«Не хочеться, щоби мистецтво було декоративним елементом розкоші» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Не хочеться, щоби мистецтво було декоративним елементом розкоші»
Савка Андрій Михайлович
«Не хочеться, щоби мистецтво було декоративним елементом розкоші»
Інтервью з директором Івано-Франківської обласної філармонії
26 квітня 2012, четвер
Поширити у Facebook

Андрій Савка, директор Івано-Франківської обласної філармоніїУ ці дні в Івано-Франківській обласній філармонії проходить фестиваль класичного музичного мистецтва «Прикарпатська весна 2012».

Протягом тижня шанувальників такого виду мистецтва розважають кращі колективи не лише з Івано-Франківська, а й з інших українських міст та навіть з-за кордону.

Про особливості цього фестивалю та про нове дихання філармонії розповідає її новий директор Андрій Савка.

– Дуже не хочеться, щоби мистецтво в Україні було декоративним елементом розкоші. Тому, формуючи програму цьогорічного фестивалю, ми хотіли насамперед задовольнити найвибагливіші смаки франківчан. Що стосується учасників, то ними є всі колективи філармонії, а також колективи та солісти зі Львова, Києва, Одеси, Америки, Німеччини. В основному всі концерти класичного спрямування. Також ми пропонуємо творчий експеримент – фестиваль «Старе кіно по-новому» в гостях у фестивалю «Прикарпатська весна».

– Цього року у філармонії запроваджена нова система квитків. Як вона працює?

– Крім звичайних квитків на концерти, ми запровадили систему абонементів. Цим самим намагатимемося заохотити слухачів. Придбавши абонемент із фіксованим місцем на всі концерти фестивалю, людина може отримати в загальній сумі значну знижку до 40 відсотків.

–Наскільки важко домовлятися з артистами перед фестивалем? Чи вони готові до вже традиційної «Прикарпатської весни»?

– Здебільшого тут спрацьовують мої особисті напрацювання за два-три роки діяльності у сфері організації концертів. Це і важко, і не важко одночасно.

– Чим житиме філармонія після завершення фестивалю?

– У нас вже фактично весь травень розписаний. Майже щодня відбуватимуться концерти як філармонійних колективів, так і наших колег із інших міст. На черзі далека перспектива формування наступного сезону – з вересня до червня наступного року. Це є нормальна практика професійних установ подібного типу у всьому світі. Деякі планують свою роботу навіть на 2-3 роки. Маємо напрацювання фактично з усіма філармоніями Західної України, а також з Кіровоградом, Донецьком, Києвом, Сумами. Чимало концертів ми влаштовуємо для мешканців області та міста, для навчальних закладів та інших установ. Наше основне завдання – продукувати високе мистецтво.

– Коли вас призначали на посаду директора філармонії, ви казали, що філармонія гастролюватиме по області. Коли можна очікувати ваших концертів у районах?

– Звичайно, це перспектива не на рік чи два, а вже найближча. Просто у нас є одна проблема – немає транспорту. У нас працює група адміністраторів, котрі займаються влаштуванням концертів для колективів філармонії.

–А як щодо закордонних гастролей?

– Заплановані. Є певне бачення, але немає достатньо часу, щоби зайнятися вирішенням цього питання. Є чимало нагальних проблем, котрі потрібно вирішувати на місці. Нам навіть не вистачає людей у філармонії для повноцінної роботи.

– Тобто ви готові приймати на роботу випускників музичних училищ?

– Ми тим і займаємося. Але немає виділених ставок. Якщо молодь відповідає рівню філармонії, то ми готові брати на роботу. Є питання творчого і адміністративно-господарського складу. Для повного функціонування філармонії потрібні такі люди, котрих немає на сцені, але вони забезпечують весь процес від «А» до «Я». Що стосується мистецьких напрямків, то хотілось би, щоби у філармонії були колективи різних спрямувань. Дякувати Богу, нам допомагають обласна адміністрація, обласна рада, управління культури, бо інакше ми б не вижили.

– Пане Андрію, повертаючись до призначення вас на посаду директора, напрошується запитання: які вагомі аргументи переважили на вашу користь?

– Можливо, щось і було. Але про це треба питати в управлінні культури. Знаю, що це не є легка ноша. Філармонія – єдиний заклад професійного музичного мистецтва.

– Чи поміняли ви щось у філармонії, посівши місце її керівника?

– Я просто працюю. На конкурс я йшов із програмою, котра не виникла спонтанно, за один місяць. Просто так сталося, що філармонію здали у грудні, а нового керівника призначили у січні. Нове приміщення потрібно наповнювати мистецьким змістом, щоби воно перетворилося у мистецький храм. Головне – працювати з людьми, бо це завжди найважче. Цього треба вчитися, бо ніхто не народився бути директором. Я не дуже рвався на це місце і не просив взяти мене, мовляв, я такий хороший. Це місце медом не намащене.

– Будівельні процеси у філармонії вже остаточно завершені чи, можливо, ще буде процес повернення їй первозданного вигляду із куполом?

– Я думаю, що то вже малоймовірно. Коли декілька років тому тільки планувалася реконструкція, говорили, що хочуть повернути первозданний вигляд. Я не є спеціалістом в архітектурі, але я не бачу у цьому потреби. Дякувати Богу, що й так у центрі міста вдалося зберегти таку споруду.

– Говорять про те, що в Івано-Франківську можуть створити муніципальну філармонію. Як тоді почуватиметься ваш заклад?

– Я чув такі думки. Але, повірте, це дуже непроста річ. Якщо таке можливо, то хай пробують. Але, думаю, ми зможемо нормально співпрацювати із міськими колективами та міською владою, котра нам також допомагає. Я не є прихильником проїдання. Треба заробляти, щоб йти далі.

– Ви продовжуєте грати на скрипці?

– Зараз я вже не граю в симфонічному оркестрі. Думаю, що з часом я повернуся до скрипки, але це, швидше за все, буде в дещо іншому плані, з іншими колективами. Для сольної діяльності треба більше займатися.

– Не для всіх класична музика є бальзамом для душі. Чи часто вам доводиться бачити молодь у залі філармонії під час концертів?

– Молодь ходить на концерти. Ми спеціально організовуємо заходи для навчальних закладів міста. Зараз у нас функціонують два зали – великий і камерний. Для нас важливим є підхід і будування концертної програми так, щоби її хотілося слухати.


Автор: Володимир Бодак
Фото: Яковин Тарас
Діячі мистецтв: Андрій Савка
Концертна організація: Івано-Франківська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Фестиваль мистецтв «Прикарпатська весна»
Джерело: zk.at



Інші:

Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
101003_050.jpg