саму музику без розуміння, про що був текст. Вона мене вразила. Згодом, коли почитав текст, зрозумів, що він мені дуже близький. Я сам з Південної Африки, але відчуваю духовний зв’язок з цією музикою. Це дуже сильне й особливе відчуття. Я розумію, що українська культура дуже багата, і вона мусить бути знана у світі. Усі знають, які добрі й відкриті українці, у світі, безперечно, мають знати про Україну», — переконаний баритон з ПАР Лютхандо Каве, який вразив гостей своїм виконанням твору Шевченка «Чи не однаково мені» на музику Миколи Лисенка.

«ЗАПИТ НА УКРАЇНСЬКЕ У ШВЕДСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ Є»

«На жаль, держава не має достатньо коштів, щоб засновувати інститути української культури в країнах Європи. Але посольство підтримує ініціативи приватних осіб у цьому напрямку. І цього разу захід, організований Наталею Пасічник, проходить за підтримки дипломатичного корпусу. На певні культурні програми Україна виділяє кошти, тому ми намагатимемося підтримати заснований Наталею Пасічник інститут державними коштами, а також зв’язками, які має Посольство України. Тим паче, що запит на українське в шведському суспільстві є. Після концерту розмовляв із послами інших країн — вони в захваті, — розповідає Тимчасовий повірений у справах України в Королівстві Швеція Ігор ЦЕЛУЙКО. — Посольство України почало активну роботу з інформування шведського суспільства про події в Україні: ми розповсюджуємо багато матеріалів, маємо спеціально сформовану групу розсилки, спілкуємося з громадськими організаціями. Шведська преса налаштована активно висвітлювати інформацію про Україну. У травні проводилося опитування громадської думки в 11 країнах ЄС, і саме шведська громадська думка найбільш позитивно налаштована щодо України: нашу країну підтримує 65% населення. Цьому є історичне пояснення: на початку ХІХ століття російські війська дійшли до Стокгольму, у 50-х роках ХХ століття росіяни збивали шведські літаки над Балтійським морем, а радянські підводні човни з’являлися біля Стокгольмського архіпелагу. З другого боку, шведи як демократична нація підтримували Майдан. Поштовх було зроблено — й зараз вони все розуміють».

«СЬОГОДНІ УКРАЇНА – ТОП-ТЕМА У ШВЕЦІЇ»

«Я вперше на такому концерті і дуже вражений. У Швеції нині досить складно знайти джерело знання про Україну. Коли читаю французьку пресу, то розумію, що журналісти не зовсім уявляють, що насправді відбувається в Україні. Вони лише «роблять новини, щоб робити новини». Для українського інституту це лише початок, і велика дорога попереду, але я впевнений, що це добрий початок, і все буде добре», — ділиться враженнями Фабіан, француз, який живе у Стокгольмі.

«Ставлення до України змінилося кардинально: якщо раніше запитували, яка різниця між Україною і Росією, то зараз усі питають, з якої частини України ти родом. У шведів з’явилося розуміння, що Україна — це країна зі своєю великою культурою, історією. Це дуже важливо для іміджу України у світі, — розповідає Анастасія, українка, яка чотири роки мешкає у Швеції. — Сьогодні потрібно вирішити ті проблеми, які вносять дисбаланс в українське суспільство, а після — взятися за побудову іміджу України у світі, і це має робитися, насамперед, через ту діаспору, яка вже існує. Ми маємо людські ресурси, що компенсують відсутність фінансової допомоги від держави, але це має робитися разом із дипломатичними представництвами. На цьому має бути зроблено фокус у майбутньому».

У Швеції розпочав роботу Український Інститут. Фото: Артем ЖУКОВ

«Сьогодні Україна — топ-тема у Швеції. Щодня в газетах публікують статті про стан справ на сході. Український інститут має сприяти розумінню процесів в Україні, а особливо популяризувати культуру», — каже українською швед, доктор психологічних наук університету Упсала Фредрік Джонсон.

Частину грошей, зібраних під час концерту, буде спрямовано, зокрема, на музичну освіту дітей в Україні — тих, хто втратив батьків під час війни на сході.


Автор: Артем Жуков
Виконавці: Наталя Пасічник, Ольга Пасічник
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook


Інші:

Всі - молодці!
Держава ігнорує театр і академічну музику
Конституційний суд взявся за культуру
Найгарніші концертні зали світу
Столичні театри в пошуках нових авторів і форм — напередодні нового театрального сезону
У Харківському театрі для дітей та юнацтва відбувся вечір пам'яті Ірини Губаренко
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
17.jpg