«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Алмаші Золтан Гаврилович
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Я стараюся творчо шукати музику, яку я вважаю хорошою. На мене не давить кон’юнктура, - Золтан Алмаші.
7 лютого 2017, вівторок
Поширити у Facebook

Василь Шандро: 9 лютого у Золтана Алмаші відбудеться сольний концерт під назвою «Той, хто співає у підвалі». Дуже цікаво, виглядає, як академічний андеграунд. Де він відбудеться?

Золтан Алмаші: Концерт відбудеться у «Майстер-класі». Це центр культури. Раніше він був на Лаврській 16, а зараз він переїхав на Богдана Хмельницького. Там продовжується хороша традиція камерних концертів із класичної і сучасної музики. Куратор цих концертів Тетяна Калініченко – це відомий київський диригент.



Василь Шандро: Чому Золтан Алмаші буде співати у підвалі?

Золтан Алмаші: Це академічний андеграунд, як ти і сказав. Ідея в тому, що музичний світ (авангардної, серйозної музики і іншої музики) дуже структурований.

Тетяна Трощинська: Це те, що називається словом формат?

Золтан Алмаші: Можна сказати і так. Є дуже багато музики, яка не входить у цей формат. В академічній музиці так само. Я маю інтерес саме до такої музики. Мій принцип дещо анархічний – на моїх концертах можливі усі стилі. На концерті звучатиме твір українського авангардиста Леоніда Грабовського, але разом з тим звучатиме і менш відома музика.

Зараз я гратиму прелюдію американського композитора українського походження. Йому ще немає 40 років. Його звати Борис Скальський. Академічний композитор. В нього дуже цікавий стиль. Це доволі проста і доступна музика, не без впливу популярної музики, але це академічна музика. Її не можна назвати авангардом. В її основі багато українських інтонацій. Це для мене відкриття. Намагаюся частіше його грати.

Василь Шандро: Коли ми говоримо про сучасне мистецтво, то згадуємо, що за радянських часів наше поняття мистецтва було деформоване. Було поняття класики, але ми випустили ХХ століття. Наскільки це є проблемою зараз? Чи є прірва між музикантами і слухачами?

Золтан Алмаші: Прірви немає. По-перше, вже під час незалежної України ми отримали дуже багато інформації. За ці тридцять років прірва зменшилася. Тут є своя музична ситуація. У Радянському Союзі вона теж була доволі цікава. Був ряд композиторів (до речі, твір одного з них я гратиму на своєму концерті – це Леонід Грабовський), які намагалися бути в курсі того, що відбувається у світі. Це офіційно заборонялося, але коли є заборона, то ще сильніше хочеться цим займатися. Тоді виникла плеяда потужних композиторів. Через те, що ця музика була заборонена — виникла нова ніша.

Освіта у Радянському Союзі була класичною і сильною. У поєднанні із традицією авангард дав дуже цікавий результат. Ця тенденція і зараз актуальна. Я продукт цієї тенденції. Для мене радикальні музичні течії не настільки близькі, як ті, що мають зв’язок із класичною музикою. Зрештою, і в Європі, і в США була інша лінія. Ознакою її був поступовий розвиток музики від епохи романтизму. Можливо ця лінія залишається трохи в тіні радикальної авангардної музики, але вона залишається і широко використовується у кіномузиці.

Василь Шандро: В анонсі свого концерту ви кажете, що ця музика існує і розвивається, але її ніхто не бачить. Вона існує у символічному підвалі. Чому?

Золтан Алмаші: Можливо це тому, що романтична музика на європейських фестивалях сучасної музики є не зовсім бажаною. Мені це здається несправедливим. Саме тому я замаюся цією лінією. Мої колеги, які хочуть бути затребуваними у Європі, намагаються бути у руслі цих тенденцій. Я маю іншу задачу: я стараюся творчо шукати музику, яку я вважаю хорошою і на мене не давить кон’юнктура.


Виконавці: Золтан Алмаші
Джерело: Громадське радіо





Інші:

Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine