«Орея»: найнезвичайніший хор України | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Орея»: найнезвичайніший хор України
Житомирська академічна хорова капела
Вацек Олександр
«Орея»: найнезвичайніший хор України
25 січня, четвер

«У 17-18 років я разом з друзями співав під гітару для дівчат, копіював “Бітлів”. Вступив у Вінницький педінститут, на музичний факультет. І з усього, що там вивчалося, я найбільше не міг терпіти хор», - ось так розповів про початок свого творчого шляху художній керівник і диригент хорової капели «Орея» Житомирської обласної філармонії Олександр Вацек.



Неочікуване зізнання засновник і керівник найуспішнішого хору України зробив журналістам під час антракту в Кіровоградській обласній філармонії. «Орея» приїхала до нашого міста у вівторок, 16 січня, й дала лише один концерт у рамках фестивалю хорового мистецтва «Різдвяні передзвони».

– Хор – це чи не найнудніша музика, люди стоять на сцені протягом усього концерту й співають. І мені дуже хотілося якось це становище змінити, зробити виступ жвавішим, цікавішим, встановити контакт із залом. І щойно я отримав змогу створити власний колектив, почав експериментувати. Так і з’явилася «Орея», - продовжив Вацек.

За мірками академічного хору, «Орея» – невеликий колектив, у ньому близько 30 учасників. Але перед кожним із них стоїть нетривіальне завдання: артисти під час концерту пересуваються залою, розігрують невеличкі сценки, тупочуть ногами й навіть акомпанують на простих музичних інструментах (барабан, трикутник). І в той самий час співають. Кожна композиція – своєрідна історія. Разом з тим деякі члени хору навіть не мають музичної освіти.

– Головне – побачити в людині іскру, талант. Більшість хористів я набирав серед студентів музичних училищ і коледжів. У цих коледжах іноді не найкраща освіта, але в них працюють викладачі, що вміють розпізнавати талант. Він може проявитися в голосі, в артистизмі, в манері рухатися. Часто такі особливості залишаються поза увагою в консерваторіях (і тому, до речі, я часто відмовляю студентам і випускникам консерваторій, не беру їх у хор), але я знаю, як їх розкрити, застосувати у виступі. Щоб співати в «Ореї», людина має не тільки володіти голосом, вона повинна бути справжнім артистом, співати різними мовами, вміти налаштовуватися на різні жанри – українська пісня, духовна музика, сучасна популярна музика, джаз.

Багатогранність репертуару глядачі побачили на концерті. Перше його відділення було повністю присвячене українській духовній музиці – колядкам і щедрівкам. Деякі були в досить неочікуваній обробці – наприклад, «Коляда» авторства Поклада звучала в супроводі африканського барабану. У другій частині концерту хор, а разом із ним і глядачів у буквальному сенсі носило всім світом. Церковні хорали різних європейських країн змінювалися на різдвяні пісні, а ті – на сучасні композиції. Таку стрімку зміну жанрів Олександр Вацек справедливо називає калейдоскопом.

– За 30 років існування «Орея» напрацювала репертуар із сотень композицій. Але виокремити якусь одну або декілька як улюблені я не можу. От ви можете сказати, котрого зі своїх дітей любите більше? Так і з композиціями. Я часто відмовляюся брати в роботу твори навіть видатних композиторів, призначені для хору, але, як ви бачили, можу взятися за якусь сучасну пісню – ту ж River of Dreams Біллі Джоела. Композиція має мене зачепити, пробудити певні почуття. Якщо взятися за неї, але не відчувати, це буде мертве творіння. Кожну пісню я й мої хористи пропускаємо через себе, збагачуємо емоціями. Як після цього вибрати улюблену?

Цього разу «Орея» завітала до Кропивницього з новою програмою, досить значна частина творів звучала для глядачів вперше. До речі, спостерігати було дуже цікаво не лише за дійством, яке створювали артисти, а й за самим диригентом. В Олександра Вацека дуже своєрідна манера диригування, у чомусь схожа на роботу театрального суфлера. Іноді, дивлячись на нього, навіть думалося: ймовірно, у цій надзвичайно рухливій людині живе непоганий актор. До того ж Олександр взяв на себе роль ведучого й розповідав цікаві факти про кожну з композицій. Деякі з цих розповідей вражали не менше за самі твори:

– У 2015 році в Парижі стався теракт, у результаті якого загинуло 150 людей. Серед них була студентка Наомі Гарсія. Вона співала в студентському хорі. Хор мав репетицію наступного дня після теракту, на неї прийшли всі. На дівчину чекали деякий час, а потім прийшла страшна звістка – хористка загинула. Кілька годин хор мовчав, а потім один із хористів почав розучувати композицію. До нього поступово долучилися інші. Ця композиція називається Let my Love be Heard – «Нехай моє кохання буде почуто».

Наприкінці розмови Олександр Вацек подякував глядачам Кропивницього за теплий прийом і оплески. А їх було багато! Зала філармонії була майже повна, і – приємний факт – серед глядачів було багато дітей і молоді.

– Насправді я дуже люблю приїжджати у ваше місто, – зізнається диригент «Ореї».  - Ми неодноразово брали участь у «Різдвяних передзвонах» і з задоволенням приймемо запрошення на наступні. «Орея» об’їздила весь світ, але виступати перед рідною публікою завжди приємніше. А кіровоградська – тепер уже кропивницька – публіка завжди була щедрою на овації. Бажаю вам і надалі залишатися такими ж гостинними.


Автор: Вікторія Барбанова
Фото: Олег Шрамко
Колективи: Житомирська академічна хорова капела "Орея"
Диригенти: Олександр Вацек
Концертна організація: Житомирська обласна філармонія
Джерело: Україна-Центр



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
Українські "Варіації" у Скандинавії
Вуличним музикантам у Львові заборонили виступати без дозволів. Як все працює на практиці?
Чого найбільше боявся Фридерик Шопен?
Дует батька і сина Бочеллі
Музика пам'яті
Класична музика в контексті реклами і маркетингу
Вересень: творчий пошук ідей
Дні музики Мирослава Скорика у Львові
Мирослав Скорик і музика Львова
Кістки та фрески: про що мовчать стіни Львівського органного залу
З любов’ю, Скорик
Принц піаністів
Які фестивалі потрібні та де їх проводити?
Під звуки піаніно: юний принц Джордж займатиметься балетом
Покинуті фортепіано і роялі у дивних світлинах
Бах для ...корів
Клуб композиторів
Яна Тойбер показала удивительный мир балерин
Українські примадонни в музиці
190 років з дня народження Міхала (Михайла) Адамовича Завадського (1828-1887) – відомого польського і українського композитора, піаніста, педагога
Як створюється опера: від задуму до виходу на сцену
Вражаючий звук і кількасотрічні музичні інструменти: Чому Закарпаття називають органним краєм
Міжгалактичний арт-проект музика для прибульців
Уродженець Кременця, який врятував Карнегі-Холл
Класична музика в суді. А чому б ні?
Ще одна причина записати дитину на фортепіано
Марко Р.Стех: Творчість Василя Барвінського виявилася могутнішою від кремлівського диктату
Мирослав Скорик. Інтелігентний бешкетник
Сто великих украинцев - Сергей Михайлович Лифарь
      © 2008-2018 Music-review Ukraine