«Секрети переломлення сонячного променя» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Секрети переломлення сонячного променя»
«Секрети переломлення сонячного променя»
19 липня Валентин Бібік (1940-2003 рр.) відмічав би день народження
19 липня 2023, середа
Поширити у Facebook

Творча спадщина цього видатного українського композитора складає понад 150 творів!

Це великі камерні, симфонічні та вокально-симфонічні композиції.

На жаль, із них надруковано дуже мало, а виконують його твори ще рідше.

-Його стиль загалом надзвичайно ориґінальний, - згадує композитор Олександр ЩЕТИНСЬКИЙ. - Рідко знайдеш у нас композитора із таким індивідуальним письмом, як у Бібіка. Валентин Савич пішов назустріч аванґарду, але поставився до нього дуже вибірково, взявши лише те, що йому було близьке.

Його не цікавили винаходи додекафоністів і, тим більше, мультисеріялістів, оскільки у власній музиці він покладався не на технічний розрахунок, а передусім на інтуїцію і свою виняткову музикальність — природне відчуття органічности звукової матерії та пропорцій у побудові форми.

Експресивні мелодичні лінії, щільні поліфонічні сплетіння, напружені темброві «плями» стали основними складниками його письма. Доволі швидко — впродовж декількох років після закінчення консерваторії — Бібік знайшов свій неповторний «саунд», за яким його музику впізнаєш у перші секунди звучання.

Бібік — фігура недооцінена і недозбагнута. Такого рівня композиторів в українській музиці дуже мало. Виконавець творів Бібіка має відчути дещо невловиме, що ховається між нотами. Таке потаємне «послання» завжди є в його музиці. До нього треба підбирати особливі ключі, прориватися крізь повсякденність і узвичаєність, що оточують нас і пригнічують своїм цинізмом і безвір’ям».


— Особистість цього митця така гармонійна, світла й бездоганна, що світ його музики сприймається мною напряму, без попереднього проходження крізь частокіл позамузичних оцінок, —розповідав диригент Роман КОФМАН в одному з інтерв‘ю. — Ця людина, на перший погляд, була виткана з протиріч. У ньому дивно поєдналися м’якість і безкомпромісність, сором’язливість і категоричність, глибокий аналітичний розум і наївність, певна закритість перед суспільством і раптовий жагучий порив до відвертого спілкування «очі в очі».

На жаль, спілкуватися «очі в очі» із Валентином Бібіком мені доводилося нечасто — ми визрівали географічно далеко один від одного. Але мені завжди здавалося (може, надто самовпевнено), що десь дуже близько, зовсім поруч, у якомусь із паралельних світів наші шляхи перетинаються.

Однак із його музикою пощастило зустрічатися значно частіше — і довіра цього майстра, дуже строгого до виконавців (а найбільше — до себе) мене зворушувала й окриляла; вона зігріває 

Музика Бібіка, окрім інших достоїнств, справжня оцінка яких, я певний, ще попереду, має одну рідкісну властивість... Ця музика змушує слухати себе, забувши про приналежність до музичного цеху. Тому я буваю щасливий, коли можу слухати музику, як слухають музику природи — не вникаючи в хімічний аналіз крапель дощу чи в секрети переломлення сонячного променя. Такою є музика Валентина Бібіка».


ДОВІДКА Music-Review Ukraine.

Валентин Савич Бібік (19 липня 1940Харків — 7 липня 2003Тель-Авів, Ізраїль) — український композиторпедагог

Заслужений діяч мистецтв України, професор.

У 1966 році закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (клас композиції Д. Л. Клебанова).

У 1966— 1994 викладав у Харківському інституті мистецтв, асистент, з 1971 — старший викладач, у 1990—1994 — професор, завідувач кафедри композиції та інструментування.

З 1968 — член Спілки композиторів СРСР, у 1989—1994 рр. голова Харківської організації Спілки композиторів України.

У 1994 — 1998 професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Санкт-Петербурзького гуманітарного університету профспілок і професор Санкт-Петербурзької академії мистецтв.

З 1998 професор композиції в Академії музики Тель-Авівського університету.

Лауреат Другого міжнародного композиторського конкурсу ім. Мар'яна та Іванни Коць за симфонічний твір «Плач і молитва», присвячений пам'яті жертв українського голодомору 1930-х років (Київ, 1992).

Лауреат премії ACUM, «Композитор року» (Ізраїль, 2001).










Інші:

З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
22.jpg