| Стаття |
|
|
|
|
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
18 березня, вівторок
Поширити у Facebook
28 січня український композитор Леонід Грабовський відсвяткував 90–річчя. Нині його твори виконуються в Україні й за кордоном, зокрема в США, де митець проживає з 1990–х років. У Штатах композитор бере участь у проєктах, що мають на меті популяризацію нової української музики.
Цьогоріч на Ukrainian Contemporary Music Festival, що пройде 13-15 березня в Нью-Йорку, прозвучать три твори Леоніда Грабовського. Пропонуємо дізнатися більше про фестиваль і музику композитора, що буде виконуватися.
Про фестиваль
Ukrainian contemporary music festival (Нью-Йорк) — єдиний щорічний фестиваль у Північній Америці, що популяризує нову українську музику. Він заснований у 2020 році музикологинею Лією Бетстоун, кларнетистом і композитором Глібом Канасевичем та піаністом і музикологом Джеймсом Науманном.
Як зауважили оглядачі New York Times Джошуа Бароне та Закарі Вулф, «саме існування фестивалю завжди слугувало запереченням путінських тверджень про неіснування реальної української культури».
За словами Лії Бетстоун, на створення UCMF її надихнуло дослідження української музики після Революції гідності. «То був момент вивільнення від пострадянської спадщини, — пише музикологиня в статті для Harvard Ukrainian Research Institute. — Українські музиканти скористалися цією можливістю, щоб відтворити національну культуру та по-сучасному переформатувати її».
Цьогорічна едиція фестивалю має назву «Letters and Notes: A celebration of Music and Literature».
Мета проєкту — привернути увагу американського суспільства до української літератури, а також показати, як взаємодіють слово й музика в українській культурі.
Ідея поєднання музичного й літературного мистецтв на фестивалі з’явилася після того, як російські ракетні удари зруйнували харківську друкарню «Фактор-Друк» у травні 2024 року.
В анотації до фестивалю Бетстоун пише: «Ми тісно пов’язуємо українську музику зі словом. Тож ми знали, що нам потрібно використати фестиваль, щоб виокремити українських письменників також».
Два твори Грабовського, що звучатимуть у концертних програмах, написані на тексти українських авторів. Це цикли для голосу та камерного ансамблю «Пастелі» (1964) на вірші Павла Тичини та «І буде так» (1993) на тексти Миколи Воробйова. Також звучатиме твір «На незабудь Елізі» (1988) для фортепіано.
«Мені поталанило читати українське»: літературні впливи Грабовського
Чимала кількість творів Грабовського натхнена літературою, якою він захоплювався ще з дитинства.
«У школі мені ще поталанило. Моїм учителем української літератури був батько нинішнього академіка Володимира Моренця — поет Пилип Моренець. Треба зазначити, що саме тоді міністром освіти був Павло Тичина. Тож українська і російська мови та літератури побутували на паритетах. Тому нас Пилип Григорович встиг познайомити з ранніми творами Тичини і Рильського», — пригадував композитор в інтерв’ю для журналу «Музика».
Постійне перебування у колах українських інтелектуалів, зокрема літераторів, було важливим для творчого становлення Грабовського. Так, він контактував з Іваном Дзюбою, Іваном Світличним, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським та іншими авторами.
Композитор пригадує: «Одним із центрів тяжіння було легендарне помешкання Сергія Параджанова, де взаємно запізналися багато наших митців того часу».
Нові творчі ідеї народжувалися зокрема в спілкуванні з поетами. «Найближчими за естетикою», як відзначає сам композитор, стали для нього тексти його сучасників Миколи Воробйова та Михайла Григоріва, з якими митець познайомився у 1970–х. Композитор розповів:
«Не можу точно пригадати, за яких обставин я зустрівся вперше з Воробйовим і Григорівим. Пам’ятаю, як останній сказав мені, що Воробйов (вже тоді!) мав у доробку 7000 віршів. Я, на той час уже трохи знайомий з модерною поезією, одразу був вражений непересічними образними системами авторів. Григорів виявив неймовірну чутливість до музики. Він так глибоко сприйняв один з моїх найрадикальніших на той час творів, що через день чи два приніс есей-фантазію, навіяну враженням від нього. На превеликий жаль, цей есей не зберігся у вирі тодішніх кагебістських переслідувань, особливо — після операції “Блок” 1972 року з допитами та арештами».
«І буде так»
Першим на фестивалі звучатиме цикл «І буде так». Грабовський створив його на початку свого перебування в США. Разом з групою українських музикантів в еміграції він, за власними словами, «знаходив притулок» в Українському Інституті Америки (Мангеттен). «Всі наполегливо працювали над розв’язанням проблеми фахової інтеграції в художнє та концертне життя Нью-Йорка», — розповідає композитор.
Твір написано на замовлення нью-йоркського ансамблю нової музики «Continuum». Окрім перформансів колективу, музика Грабовського звучала на авторських концертах за підтримки Українського інституту Америки, а також виконувалась у Julliard School. Прем’єра «І буде так» відбулася в рік його написання у Штатах.
В основу твору покладено вісім поем Миколи Воробйова.
«Його творчість багата на загадкові натяки, алегорії, описи інших світів та всесвітів, що їхнє існування автор усвідомлював. Деякі літературознавці вважають цього чільного поета Київської школи “українським народним сюрреалістом”. Твори взяті з його книги “Верховний голос”. Це один з найсильніших творів у його доробку <…> Мені йшлося про те, аби передати музикою дух його поезії, і, гадаю, мені це вдалося», — розповідає композитор.
На момент написання циклу Грабовський уже створив метод алгоритмічної композиції, якою послуговувався з кінця 1960-х років і яка є визначальною для його стилю дотепер. Однак у вокальному циклі він не вдавався до алгоритмів; натомість — застосовував прийоми сонористики, до яких звертався у своїй творчості з середини 1960-х років.
«Техніки, які я використовував, виходили з образних асоціацій, породжених поезією Воробйова. В «І буде так» задіяні досить прості аспекти дванадцятитонової техніки (як у першій частині). Я поєдную їх з модальним принципом моментами тональності. Що стосується сонористичних ефектів у творі, то тут можна говорити скоріше про використання вишуканої колористики з додаванням специфічних синтезаторних тембрів та гри на струнах фортепіано», — коментує композитор.
Цьогоріч твір прозвучить в інтерпретації виконавців нової музики TAK Ensemble. Грабовський редагував оригінальну партитуру, додавши в склад флейту та розширивши партію перкусії.
«Виконання цього твору ансамблем — це справжня колаборація між поколіннями. Молодий багатообіцяючий ансамбль включає музику легендарного композитора (що нині у своїх 90-х) у свій репертуар. Ба більше, це важлива крос-культурна співпраця. Попри назву, співзвучну до українського слова, TAK — не український ансамбль. Проте вони вчаться не лише виконання музики українських композиторів, а й українського слова через поезію Воробйова. Це і є реалізація наших цілей», — розповідає Лія Бетстоун.
Про твір «Пастелі», що також звучатиме на фестивалі, можна прочитати у нашому матеріалі. Твір «На незабудь Елізі» Грабовський написав в еміграції до Москви для дружини композитора Вірка Балея — піаністки Елісси Штюц-Стац. Цьогоріч його виконуватиме композитор-клавішник Форрест Еймголд.
Після тривалої перерви, врешті повністю компʼютеризувавши свій метод алгоритмічної композиції, Леонід Грабовський продовжує писати музику. Втім, більшість нових творів, написаних за останнє десятиліття, ще не були виконані. Наразі в програмах концертів представлено здебільшого його ранні роботи. Зокрема й на Ukrainian Contemporary Music Festival цьогоріч звучатимуть твори, написані 60 і 30 років тому. Хочеться сподіватися, що, слідуючи цій тенденції, і найновіші композиції Грабовського скоро будуть почуті.
Автор: Вікторія Майсун
Джерело: theclaquers
|