НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ У КВІТНІ: АКЦЕНТ НА УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ У КВІТНІ: АКЦЕНТ НА УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ
Півненко Богдана
Таванець Дмитро
Київський камерний оркестр
Криса Тарас
Пономарчук Наталія
Скорик Мирослав Михайлович
НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ У КВІТНІ: АКЦЕНТ НА УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ
1 квітня, понеділок
Поширити у Facebook

Що робити, щоби триматися? Прислухатися до себе та слухати музику. А ще дослухатися поради від Національної філармонії, що знаходиться у Києві і почати слухати весну. Саме таким обрано новий сезонний хештег: #слухаємовесну.

Цього разу в афіші багато української музики, прем’єр та концептуально несподіваних програм. Наприклад, «Так звучить моє ВДОМА» – колаба восьми молодих українських композиторів, диригуватиме Наталія Стець. Або нестандартний погляд на органну музику: Liatoshynskyi Capella: Бібік, Козаренко, Пуленк. Відкриття світу київського композитора Святослава Луньова у циклі авторських концертів українських композиторів «Сучасне й позачасове».

У цьому квітні є все, щоби відчути життя та його барви: Моцарт, Брамс, Мендельсон, Ліст, Малер, Гріг, Елгар, Пуленк, Канчелі, два Ріхарди – Вагнер і Штраус, Драго, Косенко, Лятошинський, Станкович і Пілютіков. Насолоджуйтесь!

3 квітня у Колонному залі Національний симфонічний оркестр України дасть концерт-присвяту скрипалю Богдану Крисі – представнику легендарної династії музикантів.

Пам’ять Богдана Криси вшановує оркестр, з яким пов’язана уся його творча біографія, а також родина: племінник Тарас, син Орест та невістка Тоня.

У концерті звучатиме скрипка, на якій Богдан грав більшу частину свого життя і яка стала його голосом у світі музики.

У 80-х роках минулого сторіччя надзвичайною подією стало створення, виконання та запис платівки циклу концертів з творів Антоніо Вівальді, до якого долучились тоді вже всесвітньовідомі скрипалі Олег Криса, Богодар Которович, Олег Которович, й, звісно, Богдан Криса. Крім концертних виступів й концертмейстерства в оркестрі, музикант вів активну викладацьку діяльність, його учні успішно працюють в Україні та за її межами. Важка хвороба змусила Богдана розлучитися зі скрипкою, 2023 року у колі сім’ї він відійшов у кращі світи …

Цього вечора звучатимуть: «Диптих» Богдани Фроляк, Концертна симфонія для скрипки і альта з оркестром Вольфганга Моцарта та Симфонічна поема «Життя героя» Ріхарда Штрауса. За диригентським пультом – Тарас Криса.

4 квітня на сцені філармонії – Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики під орудою диригента Андрія Сиротенка.

За більш ніж тисячоліття побутування органа в практиці церковних богослужінь тембр цього інструмента набув чітких образних трактувань. Звучання органа найчастіше пов’язане із сакральним простором, склепіннями готичних храмів, відображених у будові інструмента, та канонічними текстами, які звучали у його супроводі. До того ж розквіт органної музики в XVII-XVIII століттях закарбував асоціацію звучання органа саме з цим часом.

Тембр органа в музиці композиторів ХХ століття часто не позбавлений цих кліше, або ж навпаки – залучений до партитури саме для того, аби викликати притаманні інструменту асоціації. Твори, що звучатимуть у програмі – саме такі: Симфонія №7 Валентина Бібіка, «Концерт для органа, струнного оркестру і литавр» Франсіса Пуленка, «Пасакалія» та «Концертштюк» Олександра Козаренка.

Вражаюча програма 5 квітня занурить слухачів у різнонаціональний музичний колорит. Прозвучить останній великий оркестровий твір норвезького романтика Едварда Гріга «Симфонічні танці», написаний на народні теми. Також публіка почує вигадливу сюїту англійця Едварда Елгара «Корона Індії», яка була створена на основі раніше написаної музики до театральної вистави, поставленої 1912 року на честь візиту короля Георга V і королеви Марії в Делі для їх коронації як імператора та імператриці Індії. А ще слухачі познайомляться з твором французького композитора, дириґента, органіста та музичного критика Вінсента Д’Енді – Фантазією для оркестру і гобоя, в якій солістом виступить Володимир Литвиненко.

6 квітня – концерт Київського камерного оркестру під орудою маестро Наталії Пономарчук, присвячений Амадею Моцарту, що представить твори з різних періодів життя австрійського генія. Звучатимуть: знаменита симфонія № 35 ре-мажор, яку ще називають Гаффнерівською – за прізвищем приятеля Моцарта Зіґмунда Гаффнера, що виступив замовником твору, дивертисмент для струнних інструментів Зальцбурзька симфонія №3, урочиста «Serenata Notturna» для струнних ре мажор й безумовний шедевр у жанрі камерної мініатюри – «Маленька нічна серенада», написану на честь дружини Констанці, яка на момент написання чекала дитину.

7 квітня

СИМФОНІЯ ЗВУКІВ

Концерт задумано як поєднання трьох «голосів», трьох виразних тембрів: органу, скрипки та голосу. Це стане продовженням органних концертів за участі органістки Національної філармонії Тетяни Жук-Сєдової і покаже її виконавський універсалізм – як солістки та в ансамблях з вокалом, скрипкою.

Програма концерту представить музику німецьких та італійських композиторів з кінця XVII до середини XIX століття між якими простежуються цікаві зв’язки.

Розпочнемо, звісно, з творчості почесного експерта в сфері органної музики – Іоганна Баха. Прозвучать і твори його італійського сучасника Антоніо Вівальді.

Музика останнього неабияк цікавила Баха – він навіть зробив авторські обробки його концертів. Німецький романтик Фелікс Мендельсон в свій час заново відкрив публіці та популяризував творчість Баха.

Прозвучать дивовижні твори-перлини світських жанрів, що сповнені глибоким змістом і особливою милозвучністю гармонії, а також композиції, що познайомлять з тогочасною духовною музикою.

9 квітня проєкт-колаборацію молодих українських композиторів та музикантів, які наразі перебувають закордоном або нещодавно повернулася до України – «Так звучить моє ВДОМА представляє його авторка, режисерка Марина Рижова в межах стипендії Vidnova Fellowship Ukraine.

Проєкт має на меті продемонструвати потенціал української молоді та показати, що попри все, сьогодні в світі – Україна звучить не тільки звуками війни та статистикою в новинах.

Українці борються за свою свободу, ідентичність і культуру. Цей проєкт – можливість познайомитися із невідомою музикою та культурою української молоді, яка, на жаль, часто стає визнаною за кордонами Батьківщини раніше, ніж на рідній землі. Отже, цей концерт – можливість познайомитися з молодими митцями, які творять свою історію та історію нової країни просто зараз.

Національний ансамбль солістів «Київська камерата» під орудою диригентки Наталії Стець виконають твори: Михайла Чедрика, Тараса Зданюка, Назарія Стеця, Каті Суглобіної, Сергія Вілки, Антона Стука, Вікторії Шинкаренко.

10 квітня Національний симфонічний оркестр України під батутою диригента Віктора Плоскіни виконає твори композиторів-романтиків: Концерт для скрипки та віолончелі Йоганнеса Брамса та опус «Тассо» Ференца Ліста, який став зразком нового жанру – симфонічної поеми. Центральним же твором програми стане Симфонія № 3 Всеволода Сіренка, написана впродовж 2022-2023 років та присвячена захисникам України. Твір виник як реакція на події повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Віктор Плоскіна, диригент, заслужений артист України: «Звернутися до творчості Всеволода Сіренка мене спонукала його симфонія. Не зважаючи на його молодість, вірю в щасливу творчу долю Всеволода. Тому, разом з оркестром, докладемо зусиль якомога якісніше "прочитати" партитуру,  бо новий твір - це завжди дуже відповідально…»

12 квітня рекомендуємо звернути увагу на концерт у назві якого присутнє словосполучення «Нові імена». Симфонічний оркестр Національної філармонії України вже не вперше представляє обдарованих юних музикантів. Щойно разом із філармонічним оркестром, у березні грав піаніст Савва Золотарьов, аж ось на сцені Колонної зали – три солісти-інструменталісти: гобоїст Степан Сивохіп, скрипаль Павло Ульянченко та віолончелістка Марія Ходаківська. Для свого прем’єрного виступу кожен з музикантів підготував абсолютно новий твір одного зі знакових українських композиторів: Степан Сивохіп зіграє «Романтичне концертино» для гобоя з оркестром Левка Колодуба, Павло Ульянченко – «Українську поему» для скрипки з оркестром Євгена Станковича, а Марія Ходаківська – Концерт для віолончелі з оркестром Любави Сидоренко. За пультом цього вечора – диригент Антоній Кедровський. У фіналі звучатиме Симфонія № 41 «Юпітер» Вольфганга Моцарта в якості нагадування про те, що композиторський чи виконавській геній, якщо він є, – має властивість прокидатися вельми рано. Тож, приходьте підтримати талановиту молодь!

15 квітня віолончеліст Гліб Сасько та піаністка Анна Поліщук об’єднаються в дует, щоби зіграти вельми вишукану програму з творів двох німецьких композиторів-романтиків, які були близькими друзями в реальному житті – Роберта Шумана та Йоганнеса Брамса. Ціле відділення концерту також буде присвячено творчості українського композитора та піаніста Віктора Косенка. Його Соната d-moll для віолончелі та фортепіано є однією з перших українських віолончельних сонат, створених у XX столітті. Також ви почуєте Пассакалію композитора із фортепіанного циклу «11 етюдів у формі старовинних танців».

16 квітня Національний ансамбль солістів «Київська камерата», який продовжує у цьому сезоні святкувати своє 30-ти річчя, присвятить свій концерт засновнику і незмінному керівнику ансамблю – Валерію Матюхіну.

У програмі під назвою «Сторінки української музики» прозвучить ціла «антологія» сучасних композиторів: Губаренко, Сильвестров, Загорцев, Ківа, Кириліна, Швед, Безбородько, Станкович, Гомельська. До музикантів камерати – Богдани Півненко, Кирила Бондара, скрипка Дмитра Таванця, фортепіано, Дмитра Кузьміна, флейта, – доєднається співачка Тоня Матвієнко.

17 квітня Національний симфонічний оркестр України під керівництвом свого головного диригента Володимира Сіренка поєднає в концертному вечорі – барокову гармонію та вишуканість, втілену в музиці Йоганна Баха, класицистичну простоту і виразність скрипкового Концерту Вольфганга Амадея Моцарта та багатозначність і глибину творчості Густава Малера, твір якого стане заключним у програмі. Солісти Анатолій Баженов, скрипка сопрано Каріна Кондрашевська.

19 квітня концерт  симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника, представить європейську музику: Увертюру данського композитора Нільса Гаде «Гамлет», яка була написана в 1861 році і є музичною поемою за п’єсою Шекспіра, та П'яту симфонію Грузинського композитора Гії Канчелі, створену 1978 року з присвятою пам'яті батьків композитора.

Центральним твором програми стане Концерт для фортепіано з оркестром українського композитора Ігоря Драго. Заново відкрив цей твір соліст Роман Рєпка – піаніст, лауреат національного та дипломант міжнародного конкурсів. Виконавську та викладацьку діяльність музикант поєднує з просвітницькою. Останнім часом основу репертуару піаніста складають маловиконувані або забуті шедеври української музики. В 2011 він повернув на українську сцену Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького в першій редакції, партитуру, яка багато десятиліть поспіль вважалась втраченою. Тепер в центрі його музичного інтересу опинився Концерт Ігоря Драго.

Роман Рєпка про подробиці цього музичного відкриття: «Більше року тому я розпочав проєкт, який я називаю «Ре-візією». Я брав у бібліотеці ноти фортепіанних творів українських композиторів, які були мені невідомі, грав їх та писав на них рецензії. Рахнок йде на сотні книжок. Я відкрив для себе твори, які поділили моє життя на «до» і «після». Серед них – цей опус, він попався мені буквально одразу, «в першу жменю» так би мовити. Твір вразив, це був просто музичний нокаут! Композитору на час написання було 44 роки, це був зрілий сформований митець. Цікаво, що Драго сам був гарним піаністом-віртуозом і виконував цю фортепіанну партію на концертах. Щоб довести Концерт до сценічного виконання, мені потрібен був диригент-сподвижник, який би погодився провести багато додаткової роботи. Зацікавився Віктор Олійник. Перша редакція Концерту має партитуру і партії, а друга, на жаль, ні. Є тільки клавір, і нам довелося дооркеструвати пару епізодів [...] Ця музика має звучати зараз! В ній заскалює не причесана енергія, присутній певний бруталізм. Я не пригадую подібних творів в українській музиці. По стилю це орієнтовно близько до лінії творчості Бели Бартока».

21 квітня в межах циклу авторських концертів українських композиторів «Сучасне й позачасове» Київський камерний оркестр під керівництво ми диригентки Наталії Пономарчук відкриватиме Світ Святослава Луньова.

«Сучасне й позачасове» – новий проєкт, започаткований «Домом Майстер клас» і Національною філармонією України, який представляє собою серію авторських концертів сучасних українських композиторів, які вже увійшли в історію української музичної культури.

Другий концерт циклу присвячено музиці київського композитора Святослава Луньова. Він є автором симфонічної, камерно-інструментальної, камерно-вокальної, хорової, електронної музики, а також двох опер та музики до кіно. Дана програма представить його камерні твори для струнного оркестру: цикли «Нічна музика», «Денна музика» і Триптих для струнних TRISTIUM – один з найвизначніших творів композитора.

22 квітня – «Скринька раритетів». Це вже 6й концерт, в якому артисти оркестру Національної Опери України зберуться на сцені Національної філармонії, щоб зіграти унікальні камерні твори. Оркестранти об’єдналися для спільних проєктів камерної музики в 2019 році. Авторкою ідеї й душею творчого починання стала піаністка Ліана Косович, яка вже багато років працює концертмейстеркою театру. Мета проєкту незмінна – показати, що в головній оркестровій ямі країни працюють музиканти вищого ґатунку, кожен з яких веде й активну сольну діяльність.

Цього разу назва «Скринька раритетів» втілює ще одну провідну ідею циклу концертів – показати неймовірне різноманіття світової музики та відкривати слухачам маловідомі музичні сторінки. Програму виступу музиканти почали формувати за півроку, розшукуючи твори, що відкрили б для публіки нові музичні горизонти композиторів.

Відкриє концерт Квінтет українського композитора Дмитра Бортнянського, написаний під впливом перебування митця в Італії в дусі тогочасних класицистичних тенденцій. Надалі ж прозвучать три «музичні раритети» італійської, французької та німецької музики.

23.04. 1968: РЕКОНСТРУКЦІЯ. Це другий концерт циклу Національного будинку музики спільно з Liatoshynsky Foundation, які продовжує досліджувати спадок Бориса Лятошинського напередодні 130-річчя від дня народження композитора.

Програми концертів з музикою Лятошинського, які він зберігав у своєму робочому кабінеті, знову зазвучать для київської публіки. Така реконструкція – майже подорож у часі, під час якої ми можемо критично поглянути на власний музичний спадок ХХ століття, часто пов’язаний із необхідністю авторів маневрувати між власною творчою реалізацією та вимогами совєтської тоталітарної ідеології.

Програма, що звучала 23 квітня 1968 року, поєднала музику чотирьох українських композиторів: Олександра Зноско-Боровського, Юлія Мейтуса, Андрія Штогаренка та Бориса Лятошинського. Концерт мав стати продовженням циклу «Камерні вечори», в межах якого виконувалися твори членів Спілки композиторів України. Однак раптова смерть Лятошинського 15 квітня змінила сприйняття цієї програми та творів композитора у ній…

24 квітня у концерті Національного симфонічного оркестру України під керівництвом диригента Сергія Голубничого, – центральним стане Концерт № 3 для фортепіано та симфонічного оркестру сучасного вітчизняного композитора Ігоря Щербакова, солістом в якому, виступить лауреат та дипломант міжнародних та всеукраїнських конкурсів, випускник Національної музичної академії України, – піаніст Євген Геплюк.

Обрамлять цю програму твори знакових німецьких композиторів – віденського класика Людвіга ван Бетховена та реформатора романтичної доби Ріхарда Вагнера.

25 квітня на сцені філармонії примадонна сопрано Людмила Монастирська та баритон Сергій Макієнко разом з Ансамблем «Рідні наспіви» у концерті «Знов весна і знов надії…»

Яскрава біографія ансамблю почалася ще в роки навчання його учасників у столичній Національній музичній академії на кафедрі народних інструментів. Велика заслуга у формуванні творчого обличчя ансамблю належала викладачеві консерваторії Юрію Алексику. Від витоків діяльності ансамблю в самій його назві закладено основне творче кредо: популяризація і поширення насамперед української музики: народної, класичної, сучасної. Цього вечора до музикантів долучаться видатні виконавці, а у програмі звучатимуть твори Білаша, Скорика, Рунчака, Колядюк, Орла, Огієнка, Хіменеса, Ібера, Пьовані, Маноліса, Каччіні, Ірадьєра, Кальмана й, звісно ж, українські народні пісні.

27 квітня за диригентським пультом Київського камерного ансамблю після кількарічної перерви – Петро Товстуха. Під орудою Маестро прозвучить розмаїта програма барокових (Кореллі), романтичних (Мендельсон) та сучасних (Пілютіков) творів. Її родзинка – нова блискуча транскрипція Олександра Щетинського сюїти Фелікса Мендельсона «Сон літньої ночі», а також новий твір Сергія Пілютікова "Книга змін" для струнного оркестру, який відкриватиме вечір.

Музичний салон. Квітень. #слухаємовесну

5 квітня о 17:00 продовження наш серіалу-проєкту «Музичний салон 2.0» у найвишуканішому укритті столиці.

Геніальна музика віденських класиків звучатиме у виконанні солістів – флейтиста Юрія Шутка та піаністки Анни Поліщук. У час повномасштабної війни такий концерт можна і треба сприймати як музикотерапію.

У програмі – перші дитячі композиції Моцарта, знаменитий шедевр молодого Бетховена, а також останній прижиттєвий твір Гайдна. Прозвучать й твори українських класиків – Бортнянського та Березовського. Звісно, на пубілку очікує й цікава дискусія з музикантами, яку проведе музична керівниця НФУ – диригентка Наталія Стець.

6 і 7 квітня Два дні «Українського електроакустичного виміру». Електроакустична музика – наймолодший жанр сучасного українського музичного мистецтва, що постає з футуристичних марень поетів «наих 20-х», перших звукових монтажів кінострічок Дзиґи Вертова у ВУФКУ, сміливих музичних експериментів композитора театру Леся Курбаса Анатоля Буцького, музики перших українських модерністів Бориса Лятошинського та Миколи Рославця.

Історія української електроакустичної музики – це історія задумів принципово нової «конкретної музики» Віталія Годзяцького, розробок власних методів синтезу звуку Святослава Крутикова, алгоритмічної композиції Леоніда Грабовського. Це історія відкриття безмежного внутрішнього «простору звуку», час багаторічних наукових досліджень та творчих експериментів Геннадія Когута, Ігоря Пясковського, Леоніда Диса. Досвід розбудови перших студій електроакустичної музики, фестивалів та музичних лейблів.

«Український електроакустичний вимір», що відбувається за підтримки Асоціації електроакустичної музики України, дозволить відчути нерв сучасної української електроакустичної сцени, її жанрове різноманіття, та здатність до відкритого емоційного висловлювання.

У фокусі дводенного проєкту – 6-7 квітня – твори для інструментів та електроніки, сольні фіковані електроакустичні твори Антона Стука, Євгена Дубовика, Алли Загайкевич, Святослава Луньова, а також електроакустичні перформанси відомих київських артистів Edward Sol та Ujif_notfound. Проєкт відбувається з використанням 8-канальної аудіо-системи.

13 квітня о 17:00 піаністка Інеса Порошина запрошує до музичного салону послухати цикл Антоніна Дворжака Poeticke nalady / Поетичні настрої» з тринадцятьма частинами, які разом тривають понад п’ятдесят хвилин і є найдосконалішим фортепіанним циклом композитора . Він написав їх навесні 1889 року: менш ніж за два місяці. Частково в Празі, частково у своїй літній резиденції у Високій біля Пршибрама. Тринадцять частин представляють багату палітру різноманітних настроїв, від романтичних і мрійливих до стилізацій дикого та шаленого танцю. Завдяки своєму поетичному темпераменту та технічно виграшній фортепіанній стилізації це один із найпопулярніших фортепіанних творів Дворжака.

20 квітня о 17:00 ексклюзивна програма в усіх сенсах: «Sax & Piano – NО Jazz!». Саксофоніст Роман Фотуйма (до речі, лауреат престижної музичної премії імені Левка Ревуцького) і піаністка Дар’я Шутко за допомогою музики українських сучасних та американських композиторів та диригентки Наталії Стець, яка вестиме дискусію, – спробують довести, що саксофон – це не тільки джаз. І поєднання фортепіано і сакса – теж, не виключно джазова ознака. Маємо дуже багато академічної, концептуальної музики, написаної для такого складу. Звучатимуть Ю. Іщенко Ю. Гомельська Л. Ларсен і В. Олбрайт.

21 квітня о 12:00 прем’єра музичного перформансу для дітей від 6-ти до 10-ти років «Де шукати друзів?» за твором Жанни Колодуб «Пригоди дівчинки Веснянки». Разом із головною героїнею наші наймолодші слухачі відправляться на пошуки натхнення та справжніх друзів, а доєднаються до них: Метелик, тітонька Мишка та пан Крот.

Маленькі гості не тільки слухатимуть музику, але й створять власними руками оригамі, отримають таємні завдання від тітоньки Мишки, візьмуть участь у танцювальному майстер-класі від Кавалера Крота і познайомляться з професією диригента!

Під звуки мелодій сучасної української композиторки Жанни Колодуб до них прилетить… Метелик, щоб отримати своє натхнення у світлі! Проте як засвітити Метелика щастям ми тут не розповімо, адже для цього треба прийти до філармонії й долучитись до нашого нового музичного інтерактиву. Буде весело, рухливо і пізнавально!



Колективи: Київський камерний оркестр
Виконавці: Богдана Півненко, Дмитро Таванець
Диригенти: Тарас Криса, Наталія Пономарчук
Композитори:Мирослав Скорик
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України



Інші:

Оперний етюд на одну дію «На русалчин Великдень»
В Ужгороді перейменують вулицю Василя Сурикова на вулицю Мирослава Скорика
Літо розпочнеться з музичного фестивалю у Рівному
Урочисте відкриття малого залу ім. Олександра Тищенка
Київська опера - 31 травня - 2 червня
Концерт Фестивального оркестру KharkivMusicFest: зустріч Борткевича та Брамса
“Украдене щастя”
«Київські музичні прем’єри-2024»
"ГАЛА КОНЦЕРТ" Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю "Калина"
«Київ» в Києві
29 травня в Софійському соборі відбудеться концерт духовної музики "Псалми Давида. Музика Вікторії Польової"
Коломийська філармонія ім.О.Козаренка запрошує вас на "Реквієм пам'яті жертв терору"
Як вижити на... сміттєзвалищі?
В Івано-Франківську відкрили Х Всеукраїнський конкурс ім. Миколи Лисенка
Гранд-програма, яка полонила закордонних меломанів
Оркестр INSO-Львів виконає світову прем’єру симфонії Євгена Оркіна
У столичній філармонії проходить міжнародний фестиваль Kyiv Spring Sounds
Анатолій Шекера. Вечір пам’яті
43-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» запрошує 
25 травня у філармонії "прочитають" та озвучать книгу для підлітків Ольги Бірзул "Твоя книга про кіно"
У столиці на Пейзажній алеї проведуть День вуличної музики та спорту
Дитячий оркестр виступає вперше за два роки: на скрипці, вцілілій в окупації, гратимуть на закритті Kharkiv Music Fest
Український АРТ ХАБ “Мистецька ФОРТЕЦЯ”
Національна капела бандуристів проведе благодійні концерти в Європі
19 травня до 80-х роковин геноциду кримських татар: «СИМФОНІЯ КРИМУ. ПОВЕРНЕННЯ»
МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ KYIV SPRING SOUND
У філармонії Дніпра зіграють симфонію, рукопис якої потрапив до списку UNESCO "Пам'ять світу"
9 травня з нагоди Дня Європи Муніципальний Галицький камерний оркестр гратиме біля пам'ятника Івану Франку
У Львові стартує фестиваль камерної музики: що відобразить «Дзеркало»-2024
12 травня у Запорізькій обласній філармонії відбудеться прем'єра концерту "Магія Іспанії"
У Кропивницькому презентуватимуть хоровий твір на тему війни
Закарпатський хор запрошує на етно-шоу
Танцювальна вистава «Д.І.М.»
Львівська філармонія запрошує у травні
Травень у Львівському Органному залі: концерти світових зірок і нові програми
Пам’ятаємо про невинних жертв російської агресії
Що послухати у Національній філармонії України?
Василь Коваль став головним диригентом Одеської опери
Мить, довжиною... у 32 роки
Великодні концерти у Львівському органному залі
      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
290510_011.jpg