Інтерв'ю |
|
|
|
|
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
10 лютого, понеділок
Поширити у Facebook
Другий прем’єрний показ спектаклів "Мойсей" і "Кассандра" молодої талановитої балетмейстерки Олесі Шляхтич – засновниці OSDC Dance Theater – відбудеться на сцені Національної опери України 12 лютого.
Перший прем’єрний показ відбувся на сцені Національної опери України 29 жовтня 2024 року. Матеріалом для створення двох сучасних балетів стали однойменні поеми українських класиків Лесі Українки та Івана Франка, що символізує відродження української культури.
Олесю, який фідбек від колег по цеху, думку яких цінуєте, від глядачів ви отримали після премʼєри минулого року?
Олеся Шляхтич: Звичайно, після прем’єри фідбек був максимально позитивний. Цікавою особливістю цих відгуків стало те, що глядачі та колеги розділились на два умовних табори (усміхається): одним більше сподобалась "Кассандра", іншим — сподобався "Мойсей". І я можу прокоментувати цей поділ так: людям, які більше звикли до класичних балетів, до класичної структури постановки вистави, до класичної музики, звісно, більше сподобалася витончена "Кассандра", як і сама поема Лесі Українки. Це така коштовна шкатулка з прикрасами образів і алегорій. А людям молодим, які звикли до "двіжових бітів", ритмів, до великої кількості вражень, до тіктоків — їм більше сподобався "Мойсей". На відміну від музики Антоніо Вівальді та Франсуа Кутюр'є, музика Тимофія Старенкова дуже енергійна, дуже сучасна. Хореографія, що наповнена силою, енергією, життям.
Саме тому ці відгуки мене дуже втішили, адже проєктом важливо сколихнути різні глядацькі аудиторії, щоб було цікаво людям різного віку, різних професій. Як на мій погляд, що різноманітніша наша глядацька аудиторія, то вдалішим є проєкт. Це перше.
І друге — звичайно ж, було дуже приємно почути від більшості шанованих колег, що перегляд цих двох спектаклів став святом для них. І мене це приємно вразило, тому що я навіть не очікувала, що це може бути святом, адже теми обох спектаклів дуже важкі, обидві теми алегорично пов’язані з боротьбою України, з війною, з нашою майбутньою перемогою. І в межах цього подарувати ще й свято — це для мене таке оверзавдання, яке, на щастя, було вирішено.
Як оцінюєте премʼєру ви самі?
Олеся Шляхтич: Якщо кожен глядач знайшов для себе щось своє, мені здається, це така невеличка мистецька перемога. Я пишаюся цими двома виставами. Ці спектаклі народилися як результат свободи самовираження й могли відбутися тільки в умовах вільної держави. Цей проєкт безумовно асоціюється зі свободою творчості, з перемогою України.
У мене дуже приємні враження від прем’єри спектаклів. З творчістю Лесі Українки я вже працюю вісім років – маю вдалий сучасний балет за драмою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня". А до твору Івана Франка я звернулася у хореографії вперше і доторкнулася до цього автора душею. Я перечитала усі драматичні поеми Івана Франка і стала його фанаткою. Навіть поїхала до Львова та в історичному готелі "Жорж" заселилася в номері Івана Франка, який був наповнений його книгами, тому що він для мене відкрився з нової точки зору. Ці мої дві вистави, дуже складні з вихідним драматичним матеріалом, подарували мені впевненість.
Привідкрию таємницю, в мене вже є один дуже натхненний задум на твір сучасної української літератури авторства великої поетеси. Я думаю, що при словах "сучасна українська велика поетеса" – нескладно здогадатися, про кого йдеться. Тож наступного року планую цікаву й дуже сміливу прем’єру.
Моя мистецька сходинка – "Мойсей" й "Кассандра" – є безумовно красивою, щасливою. Й сподіваюся, що вона буде й глядачам давати поштовх до пошуку цікавих сенсів у класичній українській літературі.
Чи виникло бажання доопрацьовувати до другого прем’єрного показу якісь моменти у спектаклях?
Олеся Шляхтич: Звісно ж, так. Від вистави до вистави у постановника завжди є бажання щось змінити, щось вдосконалити. Адже в момент прем’єрного показу – це завжди яскраві емоції, завжди переживання. Ти завжди гостріше сприймаєш мінуси й пишаєшся якимись вдалими моментами. Однак загальну картину дуже добре у наш час видно під час монтажу відеоверсії. Й оскільки у нас є повна відеоверсія, то ми вже провели години над виявленням недоліків і над планом їхньої корекції. Звичайно ж, вистава має бути більш насичена світловими ефектами, ми обов’язково над цим попрацюємо. Також зрозуміло, що дещо варто доопрацювати у хореографії, у певних мізансценах. Відточення, шліфування – це невід’ємна частина мистецького процесу. Наприклад, деякі вистави на Бродвеї, які йдуть по два-три рази на день десятиліттями, стають справді досконалими, тому що є можливість постійного доопрацювання. Однак у нашому контексті є суттєві нюанси: у межах репертуарної роботи Національної опери України доопрацьовувати виставу не є дуже легким та доступним процесом. Звісно, потрібно багато годин репетицій, але дуже важко лавірувати поміж іншими репетиціями та виставами, виловлювати артистів для прискіпливої роботи. Але я сподіваюся, що керівництво театру знайде можливості для цього нового молодого натхненного проєкту.
Партію Єлени 12 лютого буде виконувати Анастасія Шевченко, одна з найкращих солісток Національної опери. У першому спектаклі цю партію виконували ви. Чому ухвалили таке рішення? Чи є ще відмінності у виконавському складі другого прем’єрного показу?
Олеся Шляхтич: Анастасія Шевченко люб’язно погодилася виконувати мою партію Єлени, адже ця вистава тепер виконується виключно артистами балету Національної опери України, тому що не я виступаю реалізатором проєкту, а Національна опера України, тому з мого боку мені здалося логічним замінити склад повністю на виконавців Національної опери України. Анастасія Шевченко настільки прекрасна, що вона ідеально, на мою думку, підходить на ролі Єлени. Анастасія та Даниїл Пащук, який виконує партію Паріса, створили новий чудовий тандем – такий свіжий ковток повітря для цієї вистави. Звичайно ж, враховуючи дуже красиву статуру Анастасії Шевченко, деякі хореографічні моменти були змінені під неї.
У нас відбулися й інші заміни в акторському складі через травми та інші непередбачувані обставини. Так партії Андромахи та Гектора виконає найромантичніше балетна пара – Тетяна Льозова та Ярослав Ткачук. Однак партію Кассандри виконає, як і в жовтневу прем'єру, Ліна Володіна. Це те, що стосується "Кассандри". А в балеті "Мойсей" у ролі Авірона замість Микити Кайгородова виступить Ілля Морозов. В ролі Мойсея залишається незмінним Євген Кайгородов. Партію Датана виконає Андрій Скляр, а Демонів втілять Катерина Крук та Клеман Гійом.
Наш акторський склад до другої прем’єри лише підсилився, зокрема декількома заслуженими артистами України, а значить став тільки сильніше й красивіше.
Напередодні прем’єри у жовтні 2024 року ви казали про перемовини із західними імпресаріо щодо представлення цих двох спектаклів за кордоном. Розкажіть детальніше про плани на 2025 рік.
Олеся Шляхтич: Пропозицій після жовтневої прем’єри стало тільки більше. Західні імпресаріо захоплені абсолютно всім: і нашим патріотизмом, українською хореографією, українським вихідним літературним матеріалом, українськими декораціями, українською музикою, оптимістичним поглядом у майбутнє, в якому шлях до перемоги, віра в наш омріяний український рай. І така філософія дуже сподобалась західним партнерам, адже вистави "Мойсей" й "Кассандра" чітко транслюють бажання українців бути вільними, бути європейськими. Навіть сама режисерська структура, музична структура вистав показує повну інтеграцію українського культурного продукту на європейський ринок.
Вже з’явилися пропозиції від американських, іспанських, португальських, ізраїльських партнерів репрезентувати вистави на їхніх майданчиках. Ці пропозиції є дуже приємними й надихають команду. Отже, чекаємо на погодження від керівництва театру й благословення для того, щоб мандрувати світом, демонструючи високий рівень сучасного українського балету.


Автор: Марфа Кобець
Фото: Олександра Злуніцина
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Джерело: tsn.ua
|