| Огляд |
|
|
|
|
Колядою «зшивали» Україну
7 лютого 2015, субота
Поширити у Facebook
Оселі небайдужих іванофранківців та затишні зали обласної філармонії стали центром п’ятиденного фестивалю «Схід і Захід разом. Різдво в Карпатах». 40 родин із обласного центру прийняли до себе майже сотню гостей з усієї України, зокрема зі сходу та Криму.
Із 5 по 10 січня в столиці Прикарпаття відбувався фестиваль, що поставив за мету колядою «зшивати» Україну і залучив для цього найкращі мистецькі сили, волонтерів та представників з усіх областей країни.
Скажімо, до Івано-Франківська приїхали музикант і культуролог Кирило Стеценко, легендарний хор «Київ», котрі долучилися до Всеукраїнської коляди єднання в день завершення свята разом з ансамблем «Росинка», камерним хором «Воскресіння» і всіма учасниками фестивалю.
А розпочався п’ятиденний фестиваль концертом заслуженої артистки Криму Ленари Османової, ансамблю народної музики «Бревіс» та колективу із Ворохти «Петрос». Ведуча Людмила Лінник-Савка запросила на сцену тих, хто вперше приїхав до Івано-Франківська і «наважиться розповісти про себе». Підвелося не так багато із присутніх у залі гостей. А серед них — жінка, котра зворушено зізналася, що в Івано-Франківську вона із серпня і що Україна починається саме тут.
«Те, що тепер відбувається у Франківську, для мене не є випадковим, — каже отець іван Рибарук, — бо з 1997 року ми в Криворівні приймаємо дітей зі сходу, але я ніколи не міг подумати, що те, що було виявом людської взаємності, стане, на жаль, необхідністю».
Першою і, без перебільшення, незабутньою для всіх учасників проекту стала зустріч із парохом Криворівні о. Іваном Рибаруком. Він назвав її «Христос один для всіх». Отець іван розповів, що від 1660 року в їхньому селі прославляють Бога і що церква ніколи не була закрита. Навіть у найбезбожніші часи люди приходили на таємні відправи. Священик є настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні уже 20 років і переконаний, що «церква — це передусім громада, котра збирається на молитву», а ще й у тому, що «неможливо насильно прийти до Бога і «зшити» Україну. Це відбудеться тільки тоді, коли ми матимемо потребу одне в одному».
Власне, про потребу починати діалог — від особистісних контактів і до розмов про світоглядні речі — на фестивалі йшлося щоразу. Кирило Стеценко сказав, що фестиваль може зцілити українців через мистецтво і людські душі. Саме для цього онук легендарного композитора написав гимн «Серце Бога», котрий протягом кількох днів гості Прикарпаття розучували разом і у групах, аби виконати його на завершальній спільній коляді, котра символічно і буквально обмотала всіх ниткою єднання. «Ситуація на сході нашої країни — це наслідок відсутності культурної політики в Україні», — вважає Кирило Стеценко. 9 січня в івано-Франківській обласній філармонії він дав концерт «VIOLINER: від Баха до Бога», де виконував твори Йоранна Себастьяна Баха, українські народні композиції в обробці та власні композиції.
Того ж дня у філармонії відбувся сольний концерт музиканта і виконавця козацьких пісень Тараса Житинського. Посеред концерту до нього на сцену вибігли дві дівчинки. Вбрані у вишиванки і віночки дівчатка сказали музикантові майже пошепки, що хочуть допомагати. Він поцікавився, які українські пісні вони знають. На жаль, вони не знали жодної, тому, спитавши їх, звідки вони і «чи Донбас — це Україна», музикант запропонував дітям хіба що плескати в долоні. У той момент я пригадала слова, що прочитала на сторінці фестивалю у «Facebook», це були слова Святослава Вакарчука: «Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. і тоді прийдуть зміни».
Фестиваль запам’ятається усім учасникам поїздками, що відкрили їм автентичне Різдво в Карпатах, до Криворівні, Надвірної і Солотвина. А ще — всім доступною розкішшю людського спілкування.
Автор: Леся ТУГАЙ
Концертна організація: Івано-Франківська обласна філармонія
|