Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
13 листопада 2024, середа
Поширити у Facebook
Джерело: www.obozrevatel.com

Талантом української акторки Марії Заньковецької захоплювались тисячі людей. Заради гри на сцені вона розлучилась із чоловіком і навіть відреклася від родинних стосунків.

Все своє життя Марія Заньковецька присвятила театру, проте її шлях до визнання був складним і тернистим.

Померла актриса у 80-річному віці 4 жовтня 1934 року.

До дня пам’яті про неї OBOZ.UA зібрав найцікавіші факти з біографії "королеви українського театру", яка не побоялася відмовити росії ще в XIX столітті.

Псевдонім на честь рідного села

Батьки Марії були категорично проти її захоплення театром, тому своє дівоче прізвище Адасовська вона не могла використовувати для акторської гри. Її чоловік Олексій Хлистов, за якого Марія вийшла заміж у 18 років, бо він пообіцяв підтримувати її прагнення пов’язати життя з театром, не дотримався слова, та забороняв грати на сцені.

Тому за псевдонім Марія взяла прізвище Заньковецька – на честь рідного села Заньки на Чернігівщині.

Боротьба за право бути акторкою

У ті роки жінки не мали права вирішувати самостійно багато чого, що стосувалося їх особистого життя.

У більшості з них не було документів, а право на вільне пересування могло бути тільки з дозволом батька чи чоловіка.

Марія отримала цей дозвіл від Олексія Хлистова, щоб дебютувати на сцені Єлисаветграда (нині це місто Кропивницький), у виставі "Наталка-Полтавка".

Та постійна боротьба за бажання виступати на сцені і не підтримка у цьому прагненні її батьків та чоловіка призвела до розірвання церковного шлюбу Заньковецької та Хлистова.

Вона зреклася своїх рідних і присвятила все своє життя театру.

Могла бути оперною співачкою

Окрім таланту чудової акторської гри, Заньковецька мала шикарний голос. Коли вони з чоловіком жили у Фінляндії, брала уроки співу у відомого професора Гржималі, який хвалив її та пророкував кар’єру співачки.

Однак хвороба все перекреслила. Після перенесеного дифтериту у Марії змінився тембр, і про оперний спів можна було забути.

Заручена зі сценою

Гра Марії на сцені заворожувала багатьох.

Після однієї з репетицій засновник першого в історії України професійного театру, також відомого як "театр корифеїв", Марко Кропивницький подарував її перстень зі словами "Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми".

Її гра – це психологічний практикум

Відомі медики Олександр Богомолець і Микола Скліфосовський водили на вистави, де грала Марія, своїх студентів.

Професори називали це "психологічним практикумом". А український фотохудожник Альфред Федецький запросив акторку позувати для книги Дарвіна "Виявлення емоцій у людей і тварин", показуючи різні душевні стани.

Кохання та зради Садовського

Марія була закохана в актора Миколу Садовського, з яким вони разом грали в українському театрі багато років поспіль.

Їхнє захоплення одне одним привело її на сцену театру Кропивницького. Але і стало однією з причин її розлучення з Олексієм Хлистовим. Марія зізналась чоловіку у зраді та мусила пройти у церкві процес епітимія, що позбавляло її можливості одружуватись вдруге.

З Миколою вони прожили разом 27 років, але цей час приніс актрисі як щастя, так і багато болю.

Садовський зраджував Заньковецьку, вони часто сварились і влаштовували гучні примирення на очах у всіх причетних до театру.

Крім того, Марія виховувала сина Садовського від коханки. Але врешті-решт вона не витримала та пішла, як із життя Миколи, так і з театру, де вони виступали разом.

Не зрадила українському театру

Слава про її гру розлетілась всією Російською імперією. Марію запрошували грати у Московський театр Корша та у театр А. Суворіна, де вона могла отримати ще більше визнання, більше ролей та вищі гонорари.

Однак Заньковецька категорично відмовлялась, вона не хотіла грати ніде більше, окрім українського театру. Що було досить сміливо для ХІХ століття.

Перша отримала нагороду "Народна артистка"

Вітаючи актрису з сорокаріччям акторської діяльності у 1923 році їй було надане звання "Народна артистка УСРР".

Вона стала першою акторкою, яка отримала це звання.

У той самий час у Києві на її честь перейменували театр "Троїцький Народний Будинок".

Серіал та фільм про Марію Заньковецьку

У 2020 році в Хотині почалися зйомки серіалу "Наймичка", присвячений життю Марії.

Однак наразі доля серіалу невідома.

У 2023 році ж вийшов документальний фільм про акторку: "Марія Заньковецька. Обожнювана".

Все життя – театру

За своє життя Марія зіграла понад 30 ролей.

Вона жила театром, легко опановувала будь-які ролі та мала заслужену славу.

Заньковецька працювала з геніальними акторами українського театру, серед яких були Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Панас Саксаганський та Микола Садовський.






Автор: Боклажук
Джерело: www.obozrevatel.com





Інші:

З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg