Мирослав Скорик і музика Львова | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Мирослав Скорик і музика Львова
Академічний камерний оркестр
Бурко Сергій
Дика Ніна Орестівна
Скорик Мирослав Михайлович
Мирослав Скорик і музика Львова
«ДНІ МУЗИКИ МИРОСЛАВА СКОРИКА У ЛЬВОВІ»
25 вересня 2018, вівторок

В сузір’ї ювілейних святкувань 80-річчя Маестро Мирослава Скорика в Україні і в усьому світі, безперечно, знаковим залишиться фестиваль «ДНІ МУЗИКИ МИРОСЛАВА СКОРИКА У ЛЬВОВІ».

Хода фестивалю тривала від 14 – до 19 вересня 2018 року. Концертний зал імені С. Людкевича Львівської обласної філармонії вщент переповнений слухачами, приємно подивляв творчою атмосферою. Насичена і багатогранна панорама концертних програм впродовж чотирьох вечорів привертала увагу широкого кола слухачів, де з-поміж шанувальників знані художники, композитори, поети, диригенти, архітектори, письменники, адвокати, скульптори, професори, творча молодь.

Для любителів камерної музики залишиться незабутнім концертний вечір «Мирослав Скорик і музика Львова». У пошуку нових вражень та нових незабутніх емоцій для всіх учасників і слухачів третього фестивального вечора панівною залишалася «львівська атмосфера». Духовно-інтелектуальний простір Львова, міста, такого дорогого серцю Ювілянта, де примхливі абриси дахів, вежі храмів, церков зачаровують, де «…кожен будинок особливий і неповторний, в кожному втілений якийсь свій стиль, і він дихає тим часом, коли був збудований», де кожен камінчик львівської бруківки повняться таємничими спогадами, - творили камерно-інструментальні полотна яскравих представників львівської композиторської школи - Миколи Колесси, Анатолія Кос-Анатольського, Віктора Камінського, Мирослава Скорика, Олександра Козаренка у виконанні Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» (диригент – Сергій Бурко). Ведуча вечора - Софія Іванова.

Чільне місце було відведено презентації компакт-диску «Музика Львова» (мистецький керівник проекту та головний диригент оркестру – Сергій Бурко; керівник-концертмейстер – Володимир Дуда; анотації - доктор мистецтвознавства Любов Кияновська; звукорежисер – Маркіян Дрібнюк).

Запропоновані слухачам твори львівських композиторів ХХ століття - М. Колесси, А. Кос-Анатольського, М. Скорика, В. Камінського, С. Людкевича завдячуючи вишуканій манері письма і витонченості звукової виражальності, творять неповторну ауру старовинного міста Лева.

Концертна програма третього дня фестивалю розпочалася виконанням трьох «Фантазій» з «Львівської лютневої табулатури». Провадячи активну дослідницьку діяльність, Мирослав Скорик, віднайшовши у архівах Львівського університету львівську табулатуру, створену ще у XVI столітті для лютні, розшифрував і здійснив обробку для камерного оркестру та ансамблів. Особлива аура вишуканості і натхненності вирізняла інтерпретацію цих невеличких, але дуже ефектних п’єс.

Карпатський колорит Сюїти «В горах» славетного Миколи Колесси (1903-2006), написаний композитором в 1971 р. для камерного оркестру Львівської консерваторіі, зачарував винятковою просвітленістю і піднесеністю настрою у всіх частинах (Allegro moderato\ Adagio\ Allegro giocoso).

Епічною і дещо тривожною атмосферою вразила Пасакалія (до слова - це останній твір композитора) Анатолія Кос-Анатольського (1909-1983) із розкішним соло скрипки - Володимир Дуда.

Наступним номером концерту прозвучав камерно-інструментальний твір Віктора Камінського (нар. 1953) “Te Deum”, який ввів слухача у стан особливої філософсько-молитовної просвітленості стану душі. Щодо історії створення, то “Te Deum” – «Тебе, Бога, хвалимо», написаний в 1996 р. на замовлення керівника оркестру Сергія Бурка для виконання з нагоди 450-річчя Берестейської Унії (Львів) та згодом постав як центральна частина ораторії «Іду. Накликаю. Взиваю» на слова проповідей Митрополита Андрея Шептицького в поетичній обробці Ірини Калинець.

Звучання Партити №6 Мирослава Скорика (нар. 1938), написаної у 1995 році з орієнтацією і для знаменитого київського колективу Квартету імені Леонтовича, вразило багатством образно-емоційного забарвлення чотиричастинного циклу (Прелюдія. Пасакалія, Арія, Рондо).

Заключним номером програми постав твір Олександра Козаренка. «Sinfonia-estravaganza». Бурхливі оплески слухачів переповнили Концертний зал Львівської філармонії. «На біс» у виконанні камерного оркестру пролунала знаменита «Мелодія» Мирослава Скорика. Оваціями, стоячи, публіка вітала всіх учасників концерту.

Попереду – пора подальшого розквіту, народження геніальних мелодій, музичних полотен, творчих планів та проектів.

Ніна Дика (Львів, Україна),
кандидат мистецтвознавства (Dr. Ph),
доцент кафедри камерного ансамблю та квартету і
кафедри загального та спеціалізованого фортепіано
Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка


Автор: Ніна Дика
Колективи: Академічний камерний оркестр "Віртуози Львова"
Диригенти: Сергій Бурко
Композитори:Мирослав Скорик
Музикознавці: Ніна Дика
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії



Додати: Share on Facebook

Інші:

Всі - молодці!
Держава ігнорує театр і академічну музику
Конституційний суд взявся за культуру
Найгарніші концертні зали світу
Столичні театри в пошуках нових авторів і форм — напередодні нового театрального сезону
У Харківському театрі для дітей та юнацтва відбувся вечір пам'яті Ірини Губаренко
17 липня 1871 року народився відомий український композитор Філарет Колесса
Секрети Страдиварі
3 липня 1941 року народився видатний український скрипаль і диригент Богодар Которович
Уродженці Станиславова. Ірина Маланюк - українська та австрійська співачка з роду французьких герцогів
Чайковський і Україна. Частина 1 | Ніч у музеї
9-річна піаністка успішно представляє Луцьк на міжнародних конкурсах
Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
      © 2008-2018 Music-review Ukraine