|
|
Січень у Національній філармонії
Фестиваль музики Бориса Лятошинського, ювілей опери «Кармен» і Золтана Алмаші
31 грудня 2024, вівторок
Поширити у Facebook
Початок нового 2025 року у філармонії позначиться видатною і знаковою для всієї української культури подією: Фестивалем музики Бориса Лятошинського, який триватиме з 3 по 26 січня. День першого концерту і відкриття обрано не випадково: саме 3 січня 1895 року народився Борис Лятошинський. 2025 року культовому українському композитору – 130! На честь класика ХХ століття, засновника нової української музики вперше організовано Liatoshynsky Space 2025, в орбіту якого, Національна філармонія та Фундація Лятошинського радо запрошують не тільки всю Україну, але й увесь музичний світ на цілий ювілейний рік.
Програма фестивалю включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії, а заключна – у кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у легендарному будинку РОЛІТ.
Симфонічна, камерна та фортепіанна музика Лятошинського звучатиме 3, 5, 8, 11 січня у виконанні NotaBene Chamber Group, Симфонічного оркестру Національної філармонії України, Національного симфонічного оркестру України. Зіркові диригенти і солісти – Володимир Сіренко і Наталія Стець; Андрій Павлов і Максим Шадько. Перед кожним концертом (о 17:30 у Музичному салоні, вхід на дискусії безкоштовний, за умови реєстрації) на публіку чекають дискусії за участі провідних інтелектуалів: Ростислава Семківа, Ярини Цимбал, Анни Гадецької, Вахтанга Кебуладзе, Алли Загайкевич, Олексія Войтенка, Михайла Шведа, Тетяни Руденко, Галини Григоренко, Олесі Островської-Лютої, Андрія Куликова та Максима Буткевича. Модератор – відомий журналіст і телеведучий Юрій Макаров.
5 січня програма «Сад Різдвяний» Національного будинку музики – це світла різдвяна поезія Олекси Стефановича та Івана Малковича, неповторно красиві «Різдвяні симфонізми» Івана Небесного та хорові колядки. У концерті візьмуть участь: Іван Малкович, Liatoshynskyi Capella: Orchestra & Choir під орудою Богдана Пліша та Костянтина Ленчика, дитячий вокальний ансамбль «Забава», Максим Бережнюк, спів та автентичні духові; Тарас Столяр, бандура. Від малого до великого, цього вечора радітимуть Різдву Христовому та прославляти Сина Божого.
10 січня на сцені філармоніє звучатиме Вівальді. Один з найпомітніших майстрів барокової доби та один з найплідніших її представників, – Антоніо Лючіо Вівальді залишив після себе яскравий слід в історії музики не тільки як композитор усіх, існуючих на той час жанрів і форм, але й як віртуозний виконавець на скрипці. Тож, цього вечора, крім знаменитих концертів «Пори року», прозвучать його концрти: для двох скрипок струнних і basso continuo; для чотирьох скрипок, віолончелі, струнних і basso continuo; Концерт «Alla rustica»; дві симфонії для струнних і basso continuo. Можливо, менш відомі за знамениті «Пори року», але при тому не менш прекрасні.
12 січня – муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького відзначатиме на сцені філармонії 55-річчя з дня заснування колективу концертом «Відлуння Різдва». Цього вечора звучатимуть маленькі хорові шедеври – колядки і щедрівки. У концерті бере участь майстер слова Анатолій Паламаренко.
15 січня на свій традиційний щорічний авторський концерт «Джазові теми з імпровізацією» запрошує композиторка, відома джазова піаністка, викладачка і популяризаторка джазу – Неоніла Лагодюк. Разом з іншими музикантами: Київським квартетом саксофоністів, скрипалькою Катериною Бойчук, флейтисткою Іванною-Анастасією Косінською, кларнетистом Павлом Бойко, піаністкою Тетяною Жук-Сєдовою, контрабасистом Єгором Абрамовим, ударником Миколою Домашовим і степістом Володимиром Шпудейком, – композиторка представить твори, у яких втілюються риси класичного джазу ХХ століття. Запальні ритми, знайомі яскраві мелодії, енергія танцю, що відрізняють музику Неоніли Лагодюк – подарують слухачам незабутні враження.
16 січня – концерт «Київ органний» до 115-річчя засновника київської органної школи Арсенія Котляревського. Органістки та органіст Національного будинку музики виконають улюблені твори майстра, а також опуси, що були присвячені йому. Саме завдяки Арсенію Котляревському у Києві було створено Будинок органної та камерної музики, першим керівником якого він був. Тож, цей вечір – вдячна музична присвята, яка стверджує, що традиції видатного органіста продовжують жити. Звучатимуть: Й.С. Бах, М. Колесса, Ф. Ліст, Р. Ваґнер–Ф. Ліст, Ш.М. Відор, Гі Бове, А. Ґільман ін.
18 січня – нова програма Симфонічного оркестру філармонії під орудою диригента Антонія Кедровського з музикою Моцарта, Вагнера і Сібеліуса, – яскрава та фантазійна, сповнена мрій та світла. Симфонія №38 Моцарта уперше прозвучала у Празі – тому її часто називають «Празькою», віддаючи данину місту, яке у свій час славилося майстерними виконавцями на духових інструментах. Чи не тому композитор щедро використовує духові інструменти, які виявляють свою мелодичну багатогранність та блискучу віртуозність? А мелодій у цій Симфонії справді чимало, що подекуди вона справляє враження опери для оркестру – така ж різноманітна та багата на музичні події. Невеликий симфонічний твір Ваґнера «Ідилія Зіґфріда» був написаний до дня народження дружини композитора – Козіми Ваґнер, яка щойно народила сина Зіґфріда. Живучи у Швейцарії та віддаючися сповна творчості, ці роки для Ваґнера були плідними та духовно насиченими. Тож і музика закарбовує ці настрої, сповнюється ніжністю та лицарським завзяттям. «Легенда» Сібеліуса доповнить програму казковим звучанням холодної Фінляндії.
День Соборності України, 22 січня ансамбль «Київська камерата» пропонує відзначити особливою програмою – з творами сучасного композитора і віолончеліста Золтана Алмаші. Тривалий час українська музика розвивалася у потужних осередках, щонайперше у Києві і Львові. Та із-за розділення території України між різними державами, взаємодії між композиторами з цих міст було не багато. Вони створювали музику паралельно, часто не враховуючи творчих досягнень колег. Золтан Алмаші – один із тих, хто зшиває особливості цих двох композиторських шкіл. Навчаючись у Львові та Києві, він увібрав музичні традиції цих міст і є улюбленим композитором серед публіки і там, і там. Його музика поєднує романтичність із модерною мовою, загальноєвропейські музичні звороти із українською інтонаційністю, зокрема колядками. Твори, написані для «Київської камерати» часто створюються із розрахунку на конкретних виконавців і часто дають змогу музикантам яскраво продемонструвати свій талант. Диригуватиме цього вечора Іван Чередніченко.
25 січня Національний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою Володимира Сіренка пропонує захопливий діалог між традицією та сучасністю, досліджуючи теми трансформації, віртуозності та емоційної глибини через три різнопланові твори Вольфганга Моцарта, Юрія Ланюка і Євгена Станковича
Симфонія-концертанте Вольфганга Амадея Моцарта – шедевр класичної епохи, який гармонійно поєднує енергійність, оперну ліричність і радісне рондо, що є прикладом геніальності Моцарта у балансуванні між технічною досконалістю та емоційною насиченістю.
Симфонія-концертанте «Перетворення» Юрія Ланюка, сучасна відповідь на твір Моцарта. Хоча Ланюк черпає натхнення з жанру симфонії-концертанте, та все ж він прокладає власний шлях. Обираючи такий само виконавський склад, як і у Моцарта, композитор експериментує з тембром і текстурою, створюючи яскравий діалог між солістами й оркестром.
Євген Станкович відомий своєю здатністю переплітати народні мотиви із сучасними техніками. Так композитор створює виразний звуковий ландшафт, багатий на контрасти. Його «Майже серенада» є одночасно інтимною й масштабною. Солісти: Дмитро Ткаченко, скрипка, Оксана Дарбінь і Ярослав Венгер, альт.
26 січня – вечір, у якому зійдеться музика двох визначних віденських класиків: Вольфганга Амадея Моцарта та Людвіга ван Бетховена. У кожному з двох відділів програми Liatoshynskyi Capella: Orchestra під орудою маестро Богдана Пліша, ключовим твором стане концерт для сольного інструмента з оркестром. Моцарт написав концерт для флейти з оркестром соль мажор у віці 22 років на замовлення голландського флейтиста Фердинанда Дежана як частину ширшого проєкту, що передбачав створення чотирьох флейтових квартетів і трьох концертів. «Імператорський концерт» Людвіга ван Бетховена відомий своєю величчю, сміливими темами та героїчним духом. Твір був присвячений ерцгерцогу Рудольфу, який був другом і учнем композитора. До сьогодні цей концерт залишається найвідомішим і найчастіше виконуваним з п'яти фортепіанних концертів Бетховена.
31 січня з нагоди 150-річчя з дня прем’єри опери «Кармен», Симфонічний оркестр Філармонії разом з диригентом Миколою Дядюрою пропонує зануритися у її музичний світ, сповнений іспанських ритмів, французького чару ніжних мелодій та п’янких гармонічних поєднань. Опера «Кармен» французького композитора Жоржа Бізе – одна з найулюбленіших у публіки. Про це свідчить її популярність на сцені театрів: згідно з базою даних Operabase у сезоні 2017-2018 її виконали по всьому світу майже 700 разів! У чому секрет цього твору – гострий сюжет, справжні персонажі з усіма пристрастями та недоліками, видатна музика, що легко запам’ятовується чи все це разом? Крім хітів з опери також у програмі прозвучать: Концертна фантазія «Кармен» для скрипки з оркестром, Пабло де Сарасате Іспанська рапсодія для оркестру Моріса Равеля.
Музичний салон
16 січня «Багряний.Етюд». Сьогодні цитати з творів Івана Багряного друкують на футболках, а про кількість нових перевидань «Тигроловів» жартують, що їх мусить мати кожне поважне видавництво. Філармонія ж покаже те, що не так широко відомо в контексті творчості поета, прозаїка, драматурга, публіциста, журналіста, політичного діяча, Голови УНР та номінанта на Нобелівську премію з літератури: повстанські пісні на його вірші, але й не тільки. Проєкт-присвята Багряний. Етюд – заклик до теми військовополонених та політв’язнів, які наразі знаходяться на ворожих територіях. Синтетичний же формат «Багряного. Етюду» потребує особливого простору. Поміж колон та закапелків, де ви зазвичай публіка очікує на початок концертів, – постане дійство від режисерки та авторки ідеї Марини Рижової, у якому сплететься пластика Діани Коваль, художнє слово від Наталії Насікан, акордеон Ігоря Саєнка та повстанські пісні у виконанні Сергія Бортника.
18 січня публіці буде представлений концерт «Жанна Колодуб. Камерна музика» – проєкт-присвята до 95-річчя композиторки. Ним донька композиторки, музикознавиця Оксана Колодуб започатковує цикл різножанрових концертів до ювілейного року Жанни та Левка Колодубів. Твори Жанни Колодуб приваблюють яскравими художніми образами, а особливо – щирістю, емоційністю і природністю висловлювання. Її творчість – яскраве індивідуальне явище, в якому класичні традиції і глибокі фольклорні основи вдало поєднуються із сучасними засобами музичного мислення. Музична спадщина Жанни Колодуб багатогранна і багатожанрова, зокрема цінними є камерно-інструментальні ансамблі, які являють собою вишукані колоритні композиції, написані для нетрадиційного складу інструментів, у чому можна буде пересвідчитись, завітавши на концерт і послухати камерні твори написані для флейти і фортепіано, ксилофону і дзвіночків, для флейти, фагота і фортепіано і для квартету саксофоністів!
19 січня – Наталія Чепченко, сопрано та Анна Поліщук, фортепіано запрошують на програму з вокальних та фортепіанних циклів сучасного українського композитора Юрія Іщенко. Його музика віддзеркалює провідні стильові течії і композиторські техніки своєї доби. При цьому в ній завжди чутно індивідуальний голос митця, де крихкість, делікатність інтонації озвучується з граничною експресією тембру. Так, у циклі «Календарні пісні» архаїчні тексти й поспівки набувають нових сенсів у складних модерністських гармоніях. Інтелектуальна лірика Євгена Плужника втілюється у циклі «Рання осінь» через поєднання рафінованої раціональності додекафонії та глибинного драматизму висловлювання. А 24 прелюдії для фортепіано, що усі «виросли» з однієї теми-серії, подібно до калейдоскопу, розкривають різні грані камерного універсуму композитора.
31 січня у програмі «Game ON!» звучатиме музика... з відеоігор. Ансамбль Національного академічного духового оркестру України присвячує свій концерт музиці з культових відеоігор і запрошує слухачів зануритися у світ улюблених пригод, магії та незабутніх саундтреків. Прозвучать найкращі композиції, які стали візитівками ігрової культури та є на слуху у тисячі ігроманів. Унікальна можливість послухати наживо музику з улюблених відеоігор.
Для дітей
4 і 5 січня у Музичному салоні на двох сеансах щоденно:об 11:00 і 13:00 наймолодших меломанів від 3-х до 6-ти років очікують «Новорічні пригоди Кролика Філармона». Це новорічна історія про ельфійку та її друга і кролика Філармона, які потрапляють у казковий світ музики та шукають втрачену ноту, без якої неможливо зіграти головну новорічну мелодію.
12 січня – «Цар Плаксій і Лоскотон» 6+ за мотивами казки Василя Симоненка. Самоіронія та гумор завжди рятують у найтяжчі моменти. Але що робити, коли на веселощі накладена сувора заборона? Чи можливе існування цілого королівства без посмішки на обличчі? Ну звісно ж, що ні. А чому? Діти дістануть відповіді на музичній казці, яку зрежисував Олександр Співаковський, а музику до неї написав співак і композитор, артист філармонії Роман Смоляр.
В палаці цар Плаксій та його нудне сімейство, яке без упину плаче, збирає сльози у відра. Сміятися заборонено усім жителям країни! За виконанням указу наглядає спеціальна особа – капітан Мак-Как. Але, є в тій країні такий собі чолов’яга на ім’я Лоскотон, який любить смішні байки, зовсім не уміє сумувати, плакати, і не хоче збирати сльози. Треба ж було йому натрапити на доньку самого царя! А що з того вийде, дізнаєтеся, коли прийдете до філармонії.
19 січня хіт дитячої аудиторії – мюзикл «Бременські музики». Музична казка 6+ за улюбленим сюжетом братів Грімм у січні, – з відлунням різдвяно-новорічних свят. Крутий Brass Ukraine: дві труби, валторна, тромбон, туба і ударні, Принцеса-сопрано і актори тріо Argentum здійснять у місті Бремен, ой!, у Колонній залі філармонії, – найзаповітніші мрії кожного, хто прийде! Допомагатиме їм Оповідач, який є файним знавцем казок і не проти долучитися до створення нової пригодницької історії про веселого Віслюка, підстаркуватого Пса, милого Котика та голосистих Півників. Мюзикл для усієї родини подарує яскраві враження, кольорові емоції й зарядить дітлахів та їх батьків на весь рік!
Диригенти: Володимир Сіренко
Композитори:Золтан Алмаші, Євген Станкович
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
|