Чого найбільше боявся Фридерик Шопен? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
20 жовтня, субота

17 жовтня 1849 року зупинилося серце Фридерика Шопена. У 39 років його ім'я було відоме всій Європі. І хоча з 21 року музикант жив і працював у Франції, на його батьківщині, у Польщі, сприйняли цю звістку як національну трагедію.

Батько Фридерика, Ніколя Шопен, був вчителем французької у маєтку графа Скарбека в Желязові-Волі, що неподалік Варшави. Зберігся лист, в якому Ніколя, колишній робітник тютюнової фабрики, пояснює причину своєї еміграції у Польщу: бажання уникнути призову в армію.

35-річний Француз побрався з далекою родичкою графа Скарбека, 24-річною Юстиною Кжижановською. Дівчина походила з шляхетної родини, рано осиротіла, і Скарбеки взяли її до себе. Пані Юстина була надзвичайно музикальною, майстерно грала на фортепіано, мала чудовий голос.

Фридерик народився слабким, хворобливим, і мати оточила його максимальною турботою. Коли син хворів, пані Юстина грала для нього на фортепіано і читала йому. На звуки музики малюк реагував по-особливому, відразу відволікався і припиняв плакати, а в чотири роки він вперше сів за фортепіано.

У сім років відбувся перший виступ Фридерика, у вісім він уже виконував перші власні композиції, за що його назвали "польським Шопеном". А у 20 років він, уже випускник Варшавської консерваторії, гастролював Європою і вважався одним із напопулярніших паризьких піаністів, суперзікою того часу.

Студенти вишукувалися у чергу на уроки до Шопена. У Франції, Австрії, Італії, Іспанії його концерти викликали ажіотаж. Віртуозне виконання, вишукані манери паризького кавалера, екстравагантні шовкові плащі, обов'язкові світло-лавандові шкіряні рукавички (казали, що це - колір Шопена) - усе це створило неповторний образ музиканта.

Його захоплено приймали у вищому світі, музика Шопена доводила жінок до екстазу, деякі особливо чутливі панянки навіть непритомніли. Від інших композиторів того часу Шопена відрізняв талант драматизувати популярні танці – мазурку, полонез, вальс. Він вміло поєднував класичність форми з новаторством.

У 1839 році Шопен познайомився з Авророю Дюпен, баронесою Дюдеван, яка вже мала на той час широку літературну популярність під псевдонімом Жорж Санд. Пара оселилася у сімейному маєтку письменниці у Ноані. Шопену було тоді 28 років, мадам Санд — 34. Його навеличніші твори, зокрема 24 неповторні прелюдії, написані саме у час, коли він був поряд з Авророю.

Одна з найтужливіших, мабуть, композицій, прелюдія № 4 (мі-мінор), створена Шопеном в той час, коли вони з Жорж Санд жили на Майорці. Жінка сподівалася, що південний клімат піде Фридерику на користь, але це був сезон дощів. Сирість і сірість пригнічували Шопена. А, можливо, він передчував неминучий розрив з Авророю.

Під час життя на Майорці Шопен пережив і одне з найсильніших загострень хронічної хвороби, що зрештою вкоротила йому віку. За найпоширенішою версію, це був туберкульоз, за альтернативною - генетична недуга муковісцидоз, яка робить особливо вразливими органи дихання. На неї, як вважають дослідники, хворіла і молодша сестра Шопена, Емілія. Дівчинка померла у 15.

В останні дні Шопена поряд із ним була лише його старша сестра Людвіка. Перед смертю він просив: "Коли цей кашель вб'є мене, заклинаю: розріжте моє тіло, щоб мене не поховали живцем". А ще, стверджують дослідники біографії великого композитора, він знав, що Паскевич (тодішній царський намісник у Варшаві) не дозволить перевезти його тіло у Варшаву – за підтримку польського повстання. Тому Шопен заповів відвезти до Польщі хоча б серце…

Людвіка виконала цю останню волю: розпорядилася витягнути серце брата і покласти у кришталеву урну з коньяком. Згодом серце привезли в Варшаву і замурували в колонні церкви Святого Хреста. А тіло композитора поховали на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Згідно з волею покійного, на його похороні були виконані "Реквієм" Моцарта і – та сама прелюдія № 4.


Автор: Ірина Конторських
Джерело: Експрес



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
      © 2008-2018 Music-review Ukraine