Як народжується музика? | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Як народжується музика?
Поліщук Тетяна
Коломієць Максим
Як народжується музика?
Максим Коломієць - музикант і композитор про нові творчі проєкти
13 вересня 2023, середа
Поширити у Facebook

Ми вже повідомляли, що Метрополітен-опера (Met) замовила написати нову оперу українському композитору Максиму Коломійцю на лібрето американського драматурга Джорджа Бранта.

В центрі сюжету буде історія матері, яка вирушає у небезпечну подорож, аби врятувати свою доньку, яку росіяни утримують у таборі в Криму...

Прем'єра має відбутися у 2027-2028 роках.

Ідея замовити оперу українському композитору виникла під час торішної зустрічі Генерального менеджера Met Пітера Гелба, його дружини диригенти Кері-Лінн Вілсон та першої леді України Олени Зеленської.

Потім Держагентство України з питань мистецтв відкрило open call для композиторів на участь у конкурсі й отримало 72 заявки. Пітер Гелб зазначив, що Met вибрав Максима Коломійця через його досвід роботи в опері, а також глибоке розуміння українських музичних традицій.

В постановці опери візьмуть участь працівники Save Ukraine - однієї з кількох благодійних груп, які допомагають матерям здійснювати подорожі, щоб знайти своїх дітей...


Про новий творчий проєкт Music-Review Ukraine розповів композитор Максим КОЛОМІЄЦЬ:
- Зараз народжується лібрето опери. Ми розглядали різні варіанти сюжетів і спочатку мав бути інший герой, але керівництво Метрополітен-опера зупинилось на історії матері, яка шукає доньку, яку вивезли з України росіяни, через те, що там є початок драматичної події, розвиток і хепі-енд. Для глядачів повинно бути цікаво.


Буквально сьогодні драматург Джордж Брант надіслав в наш чат цілу купу питань про українських дітей, історії бабусі, матері. Робота активно розпочалася...Мені треба почекати на лібрето й тоді вже писатиму музику.

Хоча я і маю досвід початку роботи над оперою без лібрето, але цей досвід я б не ризикнув повторювати. Знаєте, коли три роки тому я писав оперу “Ніч”, то мав жорсткі часові рамки - три місяці.

Партитуру мав здати у вересні, а повністю лібрето отримав лише у серпні... Тоді прийшлося працювати частково і без лібрето. Я встигнув, але це був певний творчий компроміс. Зараз у мене є 1,5 року для роботи. Встигну.

Я маю надію, щодо прем’єри наші військові визволять Крим від російських загарбників. Тоді може сюжет опери зміниться. Зараз драматург планує до листопада написати лібрето, бо він дуже активний, і якщо знадобиться, то ми щось переробимо, допишемо.

-
15 вересня у Дніпро філармонії відбудеться ваша світова прем’єра - подвійний концерт «Чотири ріки на свічці, що тане». Що вас надихнуло на написання цього твору?

- “Чотири ріки...” народжувались складно. У мене десь п’ять чорнеток тільки першої частини. Я послухав як грає Марко Комонько – талановитий виконавець, скрипаль-віртуоз, лауреат численних престижних конкурсів і подумав, що саме цей чудовий музикант може зіграти мій твір, в якому мої думки про наш час. Твір назвав “Чотири ріки ...”, бо мені хотілось, щоб він став метафорою нашого сьогоднішнього моменту. Від вечірньої свічки, що тане, через політ дракона до промінця на долоні...


-Максиме, а що з ансамблем “Ухо”, в якому ви виступали, і який любили меломани-рейвери та богема: колектив розпався чи на “консервації” у період війни, бо про нього давно нічого не чути?


- Цей колектив існує, але дійсно доволі рідко виступає. У жовтні анонсують свій концерт в Естонії. У програмі планують виконувати мій твір Vinyl snails, але я не буду грати у тому концерті. Річ у тому, що кураторка агенції “Ухо” Саша Андрусик займається багатьма речами, заснувала свій лейбл і випускає платівки, а ще чимало є проблем, пов’язаних з війною.


Якщо раніше було легше з фінансуванням, то нині знайти гроші на експериментальні музичні проєкти дуже важко, а ще проблема у тому, що декілька музикантів, через повномасштабну війну виїхали з України і замінити їх не так просто. “Ухом” завжди диригував Луїджі Гаджеро (Італія), а нині приїзд в Україну — це 2-3 дні і купа логістичних проблем... тобто ще багато різних технічних питань.

- А ваш Арт-куб КоRa функціонує?


- Так. Ми його започаткували разом з Дмитром Радзецьким. У мистецькому просторі Арт-кубу КоRa проводяться концерти, акустичні експерименти та різного роду колаборації. Нагадаю, що з 2020-го року в Арт-кубі був започаткований проєкт KoRa Late Night Show. До студії запрошуються відомі українські музиканти для інтерв’ю та музикування.

Зараз не так багато відбувається подій, але Дмитро без мене продовжує займатися цими творчими проєктами.

- Ви зараз живете у Німеччині, а що з ансамблем барокової музики Luna Ensemble?


- Нині більша частина учасників цього ансамблю живуть поряд зі мною... Клавесиністка виїхала давно, ще до війни, років сім тому. Скрипалька, оркестранти та я зараз живемо у Німеччині. На жаль, ми не проводимо концертів, бо тут це складно. В Україні організація концертів відбувається простіше, а тут є суттєві труднощі. А ще у мене зараз немає часу займатися організаційними питаннями.


- В Україні вас більше знали, як чудового музиканта. За кордоном, як музикант, виступаєте? Чи нині тільки композиторською діяльністю займаєтесь?


- Всім займаюсь: і виступаю з концертами, і музику пишу, й опановую електроніку, займаюся синтезаторами. Виступаю не лише, як гобоїст, а і як електронний музикант. Нині закінчую новий твір “Im Spiegel ...Kerzen“, який презентую 15 жовтня на концерті у Берліні. В Україні грав, як музикант багато, але й чимало часу займало написання музики.

Просто мої твори рідко виконувалися. Бо треба було зібрати колектив музикантів, самому провести репетиції, домовитись про концерт, а то нічого не буде... А тут все інакше. До мене звертаються з пропозиціями написати твори, а різні колективи їх виконують.

- В майбутньому ви себе бачите композитором, музикантом чи педагогом?


- З викладанням у мене не так добре виходить, ніж самому грати чи писати узику. Педагогіка - не моє і в цій професії себе не бачу. Як музикант і композитор - я сам собі хазяїн, і це мені подобається. Якщо комусь з музикантів чи майбутніх композиторів буде цікаво у мене повчитися, то можна спробувати...

-Зараз ви людина світу?


- Можна й так сказати. Хоча інколи граю на концертах, частіше виступаю у Німеччині, але більше опікуюсь українськими культурними проєктами...

ДОВІДКА Music-Review Ukraine

Максим Коломієць народився в Києві в 1981 році.

Закінчив Національну музичну академію України в 2005 році по класу гобоя та в 2009 по класу композиції.

У 2016 закінчив Вищу Школу Музики в Кельні по класу композиції в класі проф. Йоханнеса Шьольхорна.

Є переможцем конкурсів "Gradus ad Parnassum" (Київ, 2000) та "Step to the Left" (Санкт-Петербург, 2012).

Також є лауреатом третьої премії композиторського конкурсу “Vareler Komponistenpreis“ (Ольденбург, 2015).

У 2019 році як композитор викладав на Course. International Master Classes of New Music у місті Львів.

У 2020 році був обраний до музичного каталогу видатних українських митців від Українського інституту:
http://musiciancatalogue.ui.org.ua/kolomiiets/


У 2020 році став членом журі на ІІІ Міжнародного конкурсу-лабораторій постановок молодих режисерів Musical Art Project.

Як гобоїст брав участь фестивалях та майстер-класах Ensemble-Akademie (Фрайбург), Internationale Ferienkurse für Neue Musik in Darmstadt (Дармштадт), impuls Akademie (Грац), Per Suonare l'Oboe (Фрайбург), на яких, зокрема, брав уроки у таких гобоїстів, як Jaime González, Ernest Rombout, Ann-Kathrin Brüggemann.

Як соло-гобоїст виступав з такими колективами, як: “Київські солісти”, Musica Camerata, Russische Kammerphilharmonie St. Petersburg, Kyiv Symphony Orchestra

Разом з ансамблем «Ухо» реалізував українську прем’єру Концерту для гобоя №2 Лука Франческоні та також в якості ансамбліста творів П.Булєза, С. Джервазоні, Б. Фернейхоу, Л. Беріо, Д. Куртага та багатьох інших.

Є автором двох опер. Одна з яких була презентована в концертній версії в жовтні 2020 року силами Kyiv Symphony Orchestra та Луїджі Гаджеро , диригент.

Максим активно займається аранжуванням. Серед його робіт серія композицій для проєкту “Містерія туманного Альбіону”, композиції Френка Заппи, перекладення класичних творів для ансамблю барокової музики Luna Ensemble.


Музика Максима звучала на багатьох Європейських та Американських фестивалях, таких як MATA-Festival (Нью-Йорк), Summer New Music Courses in Darmstadt (Дармштадт), New Talents (Кельн), Donaueschinger Musiktage (Донауешинген), Warsaw Autumn (Варшава), World Music Days (Лювен), Other space (Москва), Gogolfest (Київ), Contrasts (Львів), Randfestspiele (Цепернік), Ukrainian Contemporary Music Festival (Нью-Йорк), та інших.
Серед виконавців його творів були: Національний симфонічний оркестр України (Київ), Київський камерний оркестр (Київ), Kyiv Symphony Orchestra (Київ), Ensemble MusikFabrik (Кельн), Ensemble Ascolta (Штутгарт), airborne extended (Відень), MAM Manufaktur für aktuelle Musik (Кельн), Lions Gate Trio (США, Європа), Neo Quartet (Гданськ), Ukho Ensemble (Київ), квартет флейт “Syrinx“ (Москва), Ensemble Nostri Temporis (Київ), Ян Пейс (Лондон), Роман Юсипей (Ессен), Хелен Бледсо (Кельн), Айк Мелікян (Єреван) та інші.


Максим Коломієць є співзасновником ансамблю сучасної музики Ensemble Nostri Temporis (2007) та засновником ансамблю барокової музики Luna Ensemble (2014).


Також з 2015 працює соло-гобоїстом в ансамблі сучасної музики «Ухо» (Київ), а з 2018 соло-гобоїстом Kyiv Symphony Orchestra.
Разом з Дмитром Радзецьким є організатором мистецького простору Арт-куб КоRa, в якому регулярно проводяться концерти, трансляції, акустичні експерименти та різного роду колаборації.


З 2020-го року в Арт-кубі був започаткований проєкт KoRa Late Night Show. Щотижня до студії запрошуються відомі українські музиканти для інтерв’ю та музикування.














Автор: Тетяна Поліщук
Композитори:Максим Коломієць
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук



Інші:

Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
9.jpg