Я хотів надати своєму конкурсу синьо-жовтого забарвлення – Олег Криса | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Я хотів надати своєму конкурсу синьо-жовтого забарвлення – Олег Криса
Я хотів надати своєму конкурсу синьо-жовтого забарвлення – Олег Криса
2 листопада 2013, субота
Поширити у Facebook

Скрипковий геній сучасності – американець українського походження, професор Істменської музичної школи у Рочестері (США) Олег Криса виступає в ролі патрона Першого українського конкурсу молодих скрипалів, який проходить у Львові.

Тут маестро зі світовим іменем народився і здобув музичну освіту, тут живе його родина і друзі, тут на його музичні візити з трепетом очікують шанувальники. Тож і не дивно, що саме місто Лева дало прописку престижному змаганню молодих талантів – Першому міжнародному конкурсу скрипалів Олега Криси.

Із притаманною йому толерантністю Олег Криса відповів на запитання кореспондента Укрінформу.

- Пане Олегу, звідки виникла ідея цього конкурсу?

- Мені завжди щеміло в душі, коли я порівнював можливості молодих українських музикантів з можливостями їхніх ровесників з Європи, США чи Японії. Яка несправедливість криється у тому, що для українських талантів здебільшого через фінансові причини є недоступними більшість престижних світових конкурсів. Тому «мій» конкурс дасть шанс нашим музикантам показати себе світу на рідних теренах і оцінити свої доробки на фоні обдарувань з інших країн. Тому й згодився на пропозицію заснувати його.

- Хто підтримав Вас у цьому починанні?

- Насамперед, мистецьке об`єднання «Світ класичної музики», а також мої друзі-музиканти, котрі згодились виступити членами журі. Серед них – видатний польський скрипаль Кшиштоф Якович, з яким ми ще в юнацькі роки брали участь у конкурсах, яскравий представник сучасної музичної еліти Росії професор Валерій Ворона, провідна японська скрипалька Сачіка Мізуно, колишній львів`янин, а нині професор Паризької та Ліонської консерваторій Матис Вайцнер, професор Національної музичної академії Анатолій Баженов, професор Віденського музичного університету Крістіан Альнбургер, ректор Львівської музичної академії Ігор Пилатюк.

- Не секрет, що на багатьох статусних конкурсах присутня корупційна складова. Чи захищений від неї конкурс Олега Криси?

- Саме підбір членів журі – чесних, незаангажованих і фанатично відданих музиці людей - і стане гарантією справедливих рішень. За це журі я можу поручитись як за самого себе.

- А за яким принципом Ви добирали репертуар для конкурсних турів?

- Репертуар - це база, на якій проявляється хист і обдарування виконавців. Для скрипалів це завжди Бах, Моцарт, Венявський, каприси, сонати. Проте я хотів, щоб конкурс був забарвлений у синьо-жовтий колір, і тому включив до репертуару твори Карабиця, Лятошинського, Скорика.

- Ви учасник і переможець багатьох міжнародних конкурсів. Коли більше хвилювалися: тоді чи тепер?

- Я пригадую, як під час одного з конкурсів до мене підскочив мій учитель - Давид Ойстрах, вихопив скрипку і почав грати твір, з яким у ту мить виступав перед журі його син. Так у кулуарах він «допомагав» йому у хвилюючу мить. От і мені хочеться стояти поруч із кожним учасником на сцені і грати разом із ним. Звичайно, зараз хвилювання більше, ніж коли граєш сам.

- На які нагороди можуть розраховувати переможці конкурсу?

- Призовий фонд конкурсу складає майже 900 тисяч гривень. Доволі високу суму отримає переможець. Проте будуть і додаткові стимули. Зокрема, премія від фонду Лятошинського, який я заснував у Рочестері. Її зможе отримати найкращий український виконавець чи найкращий виконавець творів українських композиторів. А ще буде премія особисто від мене.

- На «десерт» конкурсу Ви включили твори українських композиторів. Це данина патріотизму чи якась "стратегія"?

- Одна із ключових засад конкурсу – пропаганда української музики. Бо маємо, чим і ким пишатися. Тому ми винесли у третій тур виступи з оркестром із двома концертами. Один із цих концертів має бути обов`язково українським. А другий – на вибір конкурсанта. Це спонукає молодих виконавців вчити нашу музику і нести її в широкий світ. Крім того, через музику вони пізнаватимуть Україну, українців, нашу культуру, наше життя.

Музика може поєднувати не тільки людей, але й народи, країни. Це також важливо.

- А якби Ви брали участь у цьому конкурсі, чиї твори включили б у свій репертуар?

- Обов`язково Мирослава Скорика. Я був першим виконавцем багатьох його творів. І серце завжди тріпоче, відгукуючись на цю музику.

- І наостанок про Вашу особисту творчість: чи вона така ж насичена гастролями, як і раніше?

- Роки беруть своє, і я вже не так багато їжджу світом, як раніше. Однак і дома не сиджу. Недавно закінчився мій концертний тур Японією, Тайванем, Іспанією. Попереду – концерти в містах Сполучених Штатів. Є чимало й інших планів.

- Удачі Вам у їх здійсненні.


Автор: Нінель Кисілевська
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс скрипалів Олега Криси
Джерело: Укрінформ



Інші:

Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
002.jpg