Маестро, поцілований Богом | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Маестро, поцілований Богом
Поліщук Тетяна
Шевченко Юрій Валентинович
Маестро, поцілований Богом
1 вересня відомий композитор Юрій Шевченко (1953 - 2022 рр.) святкував би ювілей, але не судилося...
1 вересня 2023, п'ятниця
Поширити у Facebook

23 березня 2022 р. на 69-му році життя пішов у засвіти Юрій Валентинович, але його музика й досі лунає на концертах у фільмах та виставах. Шевченко був автором симфонічних, камерних творів, музики до радіовистав, кінострічок і мультфільмів, балетів, опер.

Член-кореспондент НАМ України, Національної спілки композиторів України, дев'ятиразовий лауреат театральної премії «Київська пектораль», лауреат мистецьких премій ім. Михайла Вериківського, Миколи Лисенка, премії «Київ» ім. Артемія Веделя, премії ім. Віктора Косенка за твори для дітей та юнацтва.

Маестро творив власний оригінальний контент, написавши музику до понад 200 вистав! Його музика вічна! Його твори й досі роблять наш світ світлішим і кращим...


“НАВІТЬ ПОЛОВИНУ ДНЯ НЕ МОЖУ ПРОСИДІТИ БЕЗ ДРАЙВУ, ЯКИЙ ДАЄ МУЗИКА”

Як народжується музика? В одному інтерв’ю Юрій ШЕВЧЕНКО розповідав про свою “творчу кухню”:

“У роботі над виставою важливо вміти слухати один одного. Творча команда має бути хором - органічно звучати. І я, як композитор, маю у цьому хорі свою партію. Не виділяючись серед усіх треба зробити так, щоб мій голос чули. Знаєте, одна з проблем композитора, який пише музику до вистав драматичного театру – залучити оркестр до запису музики.

Я написав музику приблизно до 200 вистав, але 80% матеріалу зробив на комп’ютері та синтезаторі. Перш за все, це впиралося у фінанси. Бо записувати музики з оркестром – дорого. Не кожен театр може собі це дозволити. Власне у “живий театр” я потрапив через радіотеатр. Одна з переваг роботи театрального композитора – нічого не повторювати. Навіть зважаючи на десятки, сотні
написаних партитур до вистав...

Я ніколи не відмовлявся від різних пропозицій, мені все було цікаво спробувати – інколи доводилося писати й дитячі пісеньки, музику для оркестру народних інструментів, й естрадні пісні. Створення музики мені приносить величезну насолоду. Буває, що втомлююсь, коли займаюся відразу декількома проєктами, але навіть половину дня не можу просидіти без драйву, який дає музика, не можу – чогось не вистачає, хочеться знову кудись бігти,  щось комусь показувати…Наприклад, субкультура Львова початку XX століття стала основою для цілого циклу батярських пісень”...


Знаковий твір Ю. Шевченка “Ми Є!” - парафраз на мелодію М. Вербицького (Гімну України) для скрипки і струнного оркестру був написаний композитором під час Революції Гідності, а Юрій Валентинович був її активним учасником. Нині часто “Ми Є!” виконується на різних концертах, а коли цей твір лунає за кордоном, то публіка не стримує емоцій і вигукує: ”Браво! Слава Україні!”...

***

Про композитора згадують друзі, колеги, музикознавці.

“ТАКІ ОСОБИСТОСТІ, ЯК ЮРІЙ ШЕВЧЕНКО, НАРОДЖУЮТЬСЯ РАЗ НА СТО РОКІВ”

Вікторія МУРАТОВА, музикознавиця, журналістка:
-Маестро був неймовірним музикантом, поцілований Богом, композитор, майстер, мелодист. А ще – чоловік, батько, дідусь...Такі особистості, як Юрій Шевченко, народжуються раз на сто років.


Це була людина колосальної ерудиції, він мав дивовижне почуття гумору, гуртував навколо себе творчі особистості. Його творчість – вагома й непересічна в сучасній музичній історії. Щаслива доля багатьох композицій Юрія Шевченка, бо вони дарували радість меломанам України й світу, адже звучали в концертних залах, театрах, транслювалися по телебаченню й радіо.

“ВІН ПРИТЯГУВАВ ДО СЕБЕ РІЗНИХ ТВОРЧИХ ОСОБИСТОСТЕЙ”

Петро КАЧАНОВ, директор-художній керівник Київської опери на Подолі:
- Це була знакова особистість. Серед сучасних композиторів, які співпрацювали з нашим театром. Юрія Шевченка поважали й цінували всі, хто мав щастя з ним спілкуватися.


У нашому театрі були поставлені два твори цього чудового композитора. Балет “Бармалей та Айболить” (2011 р.) - лібрето створили за мотивами творів Корнія Чуковського диригент Олексій Баклан та хореограф Віктор Литвинов. Тоді герої казки ожили завдяки феєричної музики маестро Шевченка. І ця вистава завжди відбувалася з аншлагами.

Нині афішу прикрашає опера “Король Дроздобород”(2018 р.). Авторами лібрето були Юрій Шевченко та Богдан Стельмах (за п’єсою Б. Стельмаха «Король Дроздобород» за мотивами казки братів Якоба та Вільгельма Грімм). Це унікальна опера, яка виконується красивою українською мовою, створена за законами сучасного глядацького сприйняття. Чудова музика Шевченка запам’ятається аріями-хітами, впізнаваними лейтмотивами, хорами, ансамблями, дуетами і навіть... оперним репом.

У режисера Дмитра Тодорюка вийшла видовищна і феєрично-театральна вистава, як захоплює глядачів сценічним драйвом. Головний адресат вистави – діти, які вперше знайомляться з оперою. Однак велике задоволення вона дарує і їхнім батькам. Бо наприкінці опери всі глядачі різного із задоволенням наспівують хіти - «Дроздобород» та «Чудасія», а потім після того, як публіка виходить із зали, і діти, і дорослі ще довго перебувають під враженням справжньої казки – веселої, дотепної і дуже доброї. А коли публіка співає під час вистави, то є найбільшим визнням для композитора...

Юрій Шевченко був великим мелодистом, а його талант дозволяв йому писати таку музику, яка відразу сприймається і запам'ятовується слухачами, а також на його вистави глядачі ходять по декілька раз.


До війни, десь за місяців вісім, у нас був план поставити у нашому театрі балет “Запорожець за Дунаєм”. Цю ідею підтримав чудовий диригент Володимир Кожухарь (світла пам’ять, бо 3 грудня 2022 р. цей легендарний маестро теж пішов у засвіти). Потім до цієї творчої ідеї долучилися хореограф Віктор Литвинов і балерина Тетяна Андреєва, які були постановниками резонансного шевченківського балету “За двома зайцями” у Національній опері  України.


Знаєте, після зустрічей з Юрієм Шевченком у мене було відчуття немов виростають крила. Він притягував до себе різних творчих особистостей. Музика до майбутнього балету “Запорожець за Дунаєм” вже була написана композитором. У Національній філармонії, на одному з концертів, музикантами симфонічного оркестру під орудою Володимира Кожухаря, були представлені кілька частин цього нового твору Юрія Валентиновича.

Втім, повномасштабна війна, яку на нашу землю принесли російські загарбники, поламала плани, але я впевнений, що мрію Шевченка, коли відбудеться наша перемога, ми обов’язково здійснімо.

Маестро був привітним, щирим, гарним чоловіком, дуже доброзичливим і ніколи не хворів на “зіркову хворобу”, хоча був знаною і популярною особистістю. Про Шевченка ніколи ніхто нічого не говорив поганого. Його музику високо цінували як слухачі, так і музичні критики. Його поважали колеги й обожнювала публіка. Це був високоінтелігентний чоловік і прекрасний композитор.

“ЮРІЙ БУВ НАДЗВИЧАЙНО СВІТЛОЮ ЛЮДИНОЮ”

Віктор ЛИТВИНОВ, балетмейстер Національної опери України:
- Важко говорити про Юрія у минулому часі. Він був моїм другом. А познайомилися ми не в Києві, а під час гастролей у Канаді. Нагадаю, багато років Шевченко плідно співпрацював з канадським танцювальним колективом “Шумка” з м. Едмонтон (Канада). Балети “Катруся”,“Перун”,“Сіндерела”, фольклорна сюїта “Пори року” були створені для цього колективу, й сприяли успіху концертних турів“Шумки” не тільки по Канаді, а й у США та у Китаї.


Саме в місті Едмонтон відбулася наша перша зустріч з Юрою. Він писав музику для “Шумки”, а я, як хореограф, втілював постановки. Ми активно співпрацювали тоді з диригентом Сергієм Мальованим. Так склалось, що раз на два - три роки народжувалась нова творча робота.

Його балет ”Те, що приніс вітер...”, де я виступав, як балетмейстер, був представлений на міжнародному фестивалі сучасної хореографії в м. Оттава, Канада і отримав чимало схвальних відгуків. У 2016 в м. Едмонтон (Канада) з успіхом відбулася ще одна прем’єра танцювального колективу “Шумка” - балет "Кобзар"...


У Київській опері на Подолі багато років з аншлагами йшов його балет “Бармалей та Айболить”, який я теж поставив....

На сцені Національної опери України я мав величезну радість поставити балети Юрія Шевченка: "Буратіно та Чарівна Скрипка" (2007 р.) та "За двома зайцями" (2017 р.) за мотивами однойменної п’єси Михайла Старицького (автор ідеї та лібрето ─ балерина Тетяна Андреєва, сценограф Сергій Маслобойщиков).


Нині на музику Шевченка йде балет “Пригоди Піноккіо”(за мотивами однойменної казки Карло Коллоді). Цьогоріч планується прем’єра опери “Кіт у чоботях”, яку ставитиме режисерка Оксана Тараненко. Про це за життя мріяв Юра...

Він був надзвичайно світлою людиною, з гарною посмішкою, яку не можна забути. Його доброта і світло відчувається в його музиці. Це був високопрофесійний композитор, чудовий мелодист... Мав багато творчих планів, але пандемія ковіду вкоротила його життя. Новина, що Юра  помер - мене  приголомшила. Досі не можу змиритися з тим, що ніколи не почую його голос. Шкода, що смерть забирає кращих....

“МУЗИКА ШЕВЧЕНКА ПРОДОВЖУЄ ЙОГО ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ”

Валентина КУЗИК, музикознавиця:

-Юрій Шевченко був винятковим композитором. Він завжди знав і пам’ятав, що музика повинна бути орієнтована на людей, на слухача, торкатися мільйонів сердець. Це – на першому плані.


Самовираження авторське для нього було досить важливим, про що свідчить професійний рівень його композиторського письма, але не домінуючим над творчою думкою митця. Це мало кому вдається. Адже кожен митець орієнтований мислити себе як генія, – проти психології творчості не підеш.

На мою думку, Юрій Шевченко своєю музикою і постав як геній, не афішований, не прорекламований, а звернений усім серцем до людей. Тому так люблять виконавці багатьох країн світу грати його музику. І сьогодні музика Шевченка продовжує його життя в українській культурі.

Твори Юрія Шевченка звучатимуть вічно, доводячи, що смерті немає, коли є Музика!




Автор: Тетяна Поліщук
Композитори:Юрій Шевченко
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук



Інші:

ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
301.jpg