|
|
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
4 листопада 2023, субота
Поширити у Facebook
Керманич Національної філармонії України про великі грудневі гастролі Симфонічного оркестру в Японію та знакові проєкти.
Перша філармонічна сцена країни може похвалитися чудовою акустикою, що приваблює тонких поціновувачів високого мистецтва, цікавими програмами на різні смаки слухачів, а також резонансними проєктами, виступами провідних колективів і солістів.
Кожний вечір - нова програма, а в день музиканти Симфонічного оркестру НФУ під орудою маестро Миколи Дядюри та соліста-піаніста Станіслава Гумінюка активно репетирують, готуючись до великих гастролей до Японії.
У програмі буде світова класика і “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика, нашого сучасника.
Ми розпочали нашу розмову з Михайлом Шведом, композитором і генеральним директором Національної філармонії України про майбутнє гранд-турне.
“СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР НФУ ДАСТЬ МАЙЖЕ 30 КОНЦЕРТІВ У 25-ТИ ЯПОНСЬКИХ МІСТАХ”
- Михайле Богдановичу, ініціатива цих гастролей була від вашої філармонії чи це пропозиція японської сторони?
- Провести велике гастрольне турне - це запрошення японської сторони.
Ми багато років працюємо з постійним партнером із Країни Сонця, що сходить, який неодноразово вже організовував концерти нашого філармонічного Симфонічного оркестру. Цьогоріч, не зважаючи на складну ситуацію, яка зараз є у світі, зокрема, й в Україні, й навіть через те, що логістика значно ускладнилася у порівнянні з довоєнними часами, агент каже, що з нетерпінням чекає на приїзд нашого оркестру в Японію. Плануються виступи у багатьох містах цієї країни.
-Концертний маршрут теж планували японці, а твори, які будуть виконуватись хто обирав?
-Симфонічний оркестр НФУ дасть майже 30 концертів у багатьох японських містах: Токіо, Осака, Саппоро, Фукусіма, Нагано, Фукуока, Хіросіма та інших. У програмі поряд з західноєвропейським репертуаром буде виконаний знаковий твір нашого класика сучасності - “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика.
Японський агент обирав маршрут гастролей і мав репертуарні побажання, що саме може зацікавити місцеву публіку і на що він може організувати ефективну рекламу. Так у програмі з’явились наступні твори: Дж. Россіні – Увертюра до опери «Вільгельм Тель», В.А. Моцарт – Концерт № 21 для фортепіано з оркестром, А. Дворжак – Симфонія № 9 (фінал).
Водночас він надав нам можливість презентувати й українську музику, відтак головний диригент нашого оркестру Микола Дядюра запропонував для виконання “Гуцульський триптих” М. Скорика.
- А чому саме цей твір композитора? Чи були пропозиції презентувати музику Станковича, Сильвестрова, Фроляк, Бібіка, Щербакова чи інших композиторів, або українських класиків - Березовського, Лятошинського, Лисенка та інших?
- Класної і якісної української музики є дуже багато. Все зіграти неможливо. Коли диригент формує програму, він керується кількома важливими чинниками. Зокрема, до обраної програми треба було концептуально допасувати твір.
А Мирослав Михайлович Скорик - одне з чільних імен і творчість цього композитора унікально поєднує українську сучасну музичну й фольклорну традиції. Його “Гуцульський триптих” - знаковий твір, який презентує колорит України, а також глибинні традиції у сучасному баченні. Японська публіка добре знає про легендарний й всесвітньо відомий фільм “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, музику до цієї стрічки написав Скорик, а згодом у маестро народився його “Гуцульський триптих”, навіяний саме кінокартиною.
Я впевнений, що виконання цього твору на гастролях тільки підсилить ефект культурної дипломатії та сприйняття японцями України як потужної, цікавої й самодостатньої країни.
Хочу також наголосити, що японське суспільство дуже традиційне, цінує традиції, будуючи своє теперішнє і майбутнє на перевіреній віками основі. Тому наше обґрунтування виконання саме цього твору, у рамках гастролей, було сприйняте японською стороною дуже добре. Ми сподіваємося, що твір Скорика гарно сприйме публіка.
“ Є КІЛЬКА ЦІКАВИХ ІДЕЙ В СИСТЕМНІ ПРОМОЦІЇ ТВОРЧОСТІ МИРОСЛАВА СКОРИКА”
- Цьогоріч ювілейний рік Мирослава Скорика, але зараз у Національній філармонії не так часто можна почути твори маестро. Чому?
- Є певні питання, які ми врегульовуємо, зокрема, це питання авторського права, що пов’язане з виконання творів Мирослава Михайловича. Зараз Національна філармонія системно розв'язує ці питання.
Дещо вже вирішено. Ми співпрацюємо з різними організаціями колективного управління, вже й підписані деякі угоди, а з іншими ми працюємо над цими питаннями.
Я сподіваюся, що найближчим часом успішно розв'яжемо всі питання, аби твори Скорика активно виконувалися. Є кілька цікавих ідей в системні промоції творчості Мирослава Михайловича.
- Цей сезон, попри війну, представляє меломанам різні програми, залучаючи до співпраці колективи та солістів не лише з України, а й за кордонних митців. Як вам вдається урізноманітнити концерти?
- В умовах воєнного часу і рашистської агресії є чимало об’єктивних ускладнень, зокрема, коли ми ведемо мову залучення іноземних виконавців. Тут спрацьовують кілька обмежувальних факторів.
Насправді багато митців побоюються приїжджати до України, бо переживають за свою безпеку. Хоча ми тут живемо, якось адаптувалися до повітряних тривог, розуміючи, що є небезпека через обстріли, “прильоти”, і навчилися з цим жити, працювати та рухатися вперед. Для іноземців є певний страх, а ті, хто наважується приїхати до країни, де йде повномасштабна війна, насправді вчиняють певний особисто-моральний подвиг. Своїми концертами й виступами вони хочуть підтримати нашу державу, яка бореться з агресором і відстоює свою незалежність. Можна сказати, що це певна мистецька місія... Безумовно, нині не так багато є людей, які наважуються приїхати в Україну.
Ми поважаємо й шануємо цих іноземних митців. З іншого боку, чимало країн світу, офіційно, на рівні Міністерства закордонних справ, не рекомендують своїм громадянам сьогодні відвідувати Україну.
Тому ми активно співпрацюємо з різними міжнародними культурними інституціями, посольствами й намагаємося знайти якийсь механізм, щоб можна було підтримати приїзд хороших музикантів до нас. Список дипломатичних місій поступово розширюється в цьому питанні.
Ми дуже вдячні, бо на багато наших творчих проєктів вони відгукуються, приходять на концерти, а також активно підтримують філармонію в межах можливостей, які можуть зараз собі дозволити.
Насправді це дуже важливо, бо які б цікаві програми ми не планували виключно нашими виконавцями та колективами - і це чудово, але тоді відбувається певна герметизація, і ми втрачаємо світовий контекст, а він однозначно мусить бути. Робота в цьому питанні буде продовжуватися.
“НАМАГАЄМОСЯ ВИБУДОВУВАТИ РЕПЕРТУАРНУ ПОЛІТИКУ ДУЖЕ ДЕМОКРАТИЧНО”
- Національна філармонія України започаткувала новий проєкт ”Філармонія нескорених”, спрямований на підтримку музикантів з окупованих та деокупованих українських територій, зокрема, міст, що перебувають під постійним обстрілом агресора. Цей проєкт стартував 20 лютого 2023 р. з концерту Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка....і до нього поступово долучаються інші виконавці. Розкажіть про це?
- Дійсно, дебютував цей творчий проєкт виступом Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії, але ідея була з самого початку аби розширити його на всю воєнну і при воєнну “смугу”. На жаль у багатьох наших колег-музикантів продовжується складна ситуація і немає можливості активно виступати.
Нещодавно я спілкувався з директором і головним диригентом Харківської філармонії. У них просто фатальна ситуація, бо через щоденні бомбардування рашистів їм не дозволяють працювати, бо це дуже небезпечно для людей. Водночас приміщення філармонії не опалюється, зарплати виплачуються не в повному обсязі, і фактично музикантами не має змоги навіть репетирувати й нормально працювати. Також вони не можуть виїжджати на гастролі, бо не мають можливості підготуватися до них навіть технічно...
Тому мета проєкту “Філармонія нескорених” знаходити шляхи та можливості, аби надавати сцену для виступів нашим колегам з тих регіонів, які найбільше страждають, і де українські військові стримують окупацію російських загарбників.
Крім оркестру “Ренесанс” під керівництвом маестро Василя Крячка, який десь раз на місяць виступає на сцені Колонного залу, нещодавно відбулися гастролі Сумського національного театру ім. М. Щепкіна, які з успіхом представили інтерактивне музичне дійство для сімейного перегляду "Карнавал тварин” Каміля Сен-Санса. Так ми започаткували цікавий проєкт “Дитяча філармонія нескорених”.
Водночас в рамках проєкту 12 листопада виступить Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова Полтавської обласної філармонії, бо Полтавщина зараз дуже близько до лінії фронту... Музиканти підготували програму, де лунатиме музика Дмитра Бортнянського та західноєвропейських композиторів доби бароко. Під орудою диригента Олега Тищика музиканти виступлять у творчій колаборації з солістками нашої філармонії - Ольгою Табуліною (меццо-сопрано) за участі полтавської піаністки Тетяни Франчук.
На майбутнє у нас є ідеї творчої співпраці з колегами з Харкова, Миколаєва, Дніпра та іншими філармоніями. Ми хочемо аби ці колективи та солісти презентували киянам своє мистецтво і разом з тим відчували нашу підтримку. Ми маємо допомагати митцям у важкі часи, адже якщо музикант не має можливості себе творчо реалізовувати, то це погано закінчується для нього професійному плані.
- Які проєкти ви вважаєте тими, що прикрашають афішу?
- Зараз ми намагаємося вибудовувати репертуарну політику дуже демократично, надавати можливість реалізації творчих експериментів, перформансів, розширювати концертну палітру виконанням творів різних епох. Започатковуємо “KyivBaroqueFest ”, який плануємо реалізувати у наступному році, а нині з 15 по
17 листопада презентуємо промоакцію - програму «Французька увертюра 2023»: Галантні Європи – Рамо / Бортнянський. Такий фестиваль старовинної музики у філармонії відбудеться вперше. Цьогоріч буде присвячений одному з найбільш яскравих композиторів XVIII століття Жана-Філіпа Рамо. Постать Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникає теж невипадково.
Серед творів Бортнянського маємо французькі музичні драми, що свідчить про вплив французької музичної традиції на творчість митця... Мистецька кураторка цього проєкту Ганна Гадецька запропонувала саме такий формат. Відбудуться три концерти, де лунатиме клавесинна й камерна музика.
Багато працюємо над розширенням репертуару для дітей. Торік започаткували квест-концерти з Кроликом Філармоном для дітей від 3-х до 5-ти років, які продовжуємо. 19 листопада запросимо слухачів на прем’єру музичного квесту для дітей від 6 років та їхніх батьків «Зашифрована мелодія». Його авторами є композиторка Анастасія Комлікова та режисер Дмитро Тодорюк. Думаю, що це буде цікаво.
У грудні готуємо різноманітну серію програм, пов’язаних з різдвяною тематикою, де виконуватимуться академічні твори, хорова музика. Цікавий проєкт запропонував Інститут Леонтовича і його керівниця Тіна Пересунько. Покажемо на Святвечір. Це буде концерт-реконструкція програми, яка була презентована, в рамках закордонного туру по Латинській Америці, “Капелою Кошиця”. Нині, через сто років, цей концерт ми представимо у філармонії. Виконавцями виступить
Хор Українського радіо, а в фоє буде представлена виставка, пов’язана з тим легендарним проєктом (її підготує Інститут Леонтовича). Слухачі почують твори, які із захопленням виконувала “Капела Кошиця” століття тому.
Для шанувальників джазу відбудуться теж цікаві концерти, які готує зокрема Національний духовий оркестр.
Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio» і його керівниця Ольга Приходько 5 грудня запропонують програму європейських та українських сучасних композиторів, зокрема, це будуть твори Максима Шалигіна, Алли Загайкевич, Максима Коломійця та інших.
Ми матимемо ексклюзивну можливість 8 грудня презентувати українську прем’єру польського композитора Єжи Корновіча “Родинний альбом” для сопрано, контратенора і струнного оркестру у відеопроєкції. Спеціально для цієї прем’єри був здійснений український переклад, а виконавцями виступлять ансамбль солістів “Київська камерата” під батутою Наталі Стець (недавно вона стала ще є музичною керівницею філармонії), режисерка Марина Рижова.
У планах - відкриття циклу авторських концертів українських композиторів під назвою “Сучасне - поза часове”, який презентує наш Київський камерний оркестр під орудою головної диригентки Наталії Пономарчук. Зокрема, 23 грудня запросимо публіку на концертне виконання балету “Дзеркало, сни, або Маленьке життя” Вікторії Польової - твір для камерного оркестру. Також до уваги слухачів будуть представлені традиційні програми оркестрів, колективів, ансамблів і солістів філармонії.
Нині великою популярністю користуються органні концерти, які виконують митці Національного будинку музики. На жаль, через масштабну пожежу у вересні 2021 року орган у Костьолі Святого Миколая вигорів вщент... Тому органісти Будинку музики виступають на різних майданчиках столиці, й зокрема, й у нашому залі, де є орган. Всі програми й наших органістів, і їхніх колег відбуваються з аншлагами.
Хочу зазначити, що попри складні часи, останнім часом майже всі філармонічні концерти проходять у повних залах (у тій кількості осіб, яку ми можемо запросити, враховуючи місця, що маємо в укритті та для заходів безпеки). Ми цьому радіємо і сподіваємося, що глядачі будуть з нами й на далі, а ми їх не будемо розчаровувати, розширювати репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями.
ДОВІДКА Music-Review Ukraine
Михайло ШВЕД народився в 1978 році у Львові. Закінчив теоретико-композиторський факультет Львівської державної музичної академії імені Миколи Лисенка та асистентуру-стажування при ній у професора Мирослава Скорика (1996-2004 рр.).
В рамках програми “Gaudepolonia” Міністра культури Польщі вивчав композицію в ЗбіґнєваБуярського в Краківській музичній академії (2005 р.).
Впродовж 2006-2018 рр. працював у Міністерстві культури України: начальник відділу музичного та циркового мистецтва (2009-2011 рр.), заступник директора Департаменту формування державної політики у сфері культури, мистецтв та освіти – начальник управління мистецтв (2011-2013 рр.), заступник директора Департаменту мистецтв та навчальних закладів (2013-2016), заступник начальника управління – начальник відділу музичного мистецтва управління сценічного і візуального мистецтва (2016-2018).
Від 2018 р. -заступник генерального директора-художнього керівника Львівської національної опери з міжнародних зв’язків та творчих питань.Водночас викладав у Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка та у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського.
Заслужений діяч мистецтв України (2018).Нагороджений відзнакою Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2012), медаллю „20 років незалежності України” Міжнародного академічного рейтингу популярності „Золота фортуна” (2011), почесними грамотами Міністерства культури і туризму України (2009) та голови Львівської облдержадміністрації (2002), стипендіат Київського міського голови (2009) та Міжнародного благодійного фонду “Смолоскип” (2000-2002 рр.).
Лауреат премії імені М. Леонтовича (2017) та премії імені Л. Ревуцького (2011).
Кандидат мистецтвознавства (2006 р., дисертація на тему: «Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні на новому етапі (1990-2005 рр.)», науковий керівник доктор мистецтвознавства Любов Кияновська).
Член Національної Спілки композиторів України (2003).
З грудня 2022 року очолив Національну філармонію України.
Твори М. Шведа виконувалися в Канаді, Польщі, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Білорусі, Литві, Азербайджані, Кубі та інших країнах.
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Дмитро Головченко, Юрій Пріяцелюк, Анастасія Крисько
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Композитори:Мирослав Скорик
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук, Михайло Швед
Концертна організація: Національна філармонія України
|