|
|
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Маестро Віктор Плоскіна про Міжнародний Різдвяний форум. Конкурс вокалістів і гастрольні плани
2 січня 2018, вівторок
Поширити у Facebook
Серед талановитих українських музикантів, які з успіхом працюють за кордоном, за останні роки широкий розголос набула діяльність видатних диригентів, представників нового покоління вихованців київської та львівської диригентських шкіл, зокрема Кирила Карабиця, Оксани Линів, Андрія Юркевича, Віктора Плоскіни. Всі ці митці сприяють зростанню міжнародного престижу України як європейської держави з високим рівнем музичної освіти, доводячи її абсолютну конкурентоздатність. Водночас індивідуальний досвід кожного з них свідчить про значення для успішного розвитку таланту, волі, сили характеру, прагнення до постійного самовдосконалення. Радіючи їхнім успіхам на міжнародній арені, не варто забувати про початок їхнього шляху, пов’язаний з Україною.
Наприклад, Віктор Плоскіна став лауреатом Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака, певний час працював диригентом провідного симфонічного колективу – Національного симфонічного оркестру України у тісній співпраці з його художнім керівником Володимиром Сіренком. Успішні виступи з цим та іншими симфонічними колективами визначили подальше розширення сфер його діяльності. Протягом двох років він очолював Національний оперний театр Сербії (м. Новий Сад), обіймав керівні посади у симфонічних оркестрах Дніпропетровської, а згодом Кримської державної філармоній. І ось уже десять років заслужений артист України Віктор Плоскіна є головним диригентом Большого театру опери і балету Республіки Білорусь.
Мінська опера свого часу вважалася однією з найпотужніших серед оперних колективів колишнього СРСР. В її історії закарбувалися імена видатних українських музикантів і театральних діячів, які у різні часи тут працювали. І досі у Мінську пам’ятають вистави, художнє оформлення яких здійснив незабутній Євген Лисик. Зі Львова і Одеси до Мінська, де пройшов останній плідний період його творчої праці, пролягав шлях знаного диригента Ярослава Вощака.
Підхопивши естафету своїх попередників, Віктор Плоскіна сприяє успішній діяльності театру і зростанню його престижу. Він є співавтором і учасником таких масштабних проектів, як Мінський міжнародний Різдвяний оперний форум, а також нової ініціативи, яка виникла у межах форуму,– Міжнародного різдвяного конкурсу вокалістів. Плоскіна є незмінним членом журі конкурсу, а як музичний керівник здійснив у цьому сезоні постановку на сцені Мінського театру опери П. Масканьї «Сільська честь». Вона увійшла у програму нинішнього VIII форуму разом із трьома іншими виставами – прем’єрами сезону «Чарівною флейтою» і «Травіатою», а також «Кармен» у постановці Опери і філармонії Подляска (Польща).
Віктор Плоскіна розповів «Дню» про враження від вокального змагання, про нинішню діяльність театру та плани на найближчі сезони.
- Вокальний конкурс, який тісно пов’язаний з Різдвяним форумом, цього разу пройшов вже вчетверте, і вокальний конкурс…
- Конкурс у Мінську, на який приїздять молоді співаки з різних країн, дозволяє оцінити рівень підготовки оперної вокальної зміни, проаналізувати загальний стан вокальної культури. Його мета - вибрати кандидатів для нашої оперної трупи. Так сталося під час першого конкурсу, Гран-прі на якому одержала 22-річна студентка Білоруської музичної академії Марія Шабуня. Вона одразу була зарахована до складу театру і тепер успішно працює. Інший приклад – наш український тенор, соліст Львівського оперного театру ім. С. Крушельницької Михайло Малафій, який є лауреатом першої премії конкурсу 2015 року. Не залишаючи власного театру, він регулярно приїздить у Мінськ з гастрольними виступами і вже став улюбленцем публіки у Білорусі. За недовгий час блискуче розквітнув талант ще однієї володарки Гран-прі конкурсу Надії Павлової, нині солістки Пермського театру, яка за короткий час здобула міжнародне визнання. На цьогорічному форумі ми її запросили виступити у заголовній партії в опері «Травіата», яку поставив запрошений режисер з Латвії Андрейс Жагарс разом із художником Райнісом Сухановсом.
- У «Травіаті» досконалим був ансамбль головних героїв. У тембровому багатстві проникливого співу і образі Віолетти, створеному Надією Павловою, сполучалися природна жіночність, щира схвильованість і сила драматичних переживань. Її достойним партнером був соліст Мінської опери Юрій Городецький - Альфред. Серед співаків, яких можна назвати справжніми майстрами сучасної оперної сцени, хочу відзначити Катерину Головльову. Вона запам’яталася в образі Сантуцци у «Сільській честі», досконало виконала всі акторські і музичні завдання ролі і підготувала разом з піаністкою Оленою Олімпієвою складний камерний вечір романсів Сергія Рахманінова.
- Рахманіновська програма прозвучала під час форуму у нашому Камерному залі імені Л. Александрової, де регулярно проводяться музичні вечори. Такі концерти готують провідні солісти, демонструючи свою вокальну культуру і здатність опанувати різноманітний камерний репертуар. Повертаючись до конкурсу, хочу відзначити його досить рівний склад. Можливо, цього разу не було таких безумовних лідерів, як Михайло Малафій чи Надія Павлова, або ж таких лауреатів минулих років, як грузинський баритон Лаша Сесіташвілі, однак не було і відвертих провалів. У більшості (зі ста учасників першого туру) дуже красиві від природи голоси, у характері звучання немає уніфікації, майже у всіх відчутна індивідуальність, навіть і тоді, коли голос ще вимагає шліфовки і вдосконалення. А із загальних недоліків я б відзначив надмірне форсування звуку, несталість ритмічної організації та інтонаційні огріхи. Відчувався брак таких типів голосу, як бас і мецо-сопрано. Не завжди вдало обирали конкурсанти і репертуар.
Гран-прі цього разу отримав бас з Вірменії Сергіс Бажбеук-Мелікян. Він має сильний голос, є музикальним і зовнішньо привабливим. Однак йому поталанило, що серед конкурсантів басів взагалі було обмаль.
До речі, цього разу масштабно була представлена співуча Україна. Це 29 учасників першого туру, четверо з яких пройшли у другий тур. Згідно з умовами конкурсу, у третьому турі учасники виконують оперні сцени разом із досвідченими солістами у супроводі оркестру театру. Це визначає специфіку цього конкурсу, розрахованого на огляд підготовки і відбір на останньому етапі саме оперних співаків. Я щиро поздоровляю наших українських дівчат Ольгу Рудик з дипломом і Ксенію Бахрітдінову з другою премією, яку вона розділила з дуже сильною співачкою Марією Галкіною. Ксенія успішно виступала на Харківській сцені, а тепер є солісткою Національної опери України. Марія Галкіна є уродженкою Білорусії. Вона закінчила консерваторію і асистентуру-стажування у Петербурзі, має хорошу школу. Як і у випадку з Марією Шабунею, перемога на конкурсі стала сходинкою до початку самостійної оперної кар’єри, бо вона одразу була зарахована як солістка до Большого театру Республіки Білорусь. Цю новину виголосив на урочистому закритті конкурсу голова журі, генеральний директор Мінського театру Володимир Грідюшко.
- Велике враження справило Різдвяне музичне свято. Нині Мінська опера стає справжньою лабораторією з формуванню оперної вокальної зміни у досить широких географічних межах. Цьому сприяють також гастрольні поїздки з окремими виставами і оперної, і балетної труп. Ви також часто виступаєте за кордоном і зі своїм театром, і самостійно. Ніколи не відмовляєтеся, коли вас запрошують виступити в Україні.
- Ми з головним режисером театру Михайлом Панджавідзе працюємо у єдиній команді. Наші ідеї підтримує генеральний директор Володимир Грідюшко. Ми запрошуємо для постановок відомих режисерів із інших країн. Так, у найближчих планах «Богема» Пуччіні, яку поставить Олександр Тітель. Це опера про молодих людей, які шукають себе у творчості попри матеріальні негаразди і складні життєві обставини. У нашій виставі також співатимуть молоді солісти. Роботі з молоддю ми з Михайлом Панджавідзе приділяємо головну увагу, взявши на себе керівництво групою стажерів. Зараз у її складі 12 співаків. Спеціально для них думаємо поставити оперу «Дон Паскуале» Г. Доніцетті. Але творчого вдосконалення вимагає і оркестр театру, і хор, і всі досвідчені солісти. Я вважаю, що оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару. Радію з того, що ми звертаємося до спадщини видатного композитора ХХ ст. Ріхарда Штрауса, без творів якого не можна уявити репертуар жодного поважного західного театру. Починаємо працювати над постановкою балету на музику симфонічної поеми Р. Штрауса «Так говорив Заратустра» і його одноактної опери «Саломея», створеної за п’єсою Оскара Уайльда. Маємо надію відкрити такою виставою наступний оперний сезон.+
А що стосується моїх творчих планів, то скоро відбудеться виступ із Симфонічним оркестром у Тель-Авіві (Ізраїль), де буду диригувати «Петрушкою» І. Стравінського і симфонією І. Брамса
Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Виконавці: Ксенія Бахрітдінова
Диригенти: Віктор Плоскіна
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Джерело: Газета "День"
|