Лист-відповідь на звинувачувальну публікацію на порталі ZAXID.NET стосовно ректора Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка професора Ігоря Пилатюка | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Лист-відповідь на звинувачувальну публікацію на порталі ZAXID.NET стосовно ректора Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка професора Ігоря Пилатюка
Пилатюк Ігор Михайлович
Лист-відповідь на звинувачувальну публікацію на порталі ZAXID.NET стосовно ректора Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка професора Ігоря Пилатюка
30 березня 2014, неділя
Поширити у Facebook

Події останніх місяців кардинально змінили свідомість українського суспільства, змусили кожного з нас іншими очима подивитись на себе і своє місце в світі. Більшість з болем в серці переживала трагічні події на Майдані, а нині – в Криму і на Сході та намагається всім, чим може, допомогти і привернути увагу світу до боротьби України за свою незалежність.

Але, виявляється, дехто на гребені політичної хвилі ловить момент для зведення особистих порахунків і проштовхування власних інтересів. Частішими стають численні грубі фальсифікації та провокації. Згадаймо хоча б той нещодавній факт, який мав місце під час народного зібрання на Львівському Майдані з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка, коли в присутності тисяч людей грубо обмовлено, очорнено й зневажено Міського Голову п. Андрія Садового…

Одним із таких пафосних «протестних» моментів став відкритий лист проти ректора Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка професора Ігоря Пилатюка, опублікований на порталі ZAXID.NET 15 березня 2014 року від імені «музичної громадськості», причому анонсується 60 підписантів, проте більшість з них своїх імен не оприлюднила, сховавшись за прізвищами знаних у Львові Миколи Кацала, Георгія Павлія, Мирона Юсиповича. Аргументи авторів просто-таки «залізні»: Пилатюк «не має права диригувати концертом-реквіємом пам’яті Небесної сотні 30 березня (який, до речі, він же й ініціював, розіславши крім того у всі музичні академії України та до понад 200 музичних установ у всьому світі листи-заклики приєднатись до нас з такими ж вечорами пам’яті), бо «в 2004 р. був офіційною довіреною особою на виборах у президенти В. Януковича по Львівській області (а власне Янукович наказав стріляти у невинних людей!), виглядає як спроба сховатися за цими патріотичними заходами».

Слід зазначити, що:
1. в 2004 р. Янукович ні в кого не стріляв. (Сам ректор у розмові із ZAXID.NET заявив, що ніколи не був членом будь-якої партії, а у львівському обласному осередку Партії регіонів, що недавно саморозпустився, ZAXID.NET підтвердили, що Пилатюк не стояв на партійному обліку.)
2. Отже, Ігор Пилатюк не мав нічого спільного з ПР.
3. Коли ж Янукович дійсно постав злочинцем проти людяності, то львівський ректор поставився до цього так само з обуренням і протестом, як і вся українська творча інтелігенція. Практичним свідченням того є його відношення до бажання студентів музичної академії їхати на Майдан. Ще 2 грудня 2013 р., після побиття студентів в Києві 30 листопада, в ЛНМА ім. М.Лисенка пройшли загальні збори колективу, на яких студентська профспілка оголосила про намір вислати групу до Києва, для цього був оголошений збір коштів серед викладачів, і ректор символічно передав стяг академії студентам, що виїжджали на Майдан. Тобто патріотичні наміри студентів отримали повну підтримку ректора. І це доказ не словом, а ділом.

А от у авторів листа в наявності лише пусті словеса, не підкріплені – крім наведеного вище – ні одним фактом. Наприклад: «за його каденцій Музична Академія стала чи не найкорумпованішим Вузом міста Львова». На якій підставі вони нагородили ЛНМА таким ганебним звинуваченням? Якщо є конкретні факти корупції – наведіть, виступіть відкрито, зараз час дійсно дозволяє це зробити, якщо ж ні, то таке звинувачення просто голослівне. Звертаємо увагу осіб, яким відомо про факти корупційних дій членів колективу ЛНМА, що їхнім громадянським обов’язком є повідомити про такі дії відповідні правоохоронні органи.

Далі: «Тому природньо, що після перемоги Майдану студенти Академії виступають проти його перебування та, особливо, проти переобрання на цю посаду». Ось де основна мета цієї публікації: комусь страшенно хочеться всістись у ректорське крісло, не очікуючи чергових виборів восени 2014 р.!

Оскільки ж у Ігоря Пилатюка разом з колективом за роки його керівництва було багато реальних досягнень: отримання академією статусу Національної, ремонт приміщення і гуртожитку, урочисте святкування 150-річчя та 155-річчя закладу, підписання угод про міжнародну співпрацю з більш ніж 20 академіями та університетами Європи, проведення численних виконавських конкурсів на базі вишу, відкриття Спеціалізованої Ради по захисту кандидатських дисертацій, підвищення наукового цензу вишу вдвічі, відкриття нових кафедр (зокрема музичної україністики і медієвістики), відновлення видання журналу «Українська музика» та видання численних наукових збірок, виховання кількох десятків лауреатів міжнародних конкурсів – і це лише невелика частка із зробленого! – то претенденти заздалегідь готують ґрунт, не гребуючи ні брехнею, ні пересмикуванням фактів. Є серед підписантів і особисто ображені, як нп. професор, що за понад 30 років праці в консерваторії – інституті – академії відзначився тим, що воював з кожним наступним ректором: спочатку з З. Дашаком, потім з М. Крушельницькою і врешті з І. Пилатюком. Є і особи, що розраховували на місце праці чи на керівництво кафедрою в академії і його не отримали. Ось і користуються нагодою «вирівняти рахунок».

За кілька місяців у Львівській національній музичній академії ім. М.Лисенка оголосять вибори ректора. Тоді й відбудеться представлення програм кандидатів, з’явиться можливість їх порівняти і вибрати найперспективнішу для майбутнього розвитку найстарішого в Україні музичного вишу. Але вибрати саме продуктивну програму, а не загрузнути в болоті образ і звинувачень, яких і так забагато в нашому житті. Давайте ж разом перейматись долею нашої культури, а не амбіціями та інтригами!

Щодо кандидатури диригента для виконання Реквієму Вольфганга Амадея Моцарта на честь вшанування пам`яті “Небесної Сотні”, то Вчена рада, колектив Академії здатні вирішити це питання в якнайкращий спосіб.

Цей лист-відповідь прийнято Вченою радою Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка 17.03.2014 р. (протокол № 5) після детального обговорення (без присутності Голови Вченої ради, ректора І.Пилатюка) професорами та студентами членами Вченої ради, опублікованого 15.03.2014 р. на порталі ZAXID.NET відкритого листа «музичної громадськості».


Діячі мистецтв: Ігор Пилатюк
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка
Джерело: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка



Інші:

100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
Тріумф театру у часи викликів:
Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
290510_020.jpg