«У нашому оркестрі вся Україна вчиться» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Львівський камерний оркестр
Микитка Артур
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Керівник «Академії» Артур Микитка про те, чому плинність кадрів не шкодить колективу
14 квітня 2018, субота
Поширити у Facebook

18 квітня Львівський органний зал і камерний оркестр «Академія» запрошують на концерт, присвячений 90-річчю з дня народження одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. У програмі концерту будуть твори Баха, Вівальді, Брукнера та Пуленка.



Про те, як один концерт перекине місток творчого діалогу між композиторами різних епох та чому плинність студентських поколінь не впливає на міцні традиції і якість оркестру «Академія» ми поспілкувалися із концертмейстером Артуром Микиткою.

Які Ваші очікування від концерту?

Зазвичай для митців й артистів – це тривога, завжди хочеться бачити результат, реакцію аудиторії. Важливо усвідомити, чи програма та запропонована ідея пройшли апробацію, чи їх сприйняв слухач.

Розкажіть детальніше про програму, які твори будуть у неї включені?

Концепція концерту, на мій погляд, досить цікава, хоча, можливо, вона і виникла спонтанно. Тому що камерний оркестр «Академія» є навчальним колективом. Хоч ми працюємо над дуже різними програмами, цей концерт для нас дуже показовий. Це буде розкішна ретроспектива музики. Розпочнемо із Вівальді, якого завжди дуже радо сприймає слухач. Потім буде «місточок» до сина Баха, який фактично жив у часи Моцарта і працював у ХVIII столітті. У нього вимальовується інший стиль: класицизму із романтичними інтонаціями. Далі ми переходимо до композитора ХІХ століття Антона Брукнера, який відомий у світі передовсім, як симфоніст. І ми до програми взяли досить складний, але надзвичайно красивий його твір – другу частину Адажіо з його струнного квінтету. У ті часи музика була навіть експресіоністична, коли всі почуття напоказ. І далі музичний місточок ми перекидаємо на ХХ століття і так виходимо на надзвичайно французького композитора Пуленка.

Цей концерт присвячений пам’яті одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. Як саме оркестр «Академія» пов'язаний із цією постаттю?

Львівський органний зал – це наша Мекка. Як тільки цей заклад почав функціонувати у Львові, наш оркестр здебільшого виступав саме у цій локації, це був наш майданчик. Сцена Органного була для нас доступною без оплати і ми виступали там постійно. Саме у цьому залі ми розпочали співпрацю із знаним професором, органістом Самуїлом Дайчем, якому і буде присвячений квітневий концерт. Це не випадково, адже 1975 році оркестр «Академія» разом із Самуїлом Дайчем вперше у Львові виконав концерт Франсіса Пуленка.

Основу оркестру «Академія» складають саме студенти?

Так, і попри те, що учасники оркестру юні, історія його вже поважна. Адже оркестр «Академія» заснували ще у 1959 році при Львівській консерваторії (зараз Львівська музична академія імені Лисенка) і це був перший камерний оркестр в Україні. Його ініціювала група ентузіастів. Скоро ми відзначатимемо шістдесятиріччя. Вся сила цього оркестру у тому, що поруч зі студентами, які постійно змінюють одне одного залишаються досвідчені музиканти.

Чи ця плинність кадрів відображається на злагодженості оркестру?

Оркестр «Академія» є доброю традицією, яка вже випробувана роками. Від самих початків роль концертмейстерів груп завжди виконували нещодавні студенти-викладачі. Так само і я брав участь в оркестрі, як викладач і коло мене гуртувалася молодь. Втім тепер не так. Зараз у нас плинність повна. Але є традиція, свій почерк, стиль оркестру і налагоджена система праці. Важливо, що поруч із музикантами-початківцями у оркестрі беруть участь старшокурсники. Тоді учасникам стає дуже легко у оркестрі. Головне, щоб вухо «правильно працювало» Так відбувається своєрідна передача естафети.

Як особисто Ви готуєтеся до кожного концерту?

Тут є декілька аспектів. Сам вибір програми вимагає моєї внутрішньої підготовки, аби налаштувати колектив. Переді мною люди від 18 до 23 років. Вони зовсім молоді. У нашому оркестрі вся Україна вчиться. Ця юна людина шокована вже самим Львовом. Я їм часто кажу: «Друзі мої, не ходіть із похнюпленою головою і виключно стежкою із консерваторії у гуртожиток. У Львові потрібно дивитися вгору». Для них це знайомство з містом і професією. Можливо це зовсім вперше відбувається. Але у нас організований навчальний процес. Тричі на тиждень відбуваються репетиції. Я закликаю їх раціонально використовувати час.


Колективи: Львівський камерний оркестр "Академія"
Діячі мистецтв: Артур Микитка
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Концертний зал: Концертний зал Львівського будинку органної і камерної музики
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка
Джерело: Zaxid.net



Інші:

Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
      © 2008-2024 Music-review Ukraine