Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
Полянський Олег
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
6 червня 2013, четвер
Поширити у Facebook

Головною подією цьогорічного фестивалю «Стравінський і Україна», до речі, ювілейного — десятого, став вечір балетів на музику Ігоря Стравінського. Протягом дев’яти фестивалів поціновувачі творчості відомого композитора тільки слухали його твори, а тепер отримали можливість їх побачити. Музику втілили у пластику артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського. Фото з сайту: http://vidomosti-ua.com

Це фактично перший театр в Україні, який поставив спектаклі за мотивами Стравінського. В репертуарі харків’ян є чотири балети — «Жар-Птиця», «Весна священна», «Петрушка» й «Орфей». Останній, щоправда, відновити неможливо: балетмейстер Ашот Асатурян, який 1991 року зробив хореографію, помер, а записів того часу нема. Решта ж балетів стоїть в основному репертуарі театру і має великий успіх у Харкові та на гастролях. «Жар-Птицю» і «Весну священну» харків’яни привезли до Луцька, де їм, як і на виступах у Франції, аплодували стоячи.

— Музика Стравінського складна, аритмічна, в ній мало мелодії. Її можна назвати «важкою» класикою. Тоді як закордонний глядач, як і наш, любить «легку» класику — Чайковського, Адамека, Верді, Пуччіні. Слухачі хочуть прийти в театр і розслабитися, відпочити. Під Стравінського не розслабишся. Тому, на жаль, не можна сказати, що Ігор Стравінський — один із найбільш затребуваних композиторів. Але це проблема не його музики, а сприйняття глядачів — їм треба готуватись слухати, бачити, розуміти, — зауважила художній керівник балету Світлана Коливанова.

— Так, це не музика мобільних телефонів, адже впізнавана класика «прижилась» на викликах мобільних, — продовжує завідувач відділу гастрольної діяльності театру Тарас Оніщенко. — Ми хочемо наблизити творчість Стравінського до сучасного розуміння. Мистецтво виступає містком між країнами і містами, заповнюючи ніші там, де не справляються політики.

Балет-казку «Жар-Птиця» композитор із Устилуга написав у 1910 році, прем’єра відбулась 25 червня у Парижі. В 1991-му балетмейстер Ашот Асатурян поставив спектакль у Харкові. Автора привабила екзотичність видовища, феєричність, поєднання різних шарів — похмурого потойбіччя, яскравої казки, народно-пісенної тематики.

Балет на одну дію «Весна священна» у 1998 році поставила балетмейстер Алла Рубіна. Стравінський завершував писати музику у Кларані в 1912 році. 29 травня 1913-го у театрі Єлисейських Полів відбулася прем’єра балету. Таким чином, через сто років після прем’єри балет «Весна священна» повертається на малу батьківщину. Композитор дав своєму балету підзаголовок — «Картини життя язичеської Русі». Постановка мала відтворити таємничий світ язичництва, рухи виконавців наближені до первісних пластичних символів — дівчата і хлопці граються, борються, виконують ритуальний і священний танці в період пробудження природи.

Загалом заходи у рамках X Музичного фестивалю «Стравінський та Україна» розписані на три тижні. 6 червня «Італійську сюїту» Ігоря Стравінського та сонату Дебюссі виконають видатний український піаніст, лауреат міжнародних конкурсів Олег Полянський і віолончеліст Кирило Родін із Москви.

17 червня, у день народження композитора, в обласному драмтеатрі відбудеться гала-концерт. На цей же день заплановане відкриття оновленої експозиції єдиного у світі музею Стравінського у відреставрованому будинку в Устилузі Володимир-Волинського району, де жив і працював митець. Як зауважив директор фестивалю Сергій Єфіменко, десять років триває відновлення садиби, яка вистояла дві війни, а постраждала від невдалої реконструкції у радянські часи.

Неграмотний ремонт спотворив помешкання композитора, та нарешті йому вдалося повернути первісний вигляд. Очікується, що у перспективі музей-садиба Ігоря Стравінського стане науково-дослідним, культурно-освітнім і туристично-рекреаційним осередком на Волині. Вже восени дослідник творчості композитора професор Лобанов із Санкт-Петербурга разом із вокальним ансамблем «Древо» (Київ) запропонував «реставрувати» музичний побут Устилуга початку XX століття, коли тут жив і творив Ігор Стравінський.


Автор: Ольга Юзепчук
Виконавці: Олег Полянський
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: vidomosti-ua.com



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
800.jpg