Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
2 лютого, п'ятниця

У лютому – другого і четвертого – Львівська філармонія запрошує всіх поціновувачів творчості Вольфганга Амадея Моцарта на фестиваль «В гостях у Моцарта»

Заплановано два концерти популярних та маловідомих творів австрійського композитора у виконанні молодих й знаних солістів. Американська валторністка Лінні Хостетлер солюватиме на концерті 4 лютого.



Лінні Хостетлер народилася і виросла у США. Отримала ступінь бакалавра в Мессіанському коледжі в Харрісбургу, штат Пенсільванія. Переїхала в Лас-Вегас, щоб здобути ступінь магістра у виконанні на валторні в університеті Невади. Другий сезон поспіль вона є головною валторністкою Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії.

– Лінні, розкажіть про свої очікування від фестивалю «В гостях у Моцарта», де солюватимете на концерті.

– В концерті 4 лютого я вперше виконуватиму Кончертанте Моцарта для чотирьох солістів – валторна, кларнет, фагот та гобой. Добре, коли солюють музиканти оркестру, адже переважно запрошують гостьових солістів.

Під час концерту виконаю також інші партії, що не практикують солісти. Це буде цікавий досвід.

– У програмі концерту твори Моцарта, які маловідомі аудиторії…

– Так. Солісти фестивалю раніше, мабуть, їх не виконували. Це більш камерна музика, тому партії соло дуже складні. На відміну від концерту, де є і соліст, і оркестр.

– Це перший концерт, як солістки, у Львові?

– Так. А загалом я виступала з чотирма солістами і оркестром.

– Як увійшли в ритм професійного оркестру у Львові…

– Я здобувала ступінь магістра в Лас-Вегасі. На той час була знайома з диригентом і скрипалем Тарасом Крисою шість років. Про Львів знала небагато, але одного дня Тарас Криса сказав: «У нас відкрито вакансію головного валторніста. Приїдь до Львова і матимеш хороший професійний досвід». Я вирішила, що це гарна нагода попрацювати в професійному оркестрі. Бо в студентському колективі такого досвіду значно менше. Отож, я не завершила навчання і приїхала на півроку з віолончелістом Далтоном Девісом до Львова. Після завершення першого терміну я тут залишилася, а він зараз завершує навчання у США. Складним є перехід від життя в Лас-Вегасі до життя у Львові. Але справді чудово, адже я зіграла багато нової музики. Також зі Львова легше мандрувати в Європу. У липні я пройшла прослуховування на посаду головної валторністки оркестру.

– Концертували за кордоном?

– З оркестром побували кілька разів у Польщі, також в Німеччині і Швейцарії.

– Що було найбільш неочікуваним після переїзду в Україну?

– З Далтоном приїхали минулого року на Різдво. Потрапили в дуже холодні дні – цього найбільш не очікували. Мовний бар’єр був також несподіваним. Сподівалися, що зустрінемо більше людей зі знанням англійської, ніж у Західній Європі. Не знали кирилиці, тому з прочитання слів мали труднощі.

– Потроху освоїли українську?

– Так, тепер я знаю значно більше. Репетиції проводяться українською – і я їх вже розумію. В розмовах вловлюю загальний сенс.

– А як вас прийняв оркестр?

– Оркестр був дуже товариським та гарно прийняв нас з Далтоном. Маю гарні стосунки з усіма. Українці доброзичливі, працюю у хорошому оточенні.

– Тарас Криса на посаді головного диригента оркестру філармонії додав до репертуару багато незнаної американської музики. Яку музику граєте у Лас-Вегасі і яку у Львові?

– До приїзду в Україну я не виконувала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича. Також у Львові виконую твори польських композиторів, про яких не чула в США. Серед української аудиторії, впевнена, є меломани, які захоплюються американською музикою. В США чи Німеччині оркестри грають більше різноманітних програм, а в Україні в нас є певні проблеми з залученням аудиторії, якщо виконують не Моцарта чи Бетховена. Наприклад, якщо в США ми виконуємо Брукнера – в залі аншлаг, у Львові виконуємо Брукнера – його не знають. Думаю, це чудово, що диригент Тарас Криса презентує трохи нової музики. Якщо аудиторія має шанс її почути, то полюбить.

– Якби обирали твори для виконання у Львові, то які?

– Як і будь-який музикант у світі, я б обрала Малера. Я думаю, що програма диригента Тараса Криси на цей сезон збігається з моїми бажаннями. У мене є список творів, які мрію виконати. Після переїзду до Львова викреслила з цього списку багато пунктів. Також в лютому в філармонії виступатиме мій викладач з Лас-Вегаса. Виконаємо два твори Штрауса, про які мрію. Це буде захоплюючий концерт!

– Життя у Львові відкрило шлях до виступів у Європі. Чи омріяли нові концерті зали для виступу?

– Я ще не знаю багато про концертні зали в Європі. Ми грали в Щеціні, в Польщі – і це наразі найкращий зал, де я виступала. Завжди мріяла виступити у Швейцарії – у великому місті, в Базелі, наприклад. І, звичайно, Берлін – це було б чудово. Але не так багато музикантів мають щастя там виступити. А також, в мене є ще багато планів і на концерти у Львові.



Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Джерело: Львівська газета



Додати: Share on Facebook

Інші:

Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
Полтавська філармонія готується до насиченої концертної весни
Монтсеррат Кабалье: "Я страшная сладкоежка"
Синергія KharkivMusicFestа
Етелла Чуприк: "Я не можу жити без рояля"
«До музики слід ставитися з благоговінням, інакше...»
«Моє покоління музикантів можна назвати пограбованим»
«У своїй творчості опираюся на народну пісню»
Культурне життя України знову переживає кризу 1990-х років, - Андрій Ільків
Чернівчанин Володимир Соложук понад 25 років виготовляє скрипки
Як змінюється Львівський будинок органної музики
Валентин Сільвестров: «Сенс авангарду — ризик»
Еміл Сокач: Ніщо і ніколи мене так не вражало, як музика
Класика – це завжди модно
Львівський скрипаль-віртуоз підкорює Європу
Лінні Хостетлер: «З приїздом в Україну я вперше виконала українські музичні твори Скорика, Колесси, Людкевича»
Диригентка Вікторія Свалявчик-Цанько: «Музика — це любов. А любов’ю треба ділитися»
«Оперні співаки схожі... на атлетів»
Тiльки голос і світові шедеври!
Січень Iвана Карабиця
Володимир Шейко: "Сонячна Італія – країна високого мистецтва"
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Якісно і чесно з музикою
«Оперним театрам треба розширювати коло традиційного репертуару»
Що в "скрині" у Оксани Линів?
Василь ТИМКІВ: У Івано-Франківській філармонії кожен концерт - прем'єра
Скрипач одесской национальности. Павел Верников об учителях, смехе и грусти
Михайло М’якуш: «У 16 років я поїхав з Підгайців на Донбас, щоб купити гармошку…»
Зоряна Кушплер: "З Пласідо Домінго ми на "ти"
Магія та харизма диригента
Сліпий кобзар, що бачив сонце
Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
      © 2008-2018 Music-review Ukraine