Вихованка С. Лифаря в Києві | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Вихованка С. Лифаря в Києві
Вихованка С. Лифаря в Києві
20 квітня 2019, субота
Поширити у Facebook

Учням Київської Муніципальної Академії танцю ім. С. Лифаря випала унікальна нагода зустрітися з французькою танцівницею Клод Бессі, вихованкою Сергія Лифаря, — примадонною (“етуаль”) керованої ним балетної трупи Паризької Національної опери. Директор Академії Андрій Лягущенко розмовляв з примою про подробиці творчої кар’єри на різних етапах її діяльності.




К. Бессі прийшла в балет у юному віці й почала танцювати на професійній сцені в кордебалеті. Вона відчула силу таланту С. Лифаря — хореографа, педагога, вихователя-психолога. “Він володів рідкісною прозорливістю, — згадує К. Бессі, — вмінням розгледіти у початківцеві найвигідніші для його постави позиції, рухи, які б прихильно сприймала публіка. Тому стежив не лише за суто технічними нюансами, а й пильнував за одягом, зачіскою тощо. Погляньте на численні фото — він завжди бездоганний! Для мене був прикладом для наслідування у всьому. Усім я завдячую йому. На жаль, я не вічна, і все, що пам’ятаю з постановок С. Лифаря, намагаюсь відновити з учнями балетної школи, щоб за допомогою відеозаписів зберегти його надбання для прийдешніх поколінь”.

К. Бессі керувала школою довго (1972—2004) і витратила близько 10 років на те, щоб перемістити її з-під даху Національної Опери до власної, спеціально призначеної будівлі, придатної для реформованої системи освіти. Неодноразово вона демонструвала можновладцям від культури кричущо незручні умови, в яких перебували учні, змушені потерпати від холоду взимку, літньої спеки та від виснажливих поїздок на уроки з загальноосвітніх дисциплін до шкіл у різних районах Парижа. І коли, нарешті, вдалося “достукатися” до чиновницьких сердець, архітектор Крістіан де Портзам втілив чи не найзаповітніші мрії будь-кого з директорів балетних шкіл: три будівлі з символічним напов­ненням “заняття”—“навчання”—“дім” об’єд­налися у оточеному парком спіральному колі, подібно до танцювального руху, адже “танцювальність, забарвлена духовністю, занурення у казку — це і є справжній балет”!

За плечима К. Бессі — участь у постановках С. Лифаря, Дж. Баланчина, М. Бежара, виступи у трупі Американського балету в Нью-Йоркській “Метрополітен”, зйомки в голлівудській стрічці “Запрошення до танцю” з Джином Келлі, написання книжок “Танцівниця-зірка”, “Танець і дитя”, п’ять балетних вистав власної хореографії, нагорода орденом Почесного Легіону. А також гастрольний виступ у Києві у парі з Аттіліо Лабісом.

Цього разу 86-річна прима приїхала також не сама. Один із її постійних партнерів Сіріл Атанасов, хореограф, кавалер ордена “За заслуги”, професор, володар призу В. Ніжинського, до речі, заснованого також С. Лифарем, провів майстер-клас у балетній трупі Національної опери України ім. Т. Шевченка. На репетиціях побували французькі продюсери Франсуа Дюпле, Валері Колен, режисер Бертран Норман (автор фільму “Балерина”), які висловили художньому керівникові балету Аніко Рехвіашвілі захоплення від побаченого, оцінюючи високий рівень української балетної трупи.

Клод Бессі переконана, що поновлення вистав киянина С. Лифаря на сцені театру на батьківщині хореографа — справа, яка варта, аби бути втіленою в життя. До “Сюїти в білому” та “Ромео і Джульєтти”, які вже освоєні, можуть додатися ще й “Міражі”.


Джерело: Слово Просвіти



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine