Стоголосий ювіляр | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Стоголосий ювіляр
Черкаський академічний заслужений український народний хор
Стоголосий ювіляр
Своє шістдесятиріччя відзначає Черкаський академічний заслужений народний хор
18 лютого 2017, субота
Поширити у Facebook

Історія народження цього колективу пов’язана з утворенням 1954-го Черкаської області. По тому у краї розпочалося «культурне будівництво», у рамках якого вже наступного року було відкрито обласну філармонію.

З початком роботи цього закладу постало нагальне питання про створення у її складі професійних мистецьких колективів. Міркування з цього приводу були різні. Кажуть, дехто з тодішніх призначених із Києва компартійних начальників наполягав, аби молода область одразу заявила про себе обов’язково на всесоюзному рівні професійним симфонічним оркестром. Інші відстоювали думку, що в регіоні з багатими традиціями народного мистецтва варто мати колектив, який за своїм жанровим і тематичним спрямуванням був би ближчим і доступнішим для широких верств населення, насамперед для селян, які до початку 1950-х років складали 82 проценти населення краю. Врахувавши думку в тому числі й місцевої інтелігенції, зійшлись на варіанті створення хору з музичною групою і хореографічною трупою загальним складом 60 осіб. Не викликало це заперечень і з боку республіканського керівництва. За усталеною в ті часи традицією рішення затвердили спільною постановою бюро обкому партії і облвиконкому. Датовано її 15 лютим 1957 року.

До 15 березня оголосили конкурсний відбір. До участі в ньому допускали юнаків і дівчат віком від 17 до 22 років з різних міст і районів Черкащини. «Вимоги до учасників прослуховування були досить суворими, — згадували члени першого складу хору. — Окрім вокальних даних, які перевірялися в першу чергу, кожен повинен був мати відповідні зовнішні дані — риси обличчя, зріст, статуру, які б уособлювали найхарактерніші особливості черкащан. При цьому перевага віддавалася дівчатам з довгими косами, а хлопці мали бути зростом не менш як 175 сантиметрів і з хвацькими чупринами».

Першим художнім керівником уславленого згодом колективу став Микола Кущ — випускник Київської консерваторії й надзвичайно талановитий хоровий диригент і педагог. Уже в травні хор вперше вийшов на сцену. Створений на батьківщині Тараса Шевченка, Семена Гулака-Артемовського, Кирила Стеценка, Порфирія Демуцького, колектив увібрав у себе мелодику, дух і слово національного пісенного мистецтва й підняв його на найвищі вершини. Виступи в столиці, у найвіддаленіших містах та селах України, в усіх республіках колишнього Союзу, в Болгарії та Польщі завжди демонстрували неповторний рівень артистично-виконавської майстерності, діставали захоплені відгуки глядачів, преси, радіо, телебачення. У вересні 1957 року колективу було присвоєно звання Черкаського державного українського народного хору, а у 1969-му — почесне звання «Заслужений».

У різні роки творчої діяльності його керівниками та головними диригентами були знакові в історії вітчизняної культури постаті — Андрій Хмара, Володимир Конощенко, Анатолій Пашкевич, Євген Кухарець, Петро Савчук, Олександр Стадник, Анатолій Авдієвський. Нині колектив очолює заслужений діяч мистецтв України Леонід Трофименко. Що стосується сузір’я солістів, чий талант розквітнув у Черкаському народному, то лишень перелік таких імен — Ольга Павловська, Євгенія Крикун і Раїса Кириченко — змушує тріпотіти серця шанувальників української пісні. А підтвердженням великої народної любові до цього колективу й широкого визнання стало присудження йому в 1981 році Державної премії України імені Т.Г.Шевченка.

За роки існування хору його репертуар поповнився сотнями прекрасних ліричних, обрядових, побутових народних пісень, а також доробком сучасних українських композиторів. Але найупізнаванішим колектив став завдяки виконанню творів, що на віки увійшли до золотого пісенного фонду України — «Ой у вишневому садочку», «Цвіте терен», «Ой чий то кінь стоїть», пісні-реквієму Анатолія Пашкевича й Миколи Негоди «Степом, степом…». Нинішній ювілей Черкаський народний відзначає насиченим гастрольним графіком, заплановано також великий концерт у столичному палаці «Україна». Буде свято української пісні.

На архівному фото: учасники хору, серед яких (зліва направо) — Ольга Павловська, Євгенія Крикун, Раїса Кириченко...




Автор: Володимир Журавель
Колективи: Черкаський академічний заслужений український народний хор
Джерело: Сільські вісті



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine