Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Пуцентела Мирослав Степанович
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Відеосюжет
21 грудня 2019, субота
Поширити у Facebook

Вони багато років були музикантами, а потім вирішили навчитися робити скрипки. Для цього Мирослав і Наталя Пуцентели поїхали вчитися у Кремону - італійське місто з однією з найавторитетніших шкіл, де працював сам Антоніо Страдіварі. Син Орест теж долучився до сімейної справи, і в підсумку майстри зробили власні моделі професійних скрипок з українських порід дерева. Через десять років їхні інструменти лунають в оркестрах по всьому світу, а прізвище Пуцентела відома нарівні з сучасними італійськими.



"Ми - скрипкові майстри. Створюємо скрипки, альти та віолончелі у традиційній кремонській школі, виключно ручної роботи. Коли вже перепробували все на чужих моделях і вважали, що кращого ми вже не можемо досягти - тоді вирішили, що, напевно, пора щось робити своє", - розповідає майстер скрипкових справ Орест Пуцентела.

Сім'я довго працювала на основі італійських зразків - Страдіварі, Гварнері. Але коли син Орест створив свою модель, і про неї написали в італійському фаховому журналі, майстри створюють скрипки виключно за своїм зразком.

На авторських інструментах Пуцентел сьогодні грають віртуози в оркестрах Північної Америки, Європи та Азії. Водночас скрипки, як і століття тому, народжуються у невеликій майстерні, розрахованій на одну людину.

Мирослав і його дружина Наталя - музиканти, вони познайомилися у Львівській консерваторії і створили камерний оркестр. За два з гаком десятиліття об'їздили з концертами всю Європу, паралельно Мирослав викладав скрипку й альт в музичному училищі. Тоді переважна більшість українських виконавців - і початківців, і професіоналів - грали на фабричних інструментах.

"Там на кожній струні треба палець ставити або вище, або трохи нижче. Діти не можуть, фактично, розвиватися - вони борються з проблемами інструмента, а не з проблемою професіоналізму", - говорить майстер.

Так Мирослав вирішив, що треба спробувати створити власний інструмент. Його перший альт був виготовлений за підручником і виявився далеким від ідеалу. Майстер думав, що після двох-трьох десятків скрипок зможе знайти рішення, але в підсумку зробив утричі більше, зрозумівши, що це глухий кут. Так виникла ідея поїхати на навчання до Італії - в Міжнародний інститут імені Антоніо Страдіварі у тій самій Кремоні.

"Треба скласти дев'ять іспитів італійською мовою, і якщо виходить, то тебе приймають. Ось і я подав заявку на вступ. Рік учив італійську. Це дуже цікава мова, головне - конструкції зрозуміти. Вона дуже нагадує українську. Поїхав на вступ, склав іспити - мене взяли на другий курс", - згадує Мирослав Пуцентела.

Роком пізніше в цей же інститут вступила і дружина Мирослава Наталя. Під час навчання їм пощастило консультуватися з одним із головних майстрів кремонської школи в ХХ столітті Джованні Баттістою Морассі та його сином Симеоном. Після закінчення інституту Пуцентели повернулися в Україну і стали відточувати отримані в Італії навички. Їхній син Орест довго залишався осторонь, хоч і грав у сімейному камерному оркестрі. А пізніше й він приєднався до сімейної справи.

Після чотирьох із гаком років навчання Орест запропонував Мирославу модифікувати кремонське креслення на свій лад. Так на початку 2010-х з'явилися перші експериментальні авторські скрипки Пуцентели, які в підсумку перетворилися на violino ukraino.

"Нам вдається у цих моделях домогтися набагато більшої яскравості звуку, тембральної характеристики, ніж ми досягали на старовинних кремонських зразках і моделях. І тому ми вважаємо, що це наша типова українська скрипка", - зазначає Мирослав.


Майстер: Мирослав Пуцентела
Джерело: UATV 





Інші:

"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
12 вересня – народився Олександр Кошиць (1875 -1944 рр.)
10 вересня день пам'яті Станіслава Людкевича
Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн
Чому провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей?
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
Згадуємо Володимира Верменича
«Світ містики»: французька, литовська та українська музика у програмі піаніста-дослідника Юсуке Ішії
Маестро Павлу Муравському (Моравському) виповнилось би 111 років
Як працює Київська мала опера на Лук'янівці: від кінця XIX століття до концертів сьогодення
Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
3.png