|
Композитор Іван Небесний
15 липня 2023, субота
Поширити у Facebook
15 липня виповнилось 52 роки відомому українському композитору, музичному продюсеру, лауреату премій імені Л.Ревуцького, М.Вериківського, Б. Лятошинського, театральної премії "Київська пектораль", інших премій і відзнак, одному з найзатребуваніших сучасних українських композиторів
Небесний також є аранжувальником, продюсером.
Член НСКУ (1993).
Лауреат композиторського конкурсу «Gradus ad Parnassum» у рамках міжнародного музичного фестивалю «Форум музики молодих» (1996, 1997).
Премії ім. Л. Ревуцького (2002), ім. М. Вериківського (2011), ім. Б. Лятошинського (2020).
Закінчив Вищий музичний інститут у Львові (1995; клас Мирослава Скорика) та асистентуру-стажування при ньому (1998; кер. Г. Ляшенко, М. Скорик). 1996–2002 рр. – керівник ансамблю сучасної музики «Кластер» (Львів), що репрезентував українське сучасне музичне мистецтво у Польщі, Нідерландах, Литві, Австрії, Словенії. В Україні ансамбль був одним із перших виконавців творів багатьох зарубіжних сучасних композиторів.
Від 2006 р. Іван Васильович – директор Центру музичної інформації України, до складу якого входить унікальна музична бібліотека з творами українських композиторів 20 ст.
2006–2011рр. – виконавчий директор міжнародних музияних фестивалів «Київ музик фест» та «Форум музики молодих» (усі – Київ). Автор музики до драматичних вистав у театрах Києва, Львова, Тернополя, Черкас, Івано-Франківська, Вінниці, Дрогобича (Львів. обл.), а також до художніх та документальних фільмів та низки телевізійних проєктів на телеканалі «СТБ».
Творчі інтереси композитора охоплюють широкий спектр жанрів: від камерних творів до симфонічних полотен, музики для театру і кіно, експериментальний мультимедійних проєктів.
Як музпродюсер Іван Небесний активно співпрацює з низкою українських поп- та рок-виконавців, з драматичними театрами України та українськими компаніями, що спеціалізуються на створенні телевізійного продукту та кіновиробництві.
ОСНОВНІ ТВОРИ
Опера «Лис Микита» (2019–20, за мотивами однойменного твору І. Франка); «Різдвяні симфонізми» для симфонічного оркестру (2019); площеве дійство «Бульба» для солістів-вокалістів, солістів-інструменталістів, чоловічого хору, симфонічного оркестру та електроніки (1999, за М. Гоголем); музичні фрески в стилі камерної опери «З життя комах» (2002–03, за мотивами однойменної п’єси К. Чапека); аудіо-візуальні перформанси – «Механічна анатомія звуку-2» (2011–12, за мотивами перформансу В. Кауфмана «Механічна анатомія звуку» для фортепіано, препароване фортепіано, актора, дитячих голосів та симфонічного оркестру), «Мегаполіс» (2017, за мотивами віршів В. Олейка, для читця й оркестру); вокально-інструментальний – «А Бог Адама створив руками…» за мотивами однойменного старовинного канту для мішаного хору, солістів, електрон. звуків та симфонічного оркестру, «Меседж з України» для електрогітари, чоловічого хору та симфонічного оркестру (на тексти української церковної канонічної служби; обидва – 2014), «З нами Бог» для сопрано, мішаного і дитячого хору, оркестру народних інструментів та рок-гурту (2015), «Небесний щедрик» для карильйону, мішаного і дитячого хору, симфонічного оркестру, «Вже котрий це до тебе лист…» для сопрано і струн. оркестру (сл. В. Стуса; обидва – 2016); камерні – Соната для віолончелі і фортепіано (1992), «Діалог з власним відображенням у дзеркалі» для струнного квартету і саундтреку (1993), «Implicatio» для камер. ансамблю (1996), «Про що промовчав Заратустра» для скрипки, фортепіано, ударних та саундтреку, «Останній обряд старого ворожбита» для чол. голосу, альта-саксофона, віолончелі (контрабасу) та електроніки (обидва – 1997), «Тіні Чорної гори» для камер. ансамблю (1998), «Сім послань дикої природи» для камер. ансамблю (1999), «Ескіз до голосу дитини» для сопрано, дитячого голосу, електроніки та камер. ансамблю (2000), «Повітряна музика» для кларнета та саундтреку (2006), «Достойно є» для мішаного хору (2008), цикл колядок для чоловічого хору «Ген високо» (2011), «Повітряна музика» для квартету флейт, групи вокалістів та ударних (2015).
"Базовій "ремісничій" композиторській професії завдячую Мирославу Скорику. Під його керівництвом я писав сонати в стилі Моцарта, Бетховена, в романтичному стилі Шопена. В наш час це називається стилізація. Скорик допоміг мені набити руку, набути композиторського ремесла, аби вміти творити музику абсолютно різного плану.", - згадував Іван НЕБЕСНИЙ в одному з інтерв'ю.
Нині твори Івана Небесного виконуються на численних музичних фестивалях по всьому світу.
"Якби була гідна популяризація-промоція української культури взагалі і музики зокрема, то все це стало б на потужні менеджерські рейки. Тоді, можливо, нашу музику знали би більше, глибше - у Європі, у цілому світі.", - Іван Небесний.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Композитори:Іван Небесний
|