Нове ім’я — бас Сергій Котко | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Нове ім’я — бас Сергій Котко
Котко Сергій
Нове ім’я — бас Сергій Котко
Природа й батьки щедро нагородили молодого співака: високий, стрункий, гарний, а як заспіває, то серце тане!
30 травня 2013, четвер
Поширити у Facebook

СЕРГІЙ КОТКО / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКАСоліст Національного будинку органної та камерної музики у Києві, лауреат міжнародних конкурсів поступово розширює свою аудиторію.

Нині Сергій Котко має чимало прихильників, особливо дівчат, які після кожного виступу завалюють артиста букетами.

Як правило, до органного залу на концерти збирається доволі строката публіка.

Гості української столиці, чи-то з-за кордону, чи-то з провінції, купують квитки, щоб побачити інтер’єр костелу та послухати орган. І лише кияни можуть обирати — кого з солістів або колективів хочуть прийти послухати.

Одним із найпривабливіших в афішах для меломанів залишається ім’я видатної Ольги Басистюк (сопрано).

На концерті, який відбувся днями, разом із провідною співачкою кияни познайомилися з колегою Басистюк — басом Сергієм Котком, якого вона люб’язно разом з органісткою Ганною Бубновою запросила до участі у програмі. У виконанні молодого співака прозвучали італійські арії, здебільшого з опер Джузеппе Верді, 200-річчя якого відзначається у всьому світі.

Співаючи арію Максиміліана з «Розбійників», молодий артист продемонстрував привабливу густоту тембру, добротно проінтоновані репліки, гарне дихання. А в арії Жана Прочіди з «Сицилійської вечірні» слухачів привернули увагу виразні сольні каденції, коли співак залишався без супроводу, «наодинці» з публікою.

Хоча Філіп у «Доні Карлосі» у Сергія Котка вийшов дещо позбавленим болісного розпачу старої людини, нещасної у коханні і передчутті близької смерті, як його змалював Верді (і це зрозуміло, бо Котко ще дуже молодий чоловік і співак). Артисту трохи не вистачило власного життєвого досвіду, суто басового забарвлення верхніх нот, і його Філіп «помолодшав» на кілька десятків років. Проте в арії дона Базиліо про «Поговір» із «Севільського цирульника» Россіні артист показав вправну рухливість скоромовок та вміле нюансування тембровими барвами. А в каватині (вихідній арії) графа Родольфо з опери «Сомнамбула» майстра бельканто Белліні Сергій Котко зробив акцент на віртуозних елементах, які наполегливо опановує самотужки останнім часом. З цього аспекту ми і почали інтерв’ю зі співаком.

— Сергію, що спонукало вас зайнятися колоратурною технікою?

— Передусім бажання виконувати музику бароко, насичену карколомною віртуозністю. Надумав взяти арію з ораторії Генделя «Месія», зацікавився аналогічним виканням в Інтернеті і почув італійця Ільдебрандо Дарканджело. Знайти ноти мені допомогла знаний музикознавець, професор НМАУ Марина Черкашина-Губаренко, яка, буваючи за кордоном, купує багато оперних клавірів. Тож за допомогою Марини Романівні я вивчив шість віртуозних арій Генделя. Інший італійський колоратурний бас вразив мене ще більше, бо співав невідомого у нас оперного Вівальді. Збірку творів для колоратурного баса і баритона вдалося замовити у США і вивчити ще три арії, зокрема арію Алідоро з опери «Попелюшка» Россіні, хоча це вже й не бароко, але віртуозність не менш складна.

— Який у вас діапазон?

— Від фа великої — до фа першої октави.

— Що допомагає в опануванні технічно ускладненого матеріалу?

— Рухливість гортані, спроба логічно осмислити прийоми італійських співаків, пристосувати їх до своїх можливостей.

— Коли зародився потяг до фахового вокального виконавства?

— Під час навчання у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на факультеті музичної педагогіки, де викладають і сольний спів... Моїми вчителями були славнозвісний баритон Володимир Грицюк і автор книжки «Тайни вокалу Шаляпіна» Наталя Прокопенко, в якої збереглися записи від останньої учениці легендарного Камілло Еверарді його вправ для голосів усіх теситур.

— На вашу думку, що найголовніше у вихованні точної інтонації і голосової техніки?

— Гарний слух, постановка дихання і дикції.

— Чи є у вас досвід ансамблевого співу?

— Досить давній, тільки під час навчання в університеті.

— Чи доводилось вам співати у хорі?

— Так, співав у хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря під орудою Мстислава Юрченка.

— Ваші наукові публікації пов’язані саме з хоровим виконавством. Чому саме хорове мистецтво?

— Навчаючись в аспірантурі ІМФЕ ім. М.Рильського, я обрав темою для дисертації дослідження камерного хорового виконавства України у фазі передчуття соціально-культурних трансформацій. Тобто я вважаю процес «камернізації» природним для нашого часу, коли невеликий за складом колектив має набагато мобільніші можливості розповсюджувати хорову культуру України, не втрачаючи художніх якостей порівняно з більш, так би мочити, масовими угрупуваннями.

— Чи збираєтесь розширювати жанровий діапазон репертуару?

— Так, я звертаюсь зараз до мало розробленого низькими голосами пласту неаполітанських пісень (всупереч усталеній теноровій традиції), а також хочу відродити до концертного життя чудові пісенні зразки українських композиторів, зокрема Платона Майбороди, Ігоря Шамо, Олександра Білаша...


Автор: Альбіна Бутук
Виконавці: Сергій Котко
Концертна організація: Національний будинок органної та камерної музики України
Джерело: Газета "День"



Інші:

Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
708.jpg