|
|
Володимир РОЖОК: «На Великодню асамблею — як у храм»
Неювілейні турботи ректора НМАУ — унікального мистецького навчального закладу, який святкуватиме 100-річчя
24 травня 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
У Києві два тижні тривали концерти V Міжнародної Великодньої асамблеї «Господи, Господи, силою твоєю...». Захід присвячено двом знаменним датам — 1025-річчю Хрещення Русі та 100-річчю заснування Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.
Про масштабну культурно-просвітницьку подію, про те, що вдалося, а над чим ще потрібно буде попрацювати у майбутньому; чи встигнуть до початку нового навчального року зробити капітальний ремонт будівлі вишу, а також про те, як готуються святкувати ювілей Київської консерваторії, «Дню» розповів ректор Академії, доктор мистецтвознавства, професор, народний артист України Володимир Іванович РОЖОК:
— Міжнародна Великодня асамблея-2013 «Господи, Господи, силою твоєю...» відбулася під патронатом Міністерства культури, Української православної церкви і за сприяння представників cеми іноземних держав. Урочистості розпочалися в Національному заповіднику «Софія Київська», на другий дань Світлого Воскресіння Христового. Місце знакове, освячене віками, намолене віруючими християнами... Зал був переповнений.
Прозвучали антифони у виконанні камерних хорів «Кредо» і «Пектораль», Чоловічого ансамблю хору Національної опери та хору Преображенського собору Fresko Sonores. Художній керівник Асамблеї — Богдан Пліш (випускник НМАУ, нині хормейстер і диригент Національної опери). Велично прозвучали Великодні передзвони у виконанні ансамблю «Київські дзвонарі». А ввечері відбувся святковий концерт у Великому залі Національної музичної академії України.
На форумі було широко представлено мистецтво наших сусідів із Росії. Вони делегували кілька колективів. Зокрема, хорову капелу ім. С. Рахманінова (Тамбов). Цей колектив дуже добре виступив з Літургією Сергія Рахманінова у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври, а 13 травня дав концерт у Житомирській філармонії. Гостем Асамблеї став Ансамбль солістів Оркестру народних інструментів ім. М. Осипова (Москва), які чудово виступили на сцені Великого залу НМАУ, підготувавши програму до Дня Перемоги. У залі було багато ветеранів і молоді. А 10 травня російські митці порадували меломанів Чернігівської філармонії. Відомий піаніст та диригент із Росії, професор Михайло Банк виступив з нашим Естрадно-симфонічним оркестром.
Знаковою подією виявився концерт ансамблю Scola Cantorum (Осло, Норвегія). До речі, ці 33 молодих виконавці відзначені найвищою нагородою Європейської асоціації хорів. Вони виступили із сольною програмою в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври й у Малому залі нашої Академії разом із капелою «Орея» (Житомир). Взагалі ж цьогоріч узяло участь близько 40 колективів.
— Подій в Асамблеї було багато, а яка, на вашу думку, виявилася найголовнішою?
— Наймасштабніший вечір ми присвятили 200-річчю з дня народження Джузеппе Верді, який відбувся 12 травня у Національній опері. Знаменитий «Реквієм» виконали майже чотири сотні вокалістів і музикантів: три хори — капела «Думка», студентський хор НМАУ, хор та оркестр Національної опери України під орудою диригента Миколи Дядюри, до речі, теж нашого випускника.
Солістами виступили зірки світового вокалу: Людмила Монастирська, Анжеліна Швачка, Михайло Дідик і Сергій Ковнір. Ці співаки у різні роки закінчили НМАУ. Настільки багато було охочих послухати цей величний твір Верді, що не всі потрапили до залу, а тому ми вирішили восени «на біс» повторити концерт у виконанні капели «Думка» і студентського хору, адже цими колективами керує знаний хормейстер, завідувач кафедри хорового диригування НМАУ Євген Савчук.
Прекрасні миті подарували слухачам Камерний хор «Київ», Академічний хор ім. П. Майбороди Національної радіокомпанії України, жіночий хор «Павана», чоловіча капела ім. Л. Ревуцького. Вони виконали хорові антифони К. Стеценка. До 180-річчя класика світової музки Й. Брамса було виконано його «Німецький реквієм».
Це був унікальний проект, у якому взяли участь: ансамбль класичної музики ім. Б. Лятошинського під орудою Ігоря Андрієвського й у якому був задіяний балет Ensemble ultra Schall (Швейцарія). Свою майстерність продемонстрували солісти Національної опери Катерина Стращенко, Михайло Киришев, Ігор Борко, Зоя Рожок, Марія Березовська, Алла Родіна, Андрій Маслаков, у виконанні яких блискуче звучали дуети, тріо, арії з опер класиків, твори українських авторів. Нам дуже втішно, що випускники НМАУ є провідними виконавцями.
Потужно відбулося й закриття форуму — хоровий гала-концерт, який приурочили до міжнародного Дня жінок-мироносиць, у якому виступили жіночий хор Київського інституту музики ім. Р. Гліера, чоловічий ансамбль «Урмулі» (Грузія), жіночий хор «Ярославна», жіночий хор насельниць Городоцького монастиря, зведений хор Київської духовної академії та семінарії.
Переповнені зали глядачів є підтвердженням того, що Асамблея відбулася на славу. Бо людська душа прагне високого мистецтва, бажає чути прекрасні живі голоси, а не фонограми, які нині лунають звідусіль. До речі, всі наші концерти безкоштовні. Працюємо за правилом — на Великодню асамблею, як у храм — безкоштовно. А ще ми проводили виступи у лікарнях, будинках для осіб похилого віку, адже у світлі святкових днів Церква йде до немічних і хворих, вони одержують у дарунок паски та крашанки.
На всіх наших заходах тріумфувало високе мистецтво, а духовне завдання Великодньої асамблеї — вселити в людей віру, дати надію та спокій і добру нагоду зустрітися віч-на-віч зі світом прекрасного, щоб вони любили свою сім’ю, рідне місто, Батьківщину. Саме в цьому я бачу головну мету нашої Асамблеї.
— Володимире Івановичу, яким ви бачите наступний фестиваль?
— Намагаємося удосконалювати кожну Асамблею. Перша була тільки хоровою, потім почали залучати симфонічні оркестри, додалася камерна та інструментальна музика. Минулого року, до річниці Чорнобильської трагедії, була вперше виконана «Чорнобильська Літургія», яку написав священнослужитель Іонафан. Нині також відбулася цікава прем’єра балету «Пори року» Олександр Родіна. Він — молодий, талановитий композитор, а виконали балет чудові танцівники Анастасія Харченко та Олексій Бусько (і він виступив у ролі хореографа).
Невеликий ансамбль Alter ratio в Костелі св. Олександра виконав під акомпанемент органу унікальні твори барокової музики. Щойно закінчився фестиваль, а вже думаємо про наступну Великодню асамблею! Ми повинні запропонувати слухачам нові, яскраві прем’єри, цікаві програми і поєднання симфонічної музики з, наприклад, хореографією та картинами. Так, Олександр Родін — не лише композитор та піаніст (він закінчив Одеську консерваторію), а й чудово малює — на виставці його сакральних полотен публіка була у захваті. Дух і висока нота без схиблення дуже приваблює на Асамблеї слухачів.
— Питання до вас, як ректора НМАУ. Планувалося, що до ювілею Консерваторії будинок відремонтують. Бо нині під загрозою інструменти (коли йде дощ, то дах — наче решето). Чи встигнуть будівельники все зробити до 1 вересня?
— 26 жовтня минулого року Президент підписав Указ про відзначення 100-річчя Національної музичної академії України. А тиждень тому 383 депутати одноголосно підтримали Постанову Верховної Ради про відзначення знаменного ювілею. Планується випуск монети, марки, конвертів, проведення урочистих засідань, наукових конференцій, концертів та інших заходів. Але головним із них має бути «здійснення капітального ремонту будівлі та гуртожитку НМАУ», і в цьому — величезна проблема, бо коштів і досі немає.
Нагадаю, що основну будівлю Академії було передано нашому навчальному закладу 1955 року, раніше там був розташований готель «Континенталь», побудований наприкінці XIX ст.: дуже престижний готель, у якому зупинялися видатні особистості, серед них — Леонід Собінов, Федір Шаляпін. 1958 року до будинку добудували колонаду з оперною студією, і з того часу капітального ремонту в приміщенні не було! Зараз дах протікає по всьому периметру аж до другого поверху. Коли йде дощ, то ставимо відра, миски, тарілки, накриваємо інструменти клейонкою. Навіть на другому поверсі вода затекла у стіни, виявилися підтопленими аудиторії та класи.
Буде жахливо, якщо ми дочекаємось зими з дахом, що протікає. Низька температура (плюс три — п’ять градусів у приміщеннях) вкрай згубна для унікальних інструментів. А вікна з третього й четвертого поверхів просто випадають. Ми маємо два унікальних органи, гинуть роялі, а кожен рояль коштує півтора-два мільйони гривень! А ще більше шокує те, що обвалюються величезні брили з-під даху на бруківку, буквально руйнуються балкони. Це дуже небезпечно! Ми двічі викликали МНС. Вони склали акти. Копії ми передали до Кабміну, Адміністрації Президента, Мінкульту, додали фотознімки будівлі, написали листи, щоб на це обов’язково звернули увагу. Поки що самі поставили сітку по всьому периметру будинку, аби, боронь Боже, нікому на голову не падали брили...
До речі, ювілей НМАУ відзначатиметься по лінії ЮНЕСКО. Проте й досі коштів на ремонт ми не отримали. Хоча проектно-кошторисна документація давно готова. За неї ми повинні заплатити Київпроекту сім мільйонів гривень. Ми готові були звільнити для будівельників приміщення ще у квітні, але до сих пір питання не вирішується. Весь січень працювали і лише на тиждень відпустили студентів на канікули. Зараз завершуємо начальний рік, а ремонт не розпочинається. Втім, я все ж вірю, що Указ Президента буде виконаний і кошти знайдуть.
Ми ж — унікальний мистецький навчальний заклад! Готуємо майстрів найвищого рівня, зірок — скажімо, наші вихованці — піаніст Володимир Горовиць, співаки Іван Козловський, Євгенія Мірошниченко, Анатолій Солов’яненко, композитори — Борис Лятошинський, Левко Ревуцький і ще багато видатних особистостей, які прославили нашу країну та є окрасою світової культури.
— А скільки коштів потрібно на ремонт? Може, варто звертатися до меценатів і спонсорів, а не чекати, доки держава дасть грошей?
— На перший проект нам потрібно 100—150 млн грн. Переконаний, для такої держави, як наша Україна, знайдуться гроші, аби врятувати унікальну споруду. До речі, Академія приватизувала землю під будівлею (Київрада передала її нам у довічне користування), а тому звідси ми нікуди не підемо! Сучасні спонсори й меценати вкладати кошти в будівлю НМАУ не хочуть. Терещенків та Ханенків не видно нині... Хоч я оптиміст і вірю, що свою 101-шу річницю ми зустрінемо в гарному, теплому і затишному будинку. Для студентів та викладачів буде забезпечено нормальні умови праці й навчання. Наше завдання незмінне — виховувати митців української музичної культури.
— Чи визначилися вже, на яку дату заплановано урочистості?
— Офіційно Київська консерваторія відкрилася 3—5 листопада 1913 року. Тоді три дні всі храми міста дзвонили на честь і славу відкриття консерваторії. Доречно нагадати, колосальних зусиль, щоби відкрився цей навчальний заклад, доклав П. Чайковський, і ми гордо носимо ім’я композитора-класика. Хоч він і не дожив до цієї дати 20 років (помер 1893 р.), але кілька разів маестро зустрічався з Миколою Лисенком, і вони разом писали прохання царському уряду, листи до Київської думи.
Потім Сергій Рахманінов, Микола Римський-Корсаков, Сергій Танєєв, Михайло Терещенко залучилися до доброї справи. До речі, цукрозаводчик, багата людина Терещенко дбав не лише про особисте збагачення, а й про збагачення свого народу. Михайло Іванович віддав 50 тис. крб. (це достовірний факт) для того, щоб у Київ запросити кращих педагогів з Італії, Франції, Німеччини, Росії.
Коли будемо святкувати ювілей консерваторії (ми плануємо провести урочистості наприкінці листопада або на початку грудня, бо все залежатиме від того, як встигнуть будівельники з ремонтом), то поросимо настоятелів усіх храмів та церков різних конфесій, щоб дзвонарі дзвонили во славу єдиного навчального мистецького закладу — Національної музичної академії України імені Петра Чайковського!
Автор: Тетяна Поліщук
Діячі мистецтв: Володимир Рожок
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Конкурс (фестиваль): Фестиваль Міжнародна Пасхальна асамблея
Джерело: Газета "День"
|