|
|
Український екшн
20 і 21 травня Львівська національна опера презентує нове прочитання «Запорожця за Дунаєм»
15 травня 2023, понеділок
Поширити у Facebook
Режисерка Оксана ТАРАНЕНКО розповіла Music-Review Ukraine про те, як народжувалась постановка
Це буде несподіваною інтерпретацію однієї з найвідоміших українських оперних історій. В опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського закладено нові сенси та підтексти, що відновлюють історичну справедливість та є особливо актуальними у нашому сьогоденні .
Вистава у режисурі Оксани Тараненко постане перед глядачами у музичній редакції Олександра та Дмитра Саратських, видовищній сценографії Тадея Риндзака, колоритних костюмах Людмили Нагорної та сучасній хореографії Олексія Буська під орудою відомої інтерпретаторки української музики Ірини Стасишин. Лібрето – Миколи Бровченка та Оксани Тараненко.
Варто зазначити, що «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського впродовж багатьох десятиліть був однією з найбільш виконуваних українських опер. Так, на жаль, пощастило небагатьом виставам українського репертуару. Львівська опера не стала винятком: впродовж понад 120-річної історії театру було реалізовано 7 різних постановок цієї опери. Прем’єра 2023 року у режисурі Оксани Тараненко стане вже восьмою.
Процес підготовки нової постановки тривав кілька років. «Насправді, робота над редакцією опери стала певним “багатосерійним серіалом”. Ми почали обговорення цих планів з режисеркою Оксаною Тараненко ще наприкінці 2020-го року, а старт роботи відбувся вже на початку 2021-го. Але згодом в наші плани втрутився ковід, а коли ми нарешті поновили роботу – почалася війна. Тож цей шлях розтягнувся майже на три роки», – розповідає композитор Дмитро САРАТСЬКИЙ, один із авторів нової музичної редакції.
У режисерській візії Оксани Тараненко образ українського козацтва врешті позбудеться столітніх стереотипних меншовартісних нашарувань, насильно навʼязаних московитами: «Новий погляд на відому українську класику, з усвідомленням власної гідності та значущості, національної ідеї, сподіванням та вірою у перемогу завдяки Збройним Силам України». Козаки природно постануть могутньою, войовничою та свободолюбивою силою, що здатна протистояти будь-яким перешкодам та ворогам.
На актуальності та мистецькій цінності нового «Запорожця за Дунаєм» наголошує і Василь ВОВКУН, керівник проєкту, генеральний директор-художній керівник театру: «Сьогодні, у час рашистської війни в Україні, Львівська національна опера знову звертає свій погляд на класичну національну спадщину, про яку нещодавно розпочався дискурс в ЗМІ та соцмережах, зокрема про її професійну недосконалість, часто кітчеві художнє, режисерське та виконавське трактування. І тут знову в допомозі творча програма "Український прорив", що ставить собі за мету руйнування застарілих канонів і кліше».
Постановники:
Диригентка-постановниця – Ірина Стасишин
Диригент – Андрій Нагрудний
Режисерка-постановниця – Оксана Тараненко
Режисер – Антон Литвинов
Художник-постановник – Тадей Риндзак
Художниця костюмів – Людмила Нагорна
Асистентка художниці костюмів – Жанна Малецька
Хормейстерка-постановниця – Ірина Коваль
Хормейстер – Вадим Яценко
Балетмейстер-постановник – Олексій Бусько
Асистент балетмейстера – Ігор Храмов
Художник світла – Олександр Мезенцев
Постановник боїв – Олександр Дідик
Керівник проєкту – Василь Вовкун.
Виставу присвячують памʼяті Михайла Риндзака (1947-2022), народного художника України, художника-постановника Львівської національної опери.
Оперу «Запорожець за Дунаєм» реалізовано в рамках творчої програми розвитку Львівської національної опери «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ» генерального директора-художнього керівника театру Василя ВОВКУНА.
Нові сенси й підтексти
Напередодні прем‘єри опери «Запорожець за Дунаєм» Music-Review Ukraine поспілкувався з режисеркою Оксаною ТАРАНЕНКО, яка розповіла про те, як народжувалась постановка:
- Пропозиція від Львівської Опери мені поступила два з половиною роки тому. Це будо ще до пандемії COVID-19. Так сталося, що дві різні, але дуже цікаві творчі пропозиції на постановки українського репертуару, майже одночасно надійшли від львів‘ян і дирекції Одеської Опери. Під час карантину у мене було багато часу подумати, що робити. Я зрозуміла, що нині тенденція і тренд на «шароварщину» просякнута на різних українських сценах. Тому вирішила придумати, як зовсім по-іншому подавати твори не лише нашої національної класики, а й сучасних композиторів.
«Катерина» - це зовсім новий твір Олександра Родіна, київського композитора і він був спеціально написаний на замовлення Одеської опери, а «Запорожець за Дунаєм» – хіт нашої класики. Коли я занурилась у музику Семена Гулака-Артемовського, то зрозуміла, що з лібрето треба щось робити.
Знаєте, ще до початку повномасштабного вторгнення московитів, було зрозуміло, що сюжет «Запорожця за Дунаєм» треба редагувати, бо сьогодні українці ні за що не захочуть повертатися до російської імперії! Мені не хотілося, щоб головні герої були напівпритомними п‘яничками, якими вони поставали в опері Гулака-Артемовського. І увагу глядачів не можна утримати на старому лібрето.
Я запропонувала Василю Вовкуну, керманичу Львівської Опери кардинально переробити сюжет цієї історії, а не поновлювати редакції, які були раніше, зокрема, у 1952 році, а потім у 2015-у оркестрування і редакція Мирослава Скорика, що було зроблено спеціально для київської постановки у Національній опері України. Велика подяка Василю Володимировичу, що він повірив мені і надав творчу свободу.
У нашій постановці повністю переписано лібрето, хоча ми лишили тих самих героїв, але вони існують у військовому таборі, який знаходиться десь на ворожій території… Це люди, які не мають Батьківщини, і це відчуття, яке схоже з хору євреїв у вердівський опері «Набукко», які на чужині згадують свою землю обітовану. Саме таке відчуття з художниками, лібретистами та композиторами ми хочемо передати у цій постановці.
Ми зробили виставу-екшн більш динамічною, а козаки й козачки, які живуть у військовому таборі, є войовничими й чекають на те, щоб знайти більше зброї, а тоді вони зможуть відвоювати свою Батьківщину. На сцені буде багато боїв, а також цікавих речей для глядачів.
Так, Андрій Чорноморець відбиватиметься від яничарів. ..Частину сцен і музики, яких не було в оригіналі опери, ми дописали. З чудовим композитором Дмитром Саратським ми вже не вперше співпрацюємо разом не лише у театрі, а й у кіно, і маємо багату творчу спільну історію. Він дуже гарно розуміється на музичній драматургії, і ми структурно по-іншому зробили музичну наскрізну дію на сцені. Його батько Олександр Сарацький – відомий музикант зробив переоркестровки. Хоча всі основні мелодії опери - хіти, з любов‘ю і повагою до автора – Гулака-Артемовського, ми залишили. Оркестровка чимось схожа десь під Моцарта, а десь під Шуберта, а ще дописано два авторських номери, яких раніше не було в цьому творі. У нас з‘являться два нових персонажі – козак Мамай, який є духовним лідером запорожців у вигнанні та антигерой – зрадник Терентій, залицяльник до Оксани. Дописана й турецька картина, що надає більше східного колориту виставі; трошки переробили арію Султана, а також надали більше уваги туркам і це додало для фарб до постановки.
Рішення художне і сценографічне - це військовий табір українців схожий на корабель-ковчег, який застряг на мелені і чекає свого часу, коли зможе підняти свої вітрила і весла, аби поплисти на Батьківщину. Художник Тадей Йосипович Риндзак розпочинав роботу зі своїм братом Михайлом, який на жаль у грудні минулого року помер, і ця вистава буде своєрідною присвятою Михайлу Йосиповичу - непересічному театральному майстру…Дуже вишукана естетично сценографія опери: між простором і часом.
У постановці українці будуть стилізовані, дуже рухливі й модерні. Вистава «Запорожець за Дунаєм» - це мій дебют у Львівській Опері. У нас зібралася чудова творча команда і всім дякую за співпрацю. Наприклад, Микола Бровченко - поет, перекладач, сценарист, лібретист, який талановито «погрався зі словом», багато дописав діалогів, переробив деякі куплети.
Ми лишили танцювальні дивертисменти, але будуть жіночі та чоловічі номери, які поставив хореограф Олексій Бусько. Нині відбуваються оркестрові репетиції, спочатку вокалістам було важко відійти від стандартів і стереотипів оперної сцени, а нині робота пішла легко і цікаво, як для артистів, так і музикантів.
Художниця костюмів – Людмила Нагорна. У нас будуть шаровари, але їх правильно використовують герої, і вони будуть не червоними, а зручними для боїв. Нагадаю, шаровари з'явилися на Сході як елемент одягу кочових народів дуже давно. Шаровари можуть бути як чоловічі, так і жіночі. На території сучасної України шаровари з'явилися ще в стародавню епоху. На сцені у нас у шароварах будуть як турки, так і козаки.
У постановці залучені прекрасні солісти, які з великим ентузіазмом працюють. Диригентка – Ірина Стасишин. Всі артисти й музиканти репетирують з натхненням. Галичанам не треба розповідати, що таке підпілля. Бо концепція постановки - підпільна боротьба українців за свободу. Ми по-іншому подивилися й на роль Карася. Він у нас є ватажком підпілля, не п‘яничка, а просто приховує це від дружини Одарки. Втім, знамениті дуети цих героїв ми лишили та ці образи, як енциклопедія людських почуттів.
Багато робити для бутафорів, які роблять зброю для вистави. Бої вирішені у хореографічному плані. Наш «Запорожець за Дунаєм» - український екшн.
19 травня у Львові відбудеться відкрита генеральна репетиція, а також є плани показати цю постановку у червні на гастролях у Києві.
Фото з репетиції надане Львівською Оперою
Діяч мистецтв: Оксана Тараненко
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
|