Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
Полянський Олег
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
6 червня 2013, четвер

Головною подією цьогорічного фестивалю «Стравінський і Україна», до речі, ювілейного — десятого, став вечір балетів на музику Ігоря Стравінського. Протягом дев’яти фестивалів поціновувачі творчості відомого композитора тільки слухали його твори, а тепер отримали можливість їх побачити. Музику втілили у пластику артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського. Фото з сайту: http://vidomosti-ua.com

Це фактично перший театр в Україні, який поставив спектаклі за мотивами Стравінського. В репертуарі харків’ян є чотири балети — «Жар-Птиця», «Весна священна», «Петрушка» й «Орфей». Останній, щоправда, відновити неможливо: балетмейстер Ашот Асатурян, який 1991 року зробив хореографію, помер, а записів того часу нема. Решта ж балетів стоїть в основному репертуарі театру і має великий успіх у Харкові та на гастролях. «Жар-Птицю» і «Весну священну» харків’яни привезли до Луцька, де їм, як і на виступах у Франції, аплодували стоячи.

— Музика Стравінського складна, аритмічна, в ній мало мелодії. Її можна назвати «важкою» класикою. Тоді як закордонний глядач, як і наш, любить «легку» класику — Чайковського, Адамека, Верді, Пуччіні. Слухачі хочуть прийти в театр і розслабитися, відпочити. Під Стравінського не розслабишся. Тому, на жаль, не можна сказати, що Ігор Стравінський — один із найбільш затребуваних композиторів. Але це проблема не його музики, а сприйняття глядачів — їм треба готуватись слухати, бачити, розуміти, — зауважила художній керівник балету Світлана Коливанова.

— Так, це не музика мобільних телефонів, адже впізнавана класика «прижилась» на викликах мобільних, — продовжує завідувач відділу гастрольної діяльності театру Тарас Оніщенко. — Ми хочемо наблизити творчість Стравінського до сучасного розуміння. Мистецтво виступає містком між країнами і містами, заповнюючи ніші там, де не справляються політики.

Балет-казку «Жар-Птиця» композитор із Устилуга написав у 1910 році, прем’єра відбулась 25 червня у Парижі. В 1991-му балетмейстер Ашот Асатурян поставив спектакль у Харкові. Автора привабила екзотичність видовища, феєричність, поєднання різних шарів — похмурого потойбіччя, яскравої казки, народно-пісенної тематики.

Балет на одну дію «Весна священна» у 1998 році поставила балетмейстер Алла Рубіна. Стравінський завершував писати музику у Кларані в 1912 році. 29 травня 1913-го у театрі Єлисейських Полів відбулася прем’єра балету. Таким чином, через сто років після прем’єри балет «Весна священна» повертається на малу батьківщину. Композитор дав своєму балету підзаголовок — «Картини життя язичеської Русі». Постановка мала відтворити таємничий світ язичництва, рухи виконавців наближені до первісних пластичних символів — дівчата і хлопці граються, борються, виконують ритуальний і священний танці в період пробудження природи.

Загалом заходи у рамках X Музичного фестивалю «Стравінський та Україна» розписані на три тижні. 6 червня «Італійську сюїту» Ігоря Стравінського та сонату Дебюссі виконають видатний український піаніст, лауреат міжнародних конкурсів Олег Полянський і віолончеліст Кирило Родін із Москви.

17 червня, у день народження композитора, в обласному драмтеатрі відбудеться гала-концерт. На цей же день заплановане відкриття оновленої експозиції єдиного у світі музею Стравінського у відреставрованому будинку в Устилузі Володимир-Волинського району, де жив і працював митець. Як зауважив директор фестивалю Сергій Єфіменко, десять років триває відновлення садиби, яка вистояла дві війни, а постраждала від невдалої реконструкції у радянські часи.

Неграмотний ремонт спотворив помешкання композитора, та нарешті йому вдалося повернути первісний вигляд. Очікується, що у перспективі музей-садиба Ігоря Стравінського стане науково-дослідним, культурно-освітнім і туристично-рекреаційним осередком на Волині. Вже восени дослідник творчості композитора професор Лобанов із Санкт-Петербурга разом із вокальним ансамблем «Древо» (Київ) запропонував «реставрувати» музичний побут Устилуга початку XX століття, коли тут жив і творив Ігор Стравінський.


Автор: Ольга Юзепчук
Виконавці: Олег Полянський
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: vidomosti-ua.com



Додати: Share on Facebook

Інші:

Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
800.jpg