«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Алмаші Золтан Гаврилович
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Я стараюся творчо шукати музику, яку я вважаю хорошою. На мене не давить кон’юнктура, - Золтан Алмаші.
7 лютого 2017, вівторок
Поширити у Facebook

Василь Шандро: 9 лютого у Золтана Алмаші відбудеться сольний концерт під назвою «Той, хто співає у підвалі». Дуже цікаво, виглядає, як академічний андеграунд. Де він відбудеться?

Золтан Алмаші: Концерт відбудеться у «Майстер-класі». Це центр культури. Раніше він був на Лаврській 16, а зараз він переїхав на Богдана Хмельницького. Там продовжується хороша традиція камерних концертів із класичної і сучасної музики. Куратор цих концертів Тетяна Калініченко – це відомий київський диригент.



Василь Шандро: Чому Золтан Алмаші буде співати у підвалі?

Золтан Алмаші: Це академічний андеграунд, як ти і сказав. Ідея в тому, що музичний світ (авангардної, серйозної музики і іншої музики) дуже структурований.

Тетяна Трощинська: Це те, що називається словом формат?

Золтан Алмаші: Можна сказати і так. Є дуже багато музики, яка не входить у цей формат. В академічній музиці так само. Я маю інтерес саме до такої музики. Мій принцип дещо анархічний – на моїх концертах можливі усі стилі. На концерті звучатиме твір українського авангардиста Леоніда Грабовського, але разом з тим звучатиме і менш відома музика.

Зараз я гратиму прелюдію американського композитора українського походження. Йому ще немає 40 років. Його звати Борис Скальський. Академічний композитор. В нього дуже цікавий стиль. Це доволі проста і доступна музика, не без впливу популярної музики, але це академічна музика. Її не можна назвати авангардом. В її основі багато українських інтонацій. Це для мене відкриття. Намагаюся частіше його грати.

Василь Шандро: Коли ми говоримо про сучасне мистецтво, то згадуємо, що за радянських часів наше поняття мистецтва було деформоване. Було поняття класики, але ми випустили ХХ століття. Наскільки це є проблемою зараз? Чи є прірва між музикантами і слухачами?

Золтан Алмаші: Прірви немає. По-перше, вже під час незалежної України ми отримали дуже багато інформації. За ці тридцять років прірва зменшилася. Тут є своя музична ситуація. У Радянському Союзі вона теж була доволі цікава. Був ряд композиторів (до речі, твір одного з них я гратиму на своєму концерті – це Леонід Грабовський), які намагалися бути в курсі того, що відбувається у світі. Це офіційно заборонялося, але коли є заборона, то ще сильніше хочеться цим займатися. Тоді виникла плеяда потужних композиторів. Через те, що ця музика була заборонена — виникла нова ніша.

Освіта у Радянському Союзі була класичною і сильною. У поєднанні із традицією авангард дав дуже цікавий результат. Ця тенденція і зараз актуальна. Я продукт цієї тенденції. Для мене радикальні музичні течії не настільки близькі, як ті, що мають зв’язок із класичною музикою. Зрештою, і в Європі, і в США була інша лінія. Ознакою її був поступовий розвиток музики від епохи романтизму. Можливо ця лінія залишається трохи в тіні радикальної авангардної музики, але вона залишається і широко використовується у кіномузиці.

Василь Шандро: В анонсі свого концерту ви кажете, що ця музика існує і розвивається, але її ніхто не бачить. Вона існує у символічному підвалі. Чому?

Золтан Алмаші: Можливо це тому, що романтична музика на європейських фестивалях сучасної музики є не зовсім бажаною. Мені це здається несправедливим. Саме тому я замаюся цією лінією. Мої колеги, які хочуть бути затребуваними у Європі, намагаються бути у руслі цих тенденцій. Я маю іншу задачу: я стараюся творчо шукати музику, яку я вважаю хорошою і на мене не давить кон’юнктура.


Виконавці: Золтан Алмаші
Джерело: Громадське радіо





Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine