Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
Полянський Олег
Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського
6 червня 2013, четвер

Головною подією цьогорічного фестивалю «Стравінський і Україна», до речі, ювілейного — десятого, став вечір балетів на музику Ігоря Стравінського. Протягом дев’яти фестивалів поціновувачі творчості відомого композитора тільки слухали його твори, а тепер отримали можливість їх побачити. Музику втілили у пластику артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

Харківський театр опери та балету привіз до Луцька постановки Ігоря Стравінського. Фото з сайту: http://vidomosti-ua.com

Це фактично перший театр в Україні, який поставив спектаклі за мотивами Стравінського. В репертуарі харків’ян є чотири балети — «Жар-Птиця», «Весна священна», «Петрушка» й «Орфей». Останній, щоправда, відновити неможливо: балетмейстер Ашот Асатурян, який 1991 року зробив хореографію, помер, а записів того часу нема. Решта ж балетів стоїть в основному репертуарі театру і має великий успіх у Харкові та на гастролях. «Жар-Птицю» і «Весну священну» харків’яни привезли до Луцька, де їм, як і на виступах у Франції, аплодували стоячи.

— Музика Стравінського складна, аритмічна, в ній мало мелодії. Її можна назвати «важкою» класикою. Тоді як закордонний глядач, як і наш, любить «легку» класику — Чайковського, Адамека, Верді, Пуччіні. Слухачі хочуть прийти в театр і розслабитися, відпочити. Під Стравінського не розслабишся. Тому, на жаль, не можна сказати, що Ігор Стравінський — один із найбільш затребуваних композиторів. Але це проблема не його музики, а сприйняття глядачів — їм треба готуватись слухати, бачити, розуміти, — зауважила художній керівник балету Світлана Коливанова.

— Так, це не музика мобільних телефонів, адже впізнавана класика «прижилась» на викликах мобільних, — продовжує завідувач відділу гастрольної діяльності театру Тарас Оніщенко. — Ми хочемо наблизити творчість Стравінського до сучасного розуміння. Мистецтво виступає містком між країнами і містами, заповнюючи ніші там, де не справляються політики.

Балет-казку «Жар-Птиця» композитор із Устилуга написав у 1910 році, прем’єра відбулась 25 червня у Парижі. В 1991-му балетмейстер Ашот Асатурян поставив спектакль у Харкові. Автора привабила екзотичність видовища, феєричність, поєднання різних шарів — похмурого потойбіччя, яскравої казки, народно-пісенної тематики.

Балет на одну дію «Весна священна» у 1998 році поставила балетмейстер Алла Рубіна. Стравінський завершував писати музику у Кларані в 1912 році. 29 травня 1913-го у театрі Єлисейських Полів відбулася прем’єра балету. Таким чином, через сто років після прем’єри балет «Весна священна» повертається на малу батьківщину. Композитор дав своєму балету підзаголовок — «Картини життя язичеської Русі». Постановка мала відтворити таємничий світ язичництва, рухи виконавців наближені до первісних пластичних символів — дівчата і хлопці граються, борються, виконують ритуальний і священний танці в період пробудження природи.

Загалом заходи у рамках X Музичного фестивалю «Стравінський та Україна» розписані на три тижні. 6 червня «Італійську сюїту» Ігоря Стравінського та сонату Дебюссі виконають видатний український піаніст, лауреат міжнародних конкурсів Олег Полянський і віолончеліст Кирило Родін із Москви.

17 червня, у день народження композитора, в обласному драмтеатрі відбудеться гала-концерт. На цей же день заплановане відкриття оновленої експозиції єдиного у світі музею Стравінського у відреставрованому будинку в Устилузі Володимир-Волинського району, де жив і працював митець. Як зауважив директор фестивалю Сергій Єфіменко, десять років триває відновлення садиби, яка вистояла дві війни, а постраждала від невдалої реконструкції у радянські часи.

Неграмотний ремонт спотворив помешкання композитора, та нарешті йому вдалося повернути первісний вигляд. Очікується, що у перспективі музей-садиба Ігоря Стравінського стане науково-дослідним, культурно-освітнім і туристично-рекреаційним осередком на Волині. Вже восени дослідник творчості композитора професор Лобанов із Санкт-Петербурга разом із вокальним ансамблем «Древо» (Київ) запропонував «реставрувати» музичний побут Устилуга початку XX століття, коли тут жив і творив Ігор Стравінський.


Автор: Ольга Юзепчук
Виконавці: Олег Полянський
Концертна організація: Волинська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Джерело: vidomosti-ua.com



Додати: Share on Facebook

Інші:

Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
Час сміливих, зухвалих, талановитих...
Музикант і громадянин на всі часи
«Травіата» — подорож у часі
Viva, Пуччіні!
Магічна трембіта, дзвінка зозулька та інші українські музичні інструменти, які мають особливий характер та колорит
Бетховен присвятив коханій "Місячну сонату"
Класична музика покращує серцебиття
Сміливі ініціативи Одеської опери
МАЙСТЕР ТРИ РОКИ ШУКАВ У КАРПАТАХ ЯЛИНУ, ЩОБ ЗРОБИТИ З НЕЇ СКРИПКУ
Уроки доброти
Легенды и были Одесской филармонии
Композитори пишуть спеціально для неї
Учитель Давида Ойстраха: "Деточка, сыграй мне эту фразу, как вкусный борщ"
Соломія Крушельницька в образі Аїди на фото 1900 року
Патрік Генрі Хьюз: незрячий хлопець, який став віртуозним музикантом
Київський король світового фортепіано
Як вибрати музичну школу і не помилитися?
      © 2008-2018 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
800.jpg