ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики «Харківські асамблеї» відбувся під знаком Вівальді | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики «Харківські асамблеї» відбувся під знаком Вівальді
ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики «Харківські асамблеї» відбувся під знаком Вівальді
29 жовтня 2013, вівторок
Поширити у Facebook

Авторитет цього музичного форуму доводить, що інтерес до класичної  музики не залежить від політичної та економічної ситуації.

ТЕТЯНА ВЕРКІНА. Фото:Олександр Чепалов

Так вважає ініціатор і організатор фестивалю, його беззмінний керівник, ректор Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, народна артистка України Тетяна Веркіна.

У Асамблеях  взяли участь музиканти із США, Іспанії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Росії й України.

— Уперше наш фестиваль відбувся 1991 року. Тоді це було дуже складно зробити, але він усе-таки пройшов завдяки дивним людям, що живуть у Харкові. Цього року фестиваль присвячено Антоніо Вівальді, приголомшливу музику якого ми досі слухаємо. Я сподіваюся, що сьогодні ваші душі осяє тепле сонячне світло, яким наповнені його композиції, — сказала Тетяна ВЕРКІНА на відкритті Асамблей. — Цього року виповнюється 335 років з дня народження  Антоніо Вівальді, 200-річчя Верді й Вагнера, 180-річчя Брамса, 175-річчя Бізе, 140-річчя Рахманінова. За два тижні фестивалю поціновувачі класичної музики почують твори Вівальді, а також твори інших авторів музичної класики.

Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» спільно з американсько-німецькою солісткою Ребекою Мартін під керівництвом німецького диригента Буркхарда Ремпе відкрили форум. Музиканти виконали сцену з опери «Несамовитий Роланд» Антоніо Вівальді, сцени з опер «Нюрнберзькі мейстерзінгери», «Тристан», «Сутінки богів», «Валькірія» Ріхарда Вагнера та симфонію №2 Роберта Шумана...

Традиційно головні події «Харківських асамблей»  покояться на трьох «китах» — оркестрових, фортепіанних і вокальних програмах, демонструючи високий рівень і затребуваність харківських виконавців не лише в місцевих музичних і театральних колективах, а й далеко за межами України. Майже на кожній фестивальній афіші після прізвища випускника або колишнього педагога Університету мистецтв можна було (в дужках) побачити європейську країну, де він сьогодні живе.

Сьогодні сильними  й затребуваними є харківська музикознавська школа та  досягнення харківських композиторів. Традиційно один з них присвячує новий твір головному героєві Асамблей (цього разу ним став Антоніо Вівальді в аурі музичних ювілеїв року). Таке присвячення вигадав для завершального концерту форуму Володимир Птушкін (композитор, професор кафедри композиції й інструментовки Харківського університету мистецтв).

Сучасну науку про музику й популяризацію  її найкращих зразків не варто відділяти одне від одного — це  підтверджують творчі зустрічі з колишнім професором Харківського університету мистецтв (нині — Національної музичної академії України ім. П.Чайковського) Мариною Черкашиною-Губаренко. Вони давно стали складовою частиною науково-практичних конференцій, що проводяться на тему фестивалю й, по суті, є такими ж майстер-класами,  які дають на асамблеях  піаністи й скрипалі, диригенти й органісти. Ця «ненудна класика» приваблює всіх, хто займається музичною  просвітою й  хоче заглибитися в творчу лабораторію сучасних авторів.

Розповідь Марини Романівни  про  втілення поезії в музиці київські співачки Олена Шиналь, Любов Хахалінаї, піаністка Ірина Рябчун ілюстрували на прикладах творів Роберта  Шумана, Ріхарда Вагнера, Валентина Сильвестрова, Ірини Губаренко та Михайла Шуха.

Особливий інтерес викликав концерт вокального класу завідувачки кафедри сольного співу   Людмили Цуркан, випускники якої впевнено виходять переможцями міжнародних конкурсів і займають провідне становище в різних оперних трупах і концертних організаціях. Щоправда, приїхати для участі в ньому змогли не всі. Соліст Большого театру Росії Максим Пастер компенсує цей пропуск у листопаді сольним концертом у великому залі Харківського оперного театру. Лауреат Шевченківської премії й  багатьох міжнародних конкурсів, соліст Національної опери України  Оксана Крамарева виступила на фестивалі «AVE VERDI», присвяченому ювілею італійського класика. З найіменитіших учнів Цуркан у концерті виступив соліст Харківської опери Сергій Замицький. Цього було достатньо, щоб компенсувати його прикру невдачу в проекті «Велика опера»  російського телеканалу «Культура». Власне, невдалим журі вважало не спів талановитого харківського співака, а вибір у першому турі української народної пісні. На сцені alma mater С.Замицький показав усе, що мав представити вимогливому міжнародному журі, — кантилену, благородство звуку та його темброве багатство.

Концерт вихованців Тетяни Веркіної, не лише талановитого організатора, а й чудового педагога, розділився на два вечори. У першому  виступали студенти. А в другому Тетяна Борисівна  виходила на сцену, щоб брати участь у фортепіанних ансамблях зі своїми випускниками й старшокурсниками. Програма була унікальною й за репертуаром (уперше в Україні прозвучали деякі твори Баха), й за складом (чотири фортепіано у супроводі струнного октету). Диригував і грав партію першої  скрипки Юрій Насушкін, нині професор однієї з консерваторій Іспанії.
Клавірні концерти Баха — технічно не найскладніший матеріал для професійних піаністів, зате який простір для натхненного музикування собі й слухачам на радість! Радість ансамблевої гри, до того ж, допомагає виробити імунітет від «зіркової хвороби», тобто відчуття власної переваги.


Автор: Олександр Чепалов
Навчальний заклад: Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль "Харківські Асамблеї"
Джерело: Газета "День"



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
21.jpg