|
|
«…те, що він творить, залишиться для нащадків…»
У Львові відбувся авторський концерт композитора Віктора Камінського
2 жовтня 2012, вівторок
Поширити у Facebook
 Музичний простір початку ІІІ тисячоліття щоразу вражає новими творами наших з вами сучасників, появою нових імен авторів і виконавців, новими цікавими інтерпретаціями вже, здавалось би знаних «від» і «до» полотен і т. д.
Це можна пояснити тим, що талант митця, з ласки Бога, зазвичай випереджує Час, тонко реагуючи на колізії сьогодення, залишає у спадок прийдешньому поколінню свою творчість, а з нею - і правду життя.
Залишатися вірним ідеалам високої духовності і моральних цінностей в період буремних суспільних змін як в Україні, так і у світі, сповідуючи ідею одвічного призначення митця – творити і нести добро, запалювати в серцях любов до світу, до людей, погодьтеся, не просто.
З підвалин пам’яті виринає спомин про авторський концерт Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, професора ЛНМА ім. М. Лисенка Віктора Камінського у один із вечорів 2012 року в Концертному залі ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії, музика якого вже давно яскравою барвою вписався не лише в мистецьку палітру Львова, України, а й світу.
 Подібний концерт є чи не найяскравішим свідченням мистецького амплуа автора численних музичних полотен - творів для солістів і найрізноманітніших інструментальних, вокальних, оркестрових і камерно-інструментальних ансамблевих складів, які у музичному вимірі композиторської творчості сьогодення посіли чільне місце і, безумовно, претендують на всеохопність портрету, а не лише на окремі штрихи до нього.
Адже сьогодні годі уявити мистецькі імпрези, фестивалі сучасної музики («Київ Музик Фест», «Два дні і дві ночі» (Одеса), «Контрасти»(Львів), «Варшавська осінь», де б не звучала музика Віктора Камінського, наповнюючи простір мрійливою плинністю почуттів, мелодично-гармонійним багатством смислово-емоційних ліній, вишуканістю інтелектуального мислення, що виявляється у виструнченості сюжетних форм, поліфонічності…
До слова, Акафіст до Пресвятої Богородиці Віктора Камінського, створений у 2002 році часто звучить у трансляціях греко-католицької Служби Божої з Ватикану.
Віктор Камінський – майстер часу. Філософська думка “Panta rei” : все тече, все змінюється», актуальність якої спостерігаємо у творчості композитора сучасної доби вражає вмінням тонко утримуючи минуле в теперішньому, проектувати в майбутнє, - подібно поезії геніальної Ліни Костенко:
«Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
Воно вже інеєм взялось!»
Музика завжди така неповторна в безсмертному дотику до душі, тому головне покликання композитора зберегти не тільки природу музики, емоційну думку й інтелектуальність, а, водночас, збагатити людське серце і мозок новими емоціями, новими пізнаннями різні покоління слухачів. Для, переважно, всіх полотен Віктора Камінського характерне вслуховування в музику, наскрізь пронизану новаторством пошуку, а також бажання поєднати духовне і світське, що природньо прокладає шлях до слухача щоразу коли слухач робить перший крок назустріч.
Художня і пізнавальна наповненість програми концертного вечора- підсумку 40-літньої композиторської творчості Віктора Камінського, що приваблює до себе особливу увагу як щирих шанувальників, так і маститих поціновувачів високого мистецтва, і як результат: переповнений слухацький зал, де з поміж інших знані художники, письменники, поети, музиканти, скульптори, духовенство, студентська молодь і професори…
Вступне слово пролунало з уст професора Любов Кияновської. Музичними відкриттями постають твори різних жанрів у виконанні прекрасних львівських музикантів – солістів, хорів, камерного та симфонічного оркестрів під батутою Народного артиста України Ігора Пилатюка.
Твори різних років з багаточисленного доробку композитора прозвучали в концерті у двох відділах. Вже в першому творі “Te Deum” для камерного оркестру у виконанні Львського Камерного Оркестру «Академія» (художній керівник – М. Скорик, керівник – А. Микитка), під орудою Народного артиста України Ігора Пилатюка музиканти продемонстрували ансамблеву єдність у відтворенні духовної програми авторського задуму.
Твір, написаний у 1996 році, в період роботи над створенням «Сонати псалмів» для двох флейт і фортепіано (1994), Концерту для чотирьох солістів, струнного оркестру, клавесину і органу (1996), Аdаgio для струнного оркестру (1997), а також Концерту для фортепіано з оркестром (1995) в концертній програмі прозвучав як одкровення.
 У виконанні Львівського Камерного Оркестру «Академія», який давно став музичною візиткою Львова, прозвучали ще кілька полотен шанованого професора композиції (в його класі свій шлях у мистецтві розпочали Кирило Стеценко, Ігор Білозір, Остап Мануляк та ін.), проректора ЛНМА ім. М. Лисенка, де зпоміж інших - Диптих для меццо-сопрано (Марфа Шумкова) і камерного оркестру на вірші Ліди Мельник. До поетичного слова талановитої львів’янки композитор звертається вже не вперше, адже саме «Притча про хліб і голод» на сл. Л. Мельник була високо поцінована в концертах «Пам’яті жертв голодомору – композитори України» (Львів, 1993).
Кантата «Чигрине, Чигрине» на вірші Тараса Шевченка для кобзаря (Заслужений артист України Олег Созанський) і камерного оркестру проілюструвала звернення автора до шевченкових образів, як особливого виміру духовності. Глибину поезії одного з найвидатніших поетів сучасної України Богдана Стельмаха, композитору вдалося передати у «Історії» для двох кобзарів (Заслужені артисти України Олег Созанський, Тарас Лазуркевич) та камерного оркестру (Львівський Камерний Оркестр «Академія»).
На завершення першого відділу авторського концерту Віктора Камінського прозвучав одночастинний Концерт для фортепіано з оркестром у виконанні Заслуженої артистки України Оксани Рапіти та Камерного оркестру «Академія» (диригент- Ігор Пилатюк), чаруючи теплотою і щирістю інтерпретації з по-особливому трепетним відтворенням глибоко-психологічних аспектів драми людського життя одного з найвидатніших галицьких композиторів Василя Барвінського. Інтерпретація твору-реквієму пам’яті Василя Барвінського вирізнялася продуманістю драматургії, де у коловорот дисонуючих гармоній, незвично-яскравих звукобарв впліталися сувора стриманість з невимушеністю почуттів.
 В другому відділі авторської програми Віктора Камінського були представлені два монументальні полотна за участю симфонічного оркестру. В трактуванні Концерту № 1 для скрипки (Лауреат міжнародних конкурсів Назарій Пилатюк) з оркестром, завдячуючи індивідуальним якостям майстерності скрипаля, що значною мірою сприяли цікавому і переконливлому творчому результату, слухацька аудиторія пережила щасливі хвилини. Романтичне амплуа скрипаля з загостреною емоційністю манери гри, де бездоганно поєднуються блискуча віртуозність, стильність із бажанням експерементувати, чудово передали красу одного з найцікавіших творів раннього періоду композитора (1979).
Скрипковий концерт в інтерпретації Назарія Пилатюка вразив напрочуд зрілою, прекрасною по тону грою і якимось особливим поглядом митця нового ІІІ тисячоліття. Недаремно в пам’ять вривається, знову ж таки, переповнена мелодійністю інтонування поезія Ліни Костенко, така ж сильна і, водночас, беззахисна своєю чистотою і правдивістю думки:
«Знаю склад біосфери, структури кислот,
все, що є у природі, приймаю як даність.
Я, людина двадцятого віку, - і от,
зачудована, бачу лише первозданність!»
 Кантата «Благодатна пора наступає» Віктора Камінського (2006) на сл. Івана Франка для хору (Хор студентів ЛНМА ім. М. Лисенка, керівник - Х. Флейчук; Хор Оперної студії, керівник – М. Телішевський; солістів (Лауреати міжнародних конкурсів Анастасія Блик-Корнутяк, Микола Корнутяк) та симфонічного оркестру (Симфонічний оркестр Оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка, художній керівник – І. Юзюк, керівник – Ю. Бервецький) під батутою головного диригента – Народного артиста України Ігора Пилатюка прозвучав під завісу концертного вечора.
Микола Колесса в свій час виокремив Віктора Камінського з «цілої групи талановитих композиторів, де кожен має своє творче обличчя, свої направду непересічні цікаві досягнення», правдиво пророкуючи: «…те, що він творить, залишиться для нащадків». Музику Віктора Камінського хочеться не просто слухати, а слухати вслухаючись, переживати співпереживаючи, серцем і розумом торкаючись глибин думки композитора - майстра часу.
«Львівська композиторська школа від початку свого становлення, - декларує диригент Народний артист України Ігор Пилатюк, - мала завжди неповторне обличчя. Її неможливо сплутати з іншими, оскільки злиття численних культур, зокрема української, австрійської, чеської, єврейської, вірменської, німецької спонукали до створення самобутнього менталітету, позначеного рисами естетично-художнього відношення як до процесу творення, так до виконання чи сприйняття. Біля її витоків ми зустрічаємо постаті Франца Ксавера Моцарта (сина В. А. Моцарта), Кароля Ліпінського, Ю. Ельснера, Ж. Рукгабера, Й. Башни, Кароля Мікулі (учня Ф. Шопена), Мєчислава Солтиса та інш.
Мирослав Скорик - один із флагманів української композиторської школи на сучасному етапі, котрий тонко і чуттєво розуміючи потреби часу, творить, минаючи коньюнктуру, передаючи потаємні емоційні сподівання і прагнення сучасників. Творчість Юрія Ланюка, Олександра Козаренка, Богдани Фроляк, Віктора Камінського, далі молодої плеяди львівських композиторів (О. Мануляка, І. Пахоти та інш.) вирізняється неповторністю внутрішньої аури, яка налаштована на соціум.
Віктор Камінський – лідер в українській духовній музиці. Духовність накладає відбиток на його особливо плідну творчість, яка заслуговує на щирість виконавців і пошанування публіки. В основі музичного розвитку Кантат, Фортепіанного та Скрипкового концертів нашого сучасника Віктора Камінського звучить хорал».
У пам’яті вдячного слухача надовго залишиться емоція, думка, ідея, породжена хвилинами спілкуванням з глибоко-інтелектуальною і тонко-психологічною сутністю мистецтв – композиторської творчісті і виконавської майстерності. Твори Віктора Камінського у виконанні львівських музикантів: солістів, хорів, камерного і симфонічного оркестрів під орудою головного диригента - Народного артиста України Ігора Пилатюка, режисера і постановника ідей, щодо творення образу з глибоким проникненням в авторський задум, де все пов’язано з пошуком духовної опори з позиції філософії існування, зачаровували галицьку публіку цікавими інтерпретаціями.
Спеціально для Порталу Music-review Ukraine
Ніна Дика
кандидат мистецтвознавства
Автор: Ніна Дика
Виконавці: Кирило Стеценко
Композитори:Віктор Камінський
Музикознавці: Ніна Дика
|