Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
8 серпня, середа

— Вашим оркестрам бракує вправності британських. У нас ставляться до виконання надзвичайно відповідально. Можуть зіграти класичний твір будь-якої складності з першого разу, — каже продюсер із Великої Британії Мартін Андерсон, 62 роки.



Приїхав на запис Українського фестивального оркестру. Над платівкою працюють у Львівському палаці мистецтв. На диск мають увійти твори, які Мартін Андерсон замовив у композиторів з усього світу. Проект присвятив померлій дружині Юдіт.

— Попри те, що вже сказав, звук львівського струнного оркестру — багатий. Музиканти чудово відтінюють усі настрої композицій. Зокрема романтичні нотки творів. Бо наш проект — про кохання, — додає Андерсон.

Вправність музикантів залежить від освіти?

— І від оркестрових традицій також. Британські оркестри можуть підготувати найскладнішу концертну програму за два дні. Німецькі готують за тиждень, але роблять це з неймовірною точністю. Українським оркестрам потрібно трохи більше часу, але повторюся, їх звучання особливе. Багато працював із музикантами з пострадянського простору. Помітив спільну рису тутешніх оркестрів: виконавці чекають, що їм скаже диригент. Український фестивальний оркестр спрацювався з вимогливим англійцем Полом Манном. Почали розуміти диригента з півслова і виросли у своїй майстерності.

Чому ви вирішили зробити цей проект саме з українським оркестром?

— Його порадив американський диригент українського походження Теодор Кухарук.

Працювали 11 днів по 8 годин із короткими перервами на обід і вечерю. У конференц-залі Палацу мистецтв чудова акустика. Записували музику тактами в повній тиші. Іноді робили перезапис одного такту кілька разів, добивалися потрібного звучання. Мають із цього вийти дві повноцінні платівки, які почують у всьому світі.

Які твори увійшли на платівку?

— Все почалося сім років тому. Моя дружина Юдіт дізналася, що хворіє на рак шлунку. Коли їй залишилося жити місяць, вирішив зробити хоча б щось, що полегшить її страждання. Попросив друга, англійського композитора Стіва Елкока, написати композицію спеціально для неї. Наступного дня він надіслав мені твір із назвою "Пісня для Юдіт". Можливості зробити повноцінний оркестровий запис не було, тому включив дружині відтворення через спеціальну електронну програму. Коли Юдіт почула пісню, сказала: "Це музика зцілення, мені дійсно стало краще". Вирішив, не варто зупинятися, бо музика зможе допомогти їй. А композитори, які писатимуть для неї — її врятують. Звернувся до всіх знайомих — майже ніхто не відмовився. Так з'явилося трохи менше сотні творів для струнного оркестру.

Повірили, що музика може зцілювати?

— Музична терапія зараз є поширеною лікувальною практикою. Деколи дає чудові результати. Але не у випадку Юдіт. Та музика полегшила її страждання в останні дні. Мені навіть вдалося організувати концерт для дружини. Бачив у неї сльози радості. Композитори продовжували мені надсилати свої твори. Тож вирішив зробити цілий проект. Юдіт померла у 37 років.

Яке значення цей проект має для музики?

— У класичній музиці є традиція, коли композитори присвячують свої твори колегам. До прикладу: "Концерт для скрипки з оркестром" угорця Дьордя Лігеті, "Симфонія-концерт для віолончелі з оркестром" росіянина Сергія Прокоф'єва. Українець Валентин Сильвестров свою "Медитацію" присвятив російському віолончелісту Мстиславові Ростроповичу. Юдіт була родом із бідної африканської країни Еритрея, що межує з Ефіопією та Суданом. Омивається на півночі Червоним морем. Уперше композитори писали для жінки з Африки. А мені приносить задоволення думка про те, що коли мене також уже не буде, наш син Алекс сидітиме в концертному залі та слухатиме наживо, як виконують один із творів, написаний для його матері.

Як зацікавити класичною музикою молодь?

— Потрібно привчати до класики із самого дитинства. Діти мають не лише слухати, а й займатися музикою в той момент, коли вчаться ходити і говорити. Зараз моєму сину 8. Він вже три роки грає на піаніно і два роки відвідує уроки скрипки. Для нього музика — природний спосіб самовираження. Якби я був міністром освіти чи культури — зробив би гру в оркестрі обов'язковим предметом у школі. У Британії є проблема із вуличними бандами підлітків із неблагополучних регіонів. Вирішують непорозуміння між собою бійками. Гра в оркестрі дає підлітку те ж, що й місце в банді. Окреслює місце в колективі. Різниця в тому, що гра в оркестрі ніколи не закінчується ножовими пораненнями.

Тобто можна говорити про те, що музика змінює спосіб мислення?

— Музика дає самоповагу. Але ні в якому разі не егоцентризм і пихатість. Зокрема це стосується виконання музики в колективі. Оркестр розвиває почуття відповідальності, взаєморозуміння та поваги до колег. Тобто можна говорити про те, що відбувається самоусвідомлення себе стосовно інших.

Я наведу приклад. У Венесуелі діє державна система музичної освіти. Її створив музикант та економіст Хосе Антоніо Абреу 1975 року. Це всесвітній феномен — у країні є сотні хорів та оркестрів різних типів, у яких займаються діти з неблагополучних районів. Вони гастролюють по всьому світу і в майбутньому стануть віртуозами. Проб'ють собі дорогу у краще життя. Ця система показує, як вихідці з бідних сімей будують інтелігентне освічене суспільство.

У Шотландії, звідки я родом, є подібний проект "Великий шум". Підлітки зі складним минулим виконують серйозні твори, того ж Петра Чайковського. Це змінює їх тип мислення, показує, що в них є важливе місце у світі.

23 композиції записав Український фестивальний оркестр зі Львова для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт". Ексклюзивні твори для платівки надали композитори з Великої Британії, Швеції й Німеччини.

— Це потужна школа для нашого оркестру — інтенсивна робота з диригентом, знаним на весь світ, — розповідає Тарас Демко, 27 років, співзасновник УФО. — Пол Манн працював у Данії та Англії. Це дасть нам змогу отримати багато відгуків. Не часто світова преса згадує українські оркестри.

Український фестивальний оркестр існує з 2014 року. До складу входять понад 40 випуск­ників Львівської, Київської та Харківської консерваторій.

— Нашим музикантам було досить важко адаптуватися до роботи. Літо, спека, нова, дуже складна програма. Сесії записів тривали по вісім годин 11 днів, без вихідних. Хоча щороку ми готуємо по 25 програм, — продовжує Тарас Демко. — "Пісні для Юдіт" — серія платівок смичкових оркестрів. Твори сучасних класичних композиторів насичені нотами, не такі мелодійні, як у Баха чи Моцарта.


Джерело: Gazeta.Ua



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Життя моє - опера!»
Класична музика є пропуском у «клуб цивілізованих» – Василь Василенко
Галина Стеценко: «Відчуваю дідову присутність у своєму житті»
День відкритих дверей у музеї Кошиця
Дві сотні мелодій однієї садиби
Від Баха до Гласса: як навчитися розуміти класику
Людина і... гаджети
Надія Величко: “Коли заграв орган, я наче почула голос Бога”
«Любовний напій» Ольги Кульчинської та Андрій Бондаренка
«Хто ж не мріє злетіти на Олімп! Але не ціною втрати голосу»
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
Оксана Линів: "Розвиток культурного життя в Україні буде тоді, коли житиме позитивна творча конкуренція"
Володимир Шейко: "Диригент – це покликання"
Джазовий бандурист, одесит Георгій Матвіїв: Батькам сказали, що у мене нема ні слуху, ні голосу
«Дуже ціную нашу систему музичної освіти»
«Коли я сказав Крушельницькій, що у неї „фальшивий фортеп’ян“, вона зрозуміла, що у мене абсолютний музичний слух»
У Голівуді ніхто не хоче говорити про Україну – Джон Малкович
«Я не народився рабом, тож не можу стати тираном»
Як це – бути солісткою однієї з найкращих опер у світі
Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»
Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
Мирослав Скорик: Для композитора важливо бачити, що його музика подобається
Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
      © 2008-2018 Music-review Ukraine